Мертвими кроками ходить війна…
…Тримає ворог зграї чорних птахів І свистом куль пронизує твій сон. Тремтить тополя за селом від страху, Бринить війна уламками вікон. Твої печалі землю сколихнули. Чи є ще хтось так зболений, як ти? А ти змогла! Ти встала! Не забула, Як то одній серед руїн цвісти. (Людмила Досінчук-Тарасова) Війна… Похмурим суворим ранком вона постукала до нас в двері. Незваною гостею прийшла на наш поріг з чорними і пустими від горя очима і заламаними руками. Від неї віяло холодом і всюди де вона ступала ставало моторошно. Своїм поглядом вона зазирала в…
Читати далі