Співаймо оду вишиванці! Культура Найактуальніше 

Співаймо оду вишиванці!

Сьогодні не лише природа усміхається через цвітіння дерев, аромат та красу весняних квітів. Сьогодні усміхаються українці! Я люблю сьогоднішній день – коли ще можна побачити більше усміхнених людей? Усмішки – повсюди: на сторінках світової павутини, вулицях, площах, удома, школі. Сьогодні українці з усього світу святкують свій день – День вишиванки. Не легко передати атмосферу гордості за народ, який зберіг свою ідентичність, за тих майстринь, серед котрих наші матері, бабусі та прабабусі, наші предки, які створили цю красу, поділилися нею зі всім світом і зберегли для нас і всіх наступних поколінь….

Читати далі
Наші люди на Radio Szczecin Медіа Найактуальніше 

Наші люди на Radio Szczecin

Особливістю мого закордонного наукового стажування у м. Щецін (Польща) було те, що я мала чудову нагоду співпрацювати з медіа. Попри роботу з науковими джерелами, вивчення методики викладання журналістикознавчих дисциплін, відвідування і читання лекцій, мене цікавило, як виглядає журналістська практика. Тому я відвідала провідні місцеві медіа: газети «Кurjer Szczecinski», «Fakt», «Super expres», таблоїд «Planeta», телевізійну студію TVP Szczecin і Radio Szczecin. За щасливим збігом обставин у місцевому Народному домі я познайомилася з журналісткою Мавгожатою Фримус, яка вже 10 років веде україномовну програму «POSYDEŃKI» (Посиденьки). Оскільки українська громада є найбільшою серед нацменшин…

Читати далі
Стара Батьківщина (Частина 2. Лежайськ) Історія Найактуальніше 

Стара Батьківщина (Частина 2. Лежайськ)

Друга світова війна спричинила багато трагедій у різних частинах цього світу. Одна з найболючіших для України – це лихо Закерзоння. Вже багато років цей термін стараються оминати налаштовані проти України польські історики, а також деякі представники влади, як і сам факт присутності на цих теренах українців. Час минає, а безсоромні маніпулятори й далі використовують історію для своєї пропаганди та цинічних провокацій. 9 листопада 2018 року стало відомо, що польські футбольні фанати із фаєрами і транспарантами на цвинтарі орлят у Львові відзначали 100-річчя боротьби поляків проти ЗУНР. На своїй сторінці у…

Читати далі
Пощезнуть всі перевертні й приблуди, і орди завойовників-заброд! Найактуальніше Побачене. Почуте. Прочитане 

Пощезнуть всі перевертні й приблуди, і орди завойовників-заброд!

Розмислення над виступами й матеріалами Міжнародної конференції «Штучні голоди в Україні ХХ століття» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Відколи існує українська цивілізація, а це багато тисяч років, стабільно принаймні від Трипілля, на наші, Богом дані землі, зазіхали захланні чужинці – із близьких і далеких імперій, інших химерних державних утворень. Мета одна, аж донині: витіснити українців з успадкованої нами благодатної землі. Однак автохтони-працелюби і добродії не скорилися ні жорстоким чингісханам і сулейманам, ні новодикунам сталіним-гітлерам, ні карикатурним дмовським, ні хитромудрим «інтернаціоналістам», які зреклися Бога і рідної матері й під загримованими…

Читати далі
«Я пережила війни… А найгіршим було переселення…» Історія Найактуальніше 

«Я пережила війни… А найгіршим було переселення…»

«Коли б я виросла в добрі…», – саме з цих слів починає свою історію Стефанія Дадак (у дівоцтві – Демчина; на фото – ліворуч), народжена 1926 року в Польщі. Пізніше жінка ще декілька разів повторить їх, оповідаючи про своє нелегке життя. Пані Стефа і її рідна, на три роки старша, сестра Ольга Шуль (Демчина; на фото – праворуч) пережили акцію масового переселення українців з прикордонних зон ПНР до УРСР. У Польщі пані Стефанія жила у селі Гориці, а пані Ольга – у місті Воля Буховська. Довідка: 9 вересня 1944 року…

Читати далі
Наука ХХІ століття: найкращі винаходи українців Найактуальніше Наука 

Наука ХХІ століття: найкращі винаходи українців

У пересічних українців сформувався стереотип, що вітчизняна наука не розвивається, а всі приголомшливі відкриття створюють далеко за межами нашої держави. Натомість щорічно українські вчені розробляють понад 15 тисяч винаходів. Деякі з них вже давно стали популярними у всьому світі, інші вдосконалюють, аби вже зовсім скоро запровадити в Україні. Ми зібрали для вас 5 достойних розробок українських вчених ХХІ століття, які мають всі шанси змінити світ. АНАЛІЗ КРОВІ БЕЗ… КРОВІ Аналіз крові – далеко не найстрашніша, але все ж доволі неприємна процедура, з якою доводилось стикатись кожному з нас бодай раз…

Читати далі
Виселення не було неминучим! Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніше 

Виселення не було неминучим!

Тадеуш А. Ольшанський*. Акція «Вісла», 70 років опісля // Tygodnik Powszechny, 2017, 17 квітня. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.tygodnikpowszechny.pl/akcja-wisla-70-lat-pozniej-147629. Переклад Йосипа Лося.   Незалежно від того, що могло б стати обґрунтуванням у 40-х роках ХХ століття, сьогодні неможливо знайти рації, яка могла б обґрунтувати переселення польських Українців. Весною 1947 року збройні сили комуністичної Польщі виселили з південно-східного прикордоння Українців, які там залишилися після попередніх – розпочатих ще в 1944 році – переселень українського населення на радянську Україну. Це був водночас елемент боротьби з партизанським рухом Української Повстанської Армії, рівно…

Читати далі
Авторитетне свідчення Євгена Онацького Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) 

Авторитетне свідчення Євгена Онацького

Подаємо авторитетні свідчення про суспільно-політичну ситуацію в Східній Галичині відомого українського науковця, дипломата, публіциста, громадського діяча, дослідника історії Євгена Онацького з його книги «У вічному місті. Записки українського журналіста. Рік 1930»: Внаслідок вісток, що були надруковані в європейській пресі, особливо італійській, про політичний стан Східної Галичини, ми отримали від нашого кореспондента у Львові такі уточнення: польський уряд, йдучи за порадами найпалкіших польських націоналістів, як Дмовський, який у виданні «Львовскі Кур’єр Поранни», офіціозному органові польської народової партії, домагався примусової полонізації українського населення в Польщі, продовжує свою політику ліквідації більш активних чинників…

Читати далі