Реконструктор середньовічної книги Культура Найактуальніше 

Реконструктор середньовічної книги

Валентин Колонтай, реконструктор середньовічних книг, провів в Острозькому музеї стародруків майстер-клас із середньовічної каліграфії. Опісля ми зустрілися з майстром і поговорили про реконструкцію середньовічної книги. Валентин працює в невеличкій майстерні на ZAVOДі. Він зізнається, що більшість свого часу проводить саме тут. Загалом процес реконструкції книг розпочинається з її пошуку. Валентин шукає їх у соцмережах. «Я створив альбоми у соцмережах, туди залиті фото стародавніх книг періоду середньовіччя і раннього модерного. І періодично з’являються замовники, які вибирають щось із цього альбому. Ця книга, наприклад, зроблена в Бельгії у XV столітті». Потім розпочинається…

Читати далі
Що таке культурний «синдром каченяти»? Культура Найактуальніше 

Що таке культурний «синдром каченяти»?

«Раніше було краще», – я неодноразово чую ці й подібні за сенсом слова, коли мова заходить про сучасне мистецтво. Саме поняття «сучасне мистецтво» встигло стати таким собі мемом чи пародією на самого себе й сприйматися в контексті незрозумілих на перший погляд абстракцій чи незмінної картини в стилі «мій трирічний племінник малює так само». Таке ставлення до всього пласту культури, яка створюється сьогодні, а не п’ятдесят чи сто років тому – класичний зразок психологічного явища з назвою «синдром каченяти». Що спільного в каченяти з ностальгією? Зоолог Конрад Лоренц, який вивчав поведінку…

Читати далі
Емоційні качелі Фредріка Бакмана Культура Побачене. Почуте. Прочитане 

Емоційні качелі Фредріка Бакмана

В книжковому світі є багато всього: є абсурдна література, є класика, є бестселери та історії «не для всіх»… А є те, що з’явилося на світ з-під пера Фредріка Бакмана – чтиво не без недоліків, але, на диво, надзвичайно універсальне. Це наче літературний атракціон, де кожен читач зможе отримати цілий спектр емоцій. Історії Фредріка Бакмана давно стали бестселерами. Його книжки перекладають на більш ніж 25 різних мов та друкують у більш ніж 40 країнах світу. Починаючи з 2012 року, коли дебютувала його перша книжка – «Друге життя Уве», фан-клуб автора щоденно…

Читати далі
Про стіни матеріальні і безтілесні Культура Найактуальніше Побачене. Почуте. Прочитане 

Про стіни матеріальні і безтілесні

Змалечку нас вчать не судити про книгу по її обкладинці. Вчать у контекстах, здебільшого із книгами не пов’язаних: речі не завжди такі, якими здаються на перший погляд. Теорема, яка цілком претендує на «титул» аксіоми; хоча для когось же ці слова наразі є всього лиш гіпотезою, що досі потребує доведення чи спростування. Хай там як, але гуляючи між книжкових полиць, я цим «правилом» вирішила знехтувати. І не помилилась. Вона вирізнялась з-поміж своїх сестер. Не яскравими барвами чи строкатими візерунками, не привабливим глянцем чи знайомим ім’ям на корінці. Білі сніги зимової тундри,…

Читати далі
Український контент для українців? Культура Найактуальніше 

Український контент для українців?

В гамбурзькій афіші шоу «Квартал 95» назвали російським, чим дуже обурили артистів. «Студія “Квартал 95” – була, є й залишиться українською компанією! І ніяких інших варіантів презентації наших проєктів бути не може!» – таку заяву випустив колектив на своїй офіційній фейсбук-сторінці 5 лютого. Шоу позиціонує себе українським, проте значну частину його ефірно-концертного часу актори спілкуються російською мовою. На телебаченні його показують з українськими субтитрами. Та чи «Квартал 95» – єдиний представник такого мовного формату в українському медіапросторі? На жаль, ні – отже й питання, яке випливає із анонсу на німецькому…

Читати далі
Одна квітка замість тисячі слів Історія Культура 

Одна квітка замість тисячі слів

Як не дивно, але за допомогою самих лише квітів можна передати ледь не весь спектр своїх почуттів до співрозмовника або ж ненав’язливо повідомити йому щось дуже особисте. Таке, про що нелегко написати. Тим більше – сказати вголос. Важко сперечатися з тим, що першовідкривачами квіткового символізму були жителі Східних країн. На цих територіях важливими для комунікації є не тільки кольори та різновиди квітів. Але й те, в якому вигляді та як саме їх дарують: передають букет квіткам вверх чи вниз, якою рукою це роблять, чи очищені стебла від листя й шипів…

Читати далі
Містика, українська діаспора й Бразилія: серіал «Бездушні» Культура Найактуальніше 

Містика, українська діаспора й Бразилія: серіал «Бездушні»

Уявіть собі серіал, де сюжет крутиться навколо святкування дня Івана Купала. В кадрі звучать тости за вільну Україну й Шевченкова «Причинна», а на тлі – «Розпрягайте, хлопці, коней…». Де ж як не в Бразилії могли створити щось подібне? Мова про проєкт, знятий для каналу «Globoplay» – «Бездушні» (в оригіналі – «Desalma»). Про що серіал? «Після самогубства чоловіка жінка з доньками переїжджає в Бріжіду, маленьке містечко, яке ось-ось відродить язичницькі свята, заборонені тридцять років тому. Жахливі події, наряду з небезпечним ритуалом переселення душ, вибивають з колії суспільство і розкривають таємниці злочину, який…

Читати далі
Чого хоче український глядач? Культура 

Чого хоче український глядач?

«В Україні нема вартісного кіно. Самі лише «Скажені весілля» й прохідні серіали», – може сказати той, хто ніколи не шукав приклади якісного українського кінематографу. Те, що глядач хоче дивитися хороший продукт – цілком природно. Якщо судити за коментарями під тематичними дописами в соцмережах, свідомі українці готові платити за бажаний контент – лише б він був. Проте поза такою інформаційною бульбашкою складається повністю протилежна ситуація. За два тижні одночасного прокату фільмів «Любов і блогери» й «Стоп-Земля» перший зібрав майже 16 мільйонів гривень, поступившись лише стрічці «Кінгс Мен», а другий – 2,7…

Читати далі
Українізації – так! Українському – ні Історія Культура 

Українізації – так! Українському – ні

«У суботу, 8 червня, о 7 годині вечора в будинку літератури розпочинається літературний диспут про «Підсумки зимового сезону та перспективи наступного сезону 1929-30 р.» Оголошення з журналу «Література й мистецтво» – Харків, 1929, 8 червня Політика українізації 1920-1930 років гарно звучить в цифрах. У звіті пленуму ЦК КП(б)У за 1926 рік йдеться про те, що українською ведеться 65% діловодства. Про те, що нижча школа українізована на 80%, і показники середньої та вищої школи теж систематично збільшуються. Про те, що 60% преси виходить у світ українською. Про численні здобутки в культурному…

Читати далі
«Радянський театр» – сцена і залаштунки політики коренізації Історія Культура Медіа 

«Радянський театр» – сцена і залаштунки політики коренізації

«Хочеш зрозуміти настрій давно минулої епохи? Не спіши тягнутись рукою до підручника чи енциклопедії – краще розгорни стару газету». Цей афоризм міг би належати очільнику цитатних топів Черчиллю чи благородному перу Вольтера (втім, в арсеналі останнього все ж можна знайти дещо схоже висловлювання: «журнали – архіви дрібниць»). Та це всього лиш суб’єктивна думка авторки матеріалу, не підкріплена словами когось із когорти видатних умів. Суб’єктивна, проте не менш від того правдива, думка. Тож для того, щоб трохи більше дізнатись про театральне (і не тільки) життя у час, що передував великому терору,…

Читати далі