«Коронація» Сі Цзіньпіна або повернення імперської концепції влади Дайджести Найактуальніші 

«Коронація» Сі Цзіньпіна або повернення імперської концепції влади

l’Obs, 25 жовтня 2017 р. Автор: Pierre Haski. Оригінальний текст доступний за адресою: http://tempsreel.nouvelobs.com/chroniques/20171025.OBS6504/chine-le-sacre-de-xi-jinping-ou-le-retour-d-une-conception-imperiale-du-pouvoir.html. Переклад Юрія Мельника. Наприкінці 19-го з’їзду Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін поставив своє «вчення» на той же рівень, що й вчення Мао. Порівняння з Мао Цзедуном логічно приходить на думку з огляду на неподільну владу президента Сі Цзіньпіна у Китаї після 19-го з’їзду Комуністичної партії. Але, можливо, слід вийти за межі цих паралелей і поглянути далі в історію, щоб зрозуміти, що відбувається сьогодні у Китаї та наслідки цих процесів для світу. Цзіньпін зробив принаймні три «нововведення»…

Читати далі
Як питання свободи розділило Камю і Сартра Дайджести Культура Найактуальніші 

Як питання свободи розділило Камю і Сартра

AEON, 27 січня 2017 р. Автор: Sam Dresser. Оригінальний текст доступний за адресою: https://aeon.co/ideas/how-camus-and-sartre-split-up-over-the-question-of-how-to-be-free. Переклад Софії Божик. Вони були несумісною парою. Альбер Камю – французький алжирець, виходець із бідної родини, який без особливих зусиль міг зачарувати своєю подібністю до Хамфрі Богарда, відомого актора Голлівуду 30-40-х років минулого століття. Натомість Жан-Поль Сартр, парижанин, походив зі знатної родини, і його ніколи не плутали з красивим чоловіком. Вони зустрілися в Парижі під час Окупації і зблизилися після Другої світової війни. У ті дні, коли вогні знову починали освітлювати місто, для Сартра не було…

Читати далі
Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою Дайджести Медіа Найактуальніші 

Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою

The Guardian, 19 червня 2017 р. Автор: Alex Hern. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.theguardian.com/technology/2017/jun/19/social-media-proganda-manipulating-public-opinion-bots-accounts-facebook-twitter. Переклад Олени Басараб. Дослідники із дев’яти країн виявили широке використання соціальних засобів масової інформації для поширення брехні, дезінформації та пропаганди, що її використовують уряди та окремі особи. Нові дослідження Оксфордського університету дають підстави для висновку, що пропаганда у соціальних мережах використовується для маніпуляції громадською думкою у всьому світі. Від Росії (де приблизно 45% високоактивних облікових записів Twitter є ботами) – до Тайваню, де кампанія проти президента Цай Інвень залучила тисячі добре координованих, але не повністю…

Читати далі
Виселення не було неминучим! Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніші 

Виселення не було неминучим!

Тадеуш А. Ольшанський*. Акція «Вісла», 70 років опісля // Tygodnik Powszechny, 2017, 17 квітня. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.tygodnikpowszechny.pl/akcja-wisla-70-lat-pozniej-147629. Переклад Йосипа Лося.   Незалежно від того, що могло б стати обґрунтуванням у 40-х роках ХХ століття, сьогодні неможливо знайти рації, яка могла б обґрунтувати переселення польських Українців. Весною 1947 року збройні сили комуністичної Польщі виселили з південно-східного прикордоння Українців, які там залишилися після попередніх – розпочатих ще в 1944 році – переселень українського населення на радянську Україну. Це був водночас елемент боротьби з партизанським рухом Української Повстанської Армії, рівно…

Читати далі
Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia» Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніші 

Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia»

І в Україні, і в Польщі не бракує фахівців, які вражені скепсисом: мовляв, ми не маємо аксіологічно вмотивованої візії майбутнього, тобто чіткої мети, помислів й реалізації. Це пояснюється селективним тлумаченням історичних фактів, власною версією історії, яка не завжди бере до уваги точку зору свого опонента. Головний редактор польського часопису «Історія. Без цензури» Ян Пінський у програмній статті «Польща до побиття» наголошує, що національні меншини продукують свою версію історії, яка суперечить польським інтересам. Вдумаймося у такі акценти: «Національні меншини Речі Посполитої мали значні причини, аби її зраджувати і виступати проти польської…

Читати далі
У колі моральної й політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніші 

У колі моральної й політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків

Цю статтю відомий польський історик, засновник і директор Інституту громадянського простору і публічної політики Анджей Суліма-Камінський (на фото вгорі) написав ще в 1984 році. Подаємо її за виданням: Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців : антологія текстів : пер. з пол. / За ред. Павло Коваль, Ян Олдаковський, Моніка Зухняк; Пер. Сергій Гірік; Вступ Адольф Юзвенко. – К. : Києво-Могилянська академія, 2012. – С. 358-371 (440 с.).   Протягом останніх десятиліть в еміграції зростає зацікавлення проблемою польсько-українських відносин. Наукові конференції, організовані науковцями обох народів, проливаючи…

Читати далі
Перші кроки до правди Дайджести Найактуальніші 

Перші кроки до правди

День. 22 червня 2017. Автор: Микола Сірук. Оригінал доступний за адресою: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/pershi-kroky-do-pravdy Днями у німецькому Бундестагу відбулася міжнародна конференція під назвою «Німецька історична відповідальність перед Україною». На своїй сторінці у Facebook президент Українського філософського фонду та виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький написав: «Конференція має непересічне значення у посиленні сприйняття України як окремішної політичної і культурної спільноти, яка брала участь у Другій світовій війні як самостійна історична одиниця. Це не менш важливо для саморозуміння власної ідентичності всередині України». За його словами, історик Тімоті Снайдер у своєму виступі дуже добре…

Читати далі
Все, що роблять американські мейнстрімні ЗМІ, – це не журналістика Дайджести Медіа Найактуальніші 

Все, що роблять американські мейнстрімні ЗМІ, – це не журналістика

The Washington Times. 13 червня 2017. Автор: Joseph Curl. Оригінальний текст доступний за адресою: http://www.washingtontimes.com/news/2017/jun/13/journalism-is-dead-whatever-these-guys-are-doing-i/. Переклад Оксани Колосовської.   Що спільного у всіх  історій, про які ми дізнаємося зі ЗМІ? Вони абсолютно неперевірені. Ніяких імен. Ніяких реальних людей (ці заяви надійшли від «двох посадових осіб при адміністрації і трьох незалежних консультантів, знайомих з ситуацією», анонімного користувача в Twitter і «радника з Даунінг-Стріт» відповідно). І жодна з цих історій не була правдою. Жодна. Президент Трамп дає главі апарату Білого дому Райнсу Прібусу час «до 4 липня, щоб навести порядок в Білому…

Читати далі
Концепція «повільних новин» і майбутнє журналістики Дайджести Медіа Найактуальніші 

Концепція «повільних новин» і майбутнє журналістики

Mediashift. 19 квітня 2017. Оригінальний текст доступний за адресою: http://mediashift.org/2017/04/slow-news-taking-time-listen-focus-can-help-journalism/. Переклад Ярини Пришляк. Олімпійський принцип «Швидше, вище, сильніше!» давно і надійно прижився в журналістиці – принаймні в онлайновій. Звісно, вона інтерпретує його відповідно до власної системи координат, але перша асоціація, що спливає в уяві всіх посвячених: нинішні медіа – це шалена і нескінченна гонка. Як привернути увагу аудиторії? Як втримати увагу аудиторії? Як залучити нову аудиторію? Аби встигати в цій гонитві, вже мало змінювати формати подачі новин – треба переосмислити сам підхід до професії журналіста. «Листи до приятелів» пропонують переклад…

Читати далі
Сідаю, пишу, грає музика… Дайджести Найактуальніші 

Сідаю, пишу, грає музика…

Forum. 20 грудня 2016. Оригінальний текст доступний за адресою: http://www.forumdwutygodnik.pl/artykuly/1687696,1,haruki-murakami-i-jego-winylowa-plytoteka.read. Переклад Олесі Мельник.   Бронзова скульптурка Гидкого Каченяти і півмільйона данських крон (~67 000 євро) – такою є нагорода ім. Ганса Християна Андерсена. Так званого «Малого Нобеля» здобув японський письменник Харукі Муракамі. Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги дуже ретельно відбирає лавреата. Минулих років данські принцеси Маргарита і Мері вручали скульптурку Пауло Коельйо, Джоан К. Роулінґ, Салману Рушді та Ізабель Альєнде. Церемонія відбувається щодва роки в Оденсе – рідному містечку Андерсена, де спокій мешканців незмінно стереже Олов’яний Солдатик. Як…

Читати далі