В 2008 році у Львові відновлено один із найвідоміших українських публіцистичних журналів – «Листи до приятелів». (Переглянути повні версії чисел, що вийшли друком упродовж 2009–2012 рр., можна тут).
Ідейним предтечею нашого журналу було щомісячне видання «Листи до Приятелів», що його видавав у Нью-Йорку відомий український філософ, публіцист, громадсько-політичний діяч і вчений Микола Шлемкевич. Переконаний ідеаліст, він прагнув до здійснення ідеалів Тараса Шевченка та Івана Франка про Добро, Правду і Красу, нову українську людину, озброєну ідеєю національної свідомості й соборності.
В сучасну епоху тотальної медіатизації суспільно-політичного життя важливо зберегти багаті традиції української і світової публіцистики, яка прагнула удосконалити людину і довколишній світ, забезпечити гармонію між людьми, народами і цивілізаціями. Оскільки в центрі життя спільнот мають бути ідеали, маємо вичитати сигнали своєї епохи, аби, висловлюючись словами Євгена Сверстюка, «хворий світ оздоровити». Тому світоглядна орієнтація нашого видання підпорядкована пробудженню Богоподібного в людині, турботі про моральний прогрес.
Ми виходимо з таких принципових положень:
- Комерційно-маніпулятивна цивілізація сходить з історичної арени, оскільки і комунізм, і капіталізм, як втілення матеріалістичного нігілізму, руйнують і людину, і довкілля. Неминучий перехід до цивілізації духовної, в якій ключовим поняттям буде рівновага. Її від початків встановив Найвищий Розум, тому маємо орієнтуватися не на вигоду і розтринькування моральних ресурсів людини, а на забезпечення у житті гармонії Душі–Розуму»Тіла. Тобто маємо прямувати до життя абсолютно справедливого, абсолютно простого, абсолютно чистого.
- Кожний народ в певний період історії виконує свою місію. У ХХІ столітті нам, українцям, випала місія сказати іншим нашим братам і сестрам у співжитті на планеті Земля щось своє, яке є одвічним, сокровенним і благодатним. Збираючи для України ясні скарби світу, скарби любові і пошани, скарби благородних думок, ми допоможемо людині зосібна і спільнотам назагал сприймати світ цілісно.
- Не маємо права втрачати духовний компас, схаотизовувати нашу спроможність відчувати Істину. Рівно ж не маємо права миритися із суто предметною свідомістю, пласким позитивізмом, який чинить з людини раба і споживача. Сповідуючи енергійний оптимізм, редакція журналу «Листи до приятелів» вбачає свій обов’язок у тому, щоб нести правду туди, де панує брехня, віру – туди, де панує сумнів, злагоду – туди, де панує розбрат, надію – туди, де панує відчай.
- Діапазон журналістського дослідження, відтворення дійсності в журналі «Листи до приятелів» – якнайширший. Ми прагнемо забезпечити предметну аргументацію, що базується на переконливих фактах і несхитних моральних засадах, задіяти вищі пласти свідомості – аби створити кращий світ, утвердити соціальне милосердя, взаєморозуміння і співпрацю. Нашою українською гордістю має стати ідейне багатство і лицарськість у суперництві і співпраці ідей, адже синтез ідей посутньо розмежовує їх поле діяння. Духовне і політичне самоздійснення мусять гармонійно доповнювати одне одного.
- Переорієнтація думки і віри – запорука виходу з глухого кута «полатаної цивілізації». Ми переконані: моральна рівновага набагато цінніша, ніж практична вигода. Збагнувши Божественні знаки, візьмімо на себе відповідальність за те, щоб ХХІ століття справді стало духовним.
Редакція журналу «Листи до приятелів»