Похмурі висновки найбільшого дослідження Fake News Дайджести Найактуальніше 

Похмурі висновки найбільшого дослідження Fake News

The Atlantic, 8 березня 2018 р. Автор: Робінсон Мейер. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.theatlantic.com/technology/archive/2018/03/largest-study-ever-fake-news-mit-twitter/555104/. Переклав Юрій Мельник. «Брехня летить, а правда кульгає позаду неї», – написав Джонатан Свіфт. Цій гіперболі три століття. Але це фактичний опис соціальних медій, якщо вірити амбіційним та першим у своєму роді дослідженням, опублікованим у Science. Масштабне нове дослідження аналізує кожну велику суперечливу новину англійською мовою впродовж часу існування Твіттера – близько 126 тисяч новин, які твітнули 3 мільйони користувачів упродовж понад 10 років, – і доходить висновку, що правда просто не може конкурувати з…

Читати далі
Заходу, який переміг у «холодній війні», більше не існує Дайджести Найактуальніше 

Заходу, який переміг у «холодній війні», більше не існує

The Guardian, 10 січня 2018 р. Автор: Rafael Behr. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/jan/10/west-cold-war-capitalism-eastern-bloc-populism. Переклад Ольги Лисенко. Мій естонський друг якось сказав, що фінське телебачення і туалетний папір зробили для розвалу СРСР стільки ж, скільки ядерне стримування. Він виріс у Таллінні – місті під владою Кремля, але у межах розповсюдження американських трансляцій з Гельсінкі. Балти мали надто стійку позицію, щоб змиритися з комунізмом. Здається, що це було давно. Але реструктуризація після Холодної війни тривала майже так само довго, як сама конфронтація. Тим часом загальна довжина Берлінської стіни сягала 155…

Читати далі
Молодь сьогодення Дайджести Найактуальніше 

Молодь сьогодення

The Economist, 10 січня 2018 р. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.economist.com/news/international/21734365-they-are-also-lonelier-and-more-isolated-teenagers-are-better-behaved-and-less. Переклад Ольги Лисенко. Біля воріт коледжу Санта-Моніки в Лос-Анджелесі юнак зі скейтбордом тусить у компанії людей, які, на думку поліції, курять марихуану. Його голова затуманена, але не травою, а переживаннями. Він засмучений через борги в навчанні та труднощі пошуку роботи настільки, що боїться стати безпритульним. Як би багатослівно це не звучало, але роботи забирають в людей копійку. Він рідко курить і не вживає багато алкоголю. Пояснює це тим, що відраза до таких речей у нього значно сильніша, ніж…

Читати далі
Як бути більш людяними у 2018 році? Спробуйте менше Дайджести Найактуальніше 

Як бути більш людяними у 2018 році? Спробуйте менше

The Washington Post, 1 січня 2018 р. Автор: Eve Fairbanks. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.washingtonpost.com/news/posteverything/wp/2018/01/01/how-to-be-more-human-in-2018-try-less/. Переклад Юрія Мельника. На Різдво я з друзями поїхала на ферму Ріверстіл. Ферма розташована поряд із південноафрикансько-ботсванським кордоном, 500-мильною запилюженою стежкою, яку патрулюють скорпіони, худоба та величезні мурахи завбільшки з ніготь мізинця людини. Різдвяного ранку я сіла на березі річки, щоб подумати. Через кілька хвилин я помітила купку пороху праворуч від мого стегна, яка раптом почала перетворюватися на мурашник. Я завжди захоплювалася мурахами – не їхньою дисципліною, а плодами їхньої роботи. Мурахи – художники. Вони…

Читати далі
Епідемія безликості Дайджести Найактуальніше 

Епідемія безликості

The New York Times, 14 лютого 2015 р. Автор: Stephen Marche. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.nytimes.com/2015/02/15/opinion/sunday/the-epidemic-of-facelessness.html. Переклад Олесі Мельник і Марти Стельмах. У 2014 році кур’єра служби доставки Пітера Нанна було засуджено до вісімнадцяти тижнів за ґратами у британській в’язниці за систематичне переслідування в соціальній мережі Twitter депутата від лейбористської партії Стелли Крізі. Він ніколи не зустрічався зі своєю жертвою віч-на-віч, проте наслідки його віртуального злочину виявились цілком реальними. У своїй заяві Крізі висловила занепокоєння щодо власної фізичної безпеки, висловивши бажання встановити кнопку екстреного виклику у своєму помешканні. У…

Читати далі
«Коронація» Сі Цзіньпіна або повернення імперської концепції влади Дайджести Найактуальніше 

«Коронація» Сі Цзіньпіна або повернення імперської концепції влади

l’Obs, 25 жовтня 2017 р. Автор: Pierre Haski. Оригінальний текст доступний за адресою: http://tempsreel.nouvelobs.com/chroniques/20171025.OBS6504/chine-le-sacre-de-xi-jinping-ou-le-retour-d-une-conception-imperiale-du-pouvoir.html. Переклад Юрія Мельника. Наприкінці 19-го з’їзду Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін поставив своє «вчення» на той же рівень, що й вчення Мао. Порівняння з Мао Цзедуном логічно приходить на думку з огляду на неподільну владу президента Сі Цзіньпіна у Китаї після 19-го з’їзду Комуністичної партії. Але, можливо, слід вийти за межі цих паралелей і поглянути далі в історію, щоб зрозуміти, що відбувається сьогодні у Китаї та наслідки цих процесів для світу. Цзіньпін зробив принаймні три «нововведення»…

Читати далі
Як питання свободи розділило Камю і Сартра Дайджести Культура Найактуальніше 

Як питання свободи розділило Камю і Сартра

AEON, 27 січня 2017 р. Автор: Sam Dresser. Оригінальний текст доступний за адресою: https://aeon.co/ideas/how-camus-and-sartre-split-up-over-the-question-of-how-to-be-free. Переклад Софії Божик. Вони були несумісною парою. Альбер Камю – французький алжирець, виходець із бідної родини, який без особливих зусиль міг зачарувати своєю подібністю до Хамфрі Богарда, відомого актора Голлівуду 30-40-х років минулого століття. Натомість Жан-Поль Сартр, парижанин, походив зі знатної родини, і його ніколи не плутали з красивим чоловіком. Вони зустрілися в Парижі під час Окупації і зблизилися після Другої світової війни. У ті дні, коли вогні знову починали освітлювати місто, для Сартра не було…

Читати далі
Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою Дайджести Медіа Найактуальніше 

Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою

The Guardian, 19 червня 2017 р. Автор: Alex Hern. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.theguardian.com/technology/2017/jun/19/social-media-proganda-manipulating-public-opinion-bots-accounts-facebook-twitter. Переклад Олени Басараб. Дослідники із дев’яти країн виявили широке використання соціальних засобів масової інформації для поширення брехні, дезінформації та пропаганди, що її використовують уряди та окремі особи. Нові дослідження Оксфордського університету дають підстави для висновку, що пропаганда у соціальних мережах використовується для маніпуляції громадською думкою у всьому світі. Від Росії (де приблизно 45% високоактивних облікових записів Twitter є ботами) – до Тайваню, де кампанія проти президента Цай Інвень залучила тисячі добре координованих, але не повністю…

Читати далі
Виселення не було неминучим! Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніше 

Виселення не було неминучим!

Тадеуш А. Ольшанський*. Акція «Вісла», 70 років опісля // Tygodnik Powszechny, 2017, 17 квітня. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.tygodnikpowszechny.pl/akcja-wisla-70-lat-pozniej-147629. Переклад Йосипа Лося.   Незалежно від того, що могло б стати обґрунтуванням у 40-х роках ХХ століття, сьогодні неможливо знайти рації, яка могла б обґрунтувати переселення польських Українців. Весною 1947 року збройні сили комуністичної Польщі виселили з південно-східного прикордоння Українців, які там залишилися після попередніх – розпочатих ще в 1944 році – переселень українського населення на радянську Україну. Це був водночас елемент боротьби з партизанським рухом Української Повстанської Армії, рівно…

Читати далі
Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia» Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніше 

Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia»

І в Україні, і в Польщі не бракує фахівців, які вражені скепсисом: мовляв, ми не маємо аксіологічно вмотивованої візії майбутнього, тобто чіткої мети, помислів й реалізації. Це пояснюється селективним тлумаченням історичних фактів, власною версією історії, яка не завжди бере до уваги точку зору свого опонента. Головний редактор польського часопису «Історія. Без цензури» Ян Пінський у програмній статті «Польща до побиття» наголошує, що національні меншини продукують свою версію історії, яка суперечить польським інтересам. Вдумаймося у такі акценти: «Національні меншини Речі Посполитої мали значні причини, аби її зраджувати і виступати проти польської…

Читати далі