» Найактуальніше (Page 34)

Категорія: Найактуальніше

«Я пережила війни… А найгіршим було переселення…» Історія Найактуальніше 

«Я пережила війни… А найгіршим було переселення…»

Анастасія Мозгова

Анастасія Мозгова – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 4

Більше інформації на facebook

 , , , ,

«Коли б я виросла в добрі…», – саме з цих слів починає свою історію Стефанія Дадак (у дівоцтві – Демчина; на фото – ліворуч), народжена 1926 року в Польщі. Пізніше жінка ще декілька разів повторить їх, оповідаючи про своє нелегке життя. Пані Стефа і її рідна, на три роки старша, сестра Ольга Шуль (Демчина; на фото – праворуч) пережили акцію масового переселення українців з прикордонних зон ПНР до УРСР. У Польщі пані Стефанія жила у селі Гориці, а пані Ольга – у місті Воля Буховська. Довідка: 9 вересня 1944 року…

Читати далі
Ден Сяопін: архітектор китайських реформ Найактуальніше Планета 

Ден Сяопін: архітектор китайських реформ

Софія Божик

Софія Божик – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 2

Більше інформації на facebook

 , , ,

Попередник Ден Сяопіна Мао Цзедун прийшов до влади 1949 року, перемігши Чана Кайши, лідера націоналістичної партії Гоміньдан. Відтоді жодна інша політична сила, окрім Комуністичної партії, в Китаї не дозволялась. Спадок Мао та визначення головних проблем Політика Мао на початку правління була спрямована на повну заборону приватної власності, націоналізацію земель та промисловості. Багатих землевласників страчували, організовувались комунальні ферми. Будь-яка торгівля заборонялася, гроші і зарплата скасовувались, натомість запроваджувались «трудодні», які можна було обміняти на товари. Внутрішнє переміщення громадян контролювали необхідністю отримати спеціальний дозвіл. Бажання перетворити країну на індустріальну Мао хотів реалізувати за…

Читати далі
На 100 років раніше: спроба української аристократії створити незалежну Україну Історія Найактуальніше 

На 100 років раніше: спроба української аристократії створити незалежну Україну

Олена Басараб

Олена Басараб – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 2

Більше інформації на facebook

 , , ,

У 2017-му ми могли святкувати 100-річчя незалежності нашої країни. Усім відома Центральна Рада у 1917 році проголосила IV Універсал, коли більшовицькі війська вже встигли перетнути кордон зі зброєю в руках. Військо ж нашої країни було розпущено – влада не збиралася ні з ким воювати. Цей необачний крок був дивним, адже царська чи більшовицька Росія завжди залишалася загарбником. Українська еліта, яка захопилася лівими поглядами Європи, не змогла дійти до компромісу, який би зміг підтримати Українську Державу, через що у нас не було шансу на початок відліку незалежності із 1917 року. На…

Читати далі
Як питання свободи розділило Камю і Сартра Дайджести Культура Найактуальніше 

Як питання свободи розділило Камю і Сартра

Листи до приятелів

Журнал думки і чину

Кількість статей автора: 68

Більше інформації на facebook

 , , , ,

AEON, 27 січня 2017 р. Автор: Sam Dresser. Оригінальний текст доступний за адресою: https://aeon.co/ideas/how-camus-and-sartre-split-up-over-the-question-of-how-to-be-free. Переклад Софії Божик. Вони були несумісною парою. Альбер Камю – французький алжирець, виходець із бідної родини, який без особливих зусиль міг зачарувати своєю подібністю до Хамфрі Богарда, відомого актора Голлівуду 30-40-х років минулого століття. Натомість Жан-Поль Сартр, парижанин, походив зі знатної родини, і його ніколи не плутали з красивим чоловіком. Вони зустрілися в Парижі під час Окупації і зблизилися після Другої світової війни. У ті дні, коли вогні знову починали освітлювати місто, для Сартра не було…

Читати далі
Народна любов не вберегла від убивства: історія Магатми Ганді Найактуальніше Планета 

Народна любов не вберегла від убивства: історія Магатми Ганді

Марта Стельмах

Марта Стельмах – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 3

Більше інформації на facebook

 , , , ,

15 серпня Індійська Республіка святкує 70-ту річницю незалежності від Великої Британії. У наш час країна є однією з найозброєніших, однією з найперспективніших із точки зору розвитку економічного потенціалу. До сьогодні вабить своїм колоритом: науковці вивчають особливості релігій та обрядів, що так впливають на побут індійців, туристи з усього світу відвідують Індію, аби глибоко відчути культуру цього краю, незвичні традиції та вірування. Українці й сьогодні не проти переглянути славнозвісні індійські фільми, які підкорили весь світ, а також залюбки вводять до своїх традицій яскраве свято Холі – індійський фестиваль весни. Проте яким…

Читати далі
Подорож української пісні по нотних станах світу Культура Найактуальніше 

Подорож української пісні по нотних станах світу

Олена Басараб

Олена Басараб – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 2

Більше інформації на facebook

 , , ,

1940 року в США пісня «Yes, My Darling Daughter» увійшла у чарт Billboard з десятої позначки. Щотижня продавалося 500 000 копій цієї пісні, що на той час було чимось надзвичайним. Пісню, яку виконувала Діна Шор, стала справжнісіньким хітом того року і покорила американську публіку. «Yes, My Darling Daughter» написав Джек Лоуренс, який взяв за мотив українську народну пісню «Ой, не ходи, Грицю» та перетворив її на грайливий «ремікс», надавши пісні певного «американського шарму» для однойменного фільму. Якщо вже й говорити про українську пісню «Ой, не ходи, Грицю», яка стала головним…

Читати далі
Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою Дайджести Медіа Найактуальніше 

Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою

Листи до приятелів

Журнал думки і чину

Кількість статей автора: 68

Більше інформації на facebook

 , , , , ,

The Guardian, 19 червня 2017 р. Автор: Alex Hern. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.theguardian.com/technology/2017/jun/19/social-media-proganda-manipulating-public-opinion-bots-accounts-facebook-twitter. Переклад Олени Басараб. Дослідники із дев’яти країн виявили широке використання соціальних засобів масової інформації для поширення брехні, дезінформації та пропаганди, що її використовують уряди та окремі особи. Нові дослідження Оксфордського університету дають підстави для висновку, що пропаганда у соціальних мережах використовується для маніпуляції громадською думкою у всьому світі. Від Росії (де приблизно 45% високоактивних облікових записів Twitter є ботами) – до Тайваню, де кампанія проти президента Цай Інвень залучила тисячі добре координованих, але не повністю…

Читати далі
Наука ХХІ століття: найкращі винаходи українців Найактуальніше Наука 

Наука ХХІ століття: найкращі винаходи українців

Ярина Пришляк

Ярина Пришляк – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, головний редактор газети «Креденс»

Кількість статей автора: 4

Більше інформації на facebook

 , , ,

У пересічних українців сформувався стереотип, що вітчизняна наука не розвивається, а всі приголомшливі відкриття створюють далеко за межами нашої держави. Натомість щорічно українські вчені розробляють понад 15 тисяч винаходів. Деякі з них вже давно стали популярними у всьому світі, інші вдосконалюють, аби вже зовсім скоро запровадити в Україні. Ми зібрали для вас 5 достойних розробок українських вчених ХХІ століття, які мають всі шанси змінити світ. АНАЛІЗ КРОВІ БЕЗ… КРОВІ Аналіз крові – далеко не найстрашніша, але все ж доволі неприємна процедура, з якою доводилось стикатись кожному з нас бодай раз…

Читати далі
Сучасна інтерпретація «Лісової пісні» Культура Найактуальніше 

Сучасна інтерпретація «Лісової пісні»

Тетяна Мацкевіч

Тетяна Мацкевіч – редактор розділу «Культура і мистецтво» в журналі «Листи до приятелів»

Кількість статей автора: 10

Більше інформації на facebook

 , , , ,

Ми продовжуємо цикл рецензій на особливі вистави в театральному просторі Львова. У цій публікації розглянемо одну з перлин у сценічному доробку «курбасівців» ‒ постановку «Лісова пісня» за драмою Лесі Українки, яку режисер Андрій Приходько наснажив глибоким публіцистичним змістом. Перша дія почалася із кумедного народного ритуалу: на сцену вийшов вертеп. Актори, одягнені у химерні костюми, створили направду психоделічну атмосферу. Запальні співи, перегуки, залякування глядачів, жартівливий танок кози, яка вже через кілька хвилин прикувала до себе загальну увагу, симулюючи смерть, чудернацькі спроби її порятунку… Тоді з’явилися жінки в українських національних костюмах і…

Читати далі
Аргентина: не срібна, зате гостинна Найактуальніше Планета 

Аргентина: не срібна, зате гостинна

Юрій Мельник

Юрій Мельник – редактор розділу «Планета» в журналі «Листи до приятелів»

Кількість статей автора: 28

Більше інформації на facebook

 , , ,

«І ти серед інших, так, геніальний майстер Гідний тебе, сформує тебе, божественну Статую, яку осягаю, донько моєї пристрасті, У твоєму епонімі металевому, Аргентино». Леопольдо Луґонес Металевий епонім, про який пише аргентинський поет («Ода батьківщині»), ґрунтується на перебільшених уявленнях про багатство цієї країни на срібло (арґентум). На тих, хто сподівався віднайти гори благородного металу, чекало розчарування – Аргентина не роздавала готові скарби поселенцям, випертим із Європи нуждою і тиснявою. Зате вона давала хороші можливості тим, хто не чекав манни срібної, а приїжджав освоювати нічийні землі, працювати у цій країні контрастів, мегаполісів…

Читати далі