Співаймо оду вишиванці! Культура Найактуальніше 

Співаймо оду вишиванці!

Сьогодні не лише природа усміхається через цвітіння дерев, аромат та красу весняних квітів. Сьогодні усміхаються українці! Я люблю сьогоднішній день – коли ще можна побачити більше усміхнених людей? Усмішки – повсюди: на сторінках світової павутини, вулицях, площах, удома, школі. Сьогодні українці з усього світу святкують свій день – День вишиванки. Не легко передати атмосферу гордості за народ, який зберіг свою ідентичність, за тих майстринь, серед котрих наші матері, бабусі та прабабусі, наші предки, які створили цю красу, поділилися нею зі всім світом і зберегли для нас і всіх наступних поколінь….

Читати далі
Неготовність до сприйняття – теж свого роду хвороба Культура Найактуальніше 

Неготовність до сприйняття – теж свого роду хвороба

«Хворобу Лібенкрафта» Олександр Ірванець написав у 2010 році для оспівування трьох вічних тем: театру, смерті й внутрішнього зору. «MORBUS DORMATORIUS ADVERSUS» Ця постапокаліптична антиутопія особисто для мене стала посередині між орвелівським «1984» та «Прекрасним новим світом» Хакслі. Насправді мене дуже вразила манера письма (подачі) автора: немає солодких слів, що медово огорнуть читача. Автор рубає жорстокі слова, щоб передати атмосферу. І ти поринаєш у цю історію, бо відчуваєш себе тінню головного героя. Сам Ірванець визначає своє творіння як «понурий роман». Не погодитись із цим неможливо. Тут немає яскравих сонячних метафор, також…

Читати далі
Повнота сенсів. Розмислення про книгу Романа Кудлика «Мосяжні відлуння» Культура Найактуальніше 

Повнота сенсів. Розмислення про книгу Романа Кудлика «Мосяжні відлуння»

Давно доведено: найбільше істин відкрила література, зокрема поезія. Коли мені пощастило у завершальні дні зими року Божого 2021-го перечитати/переосмислити книгу приятеля Романа Кудлика «МОСЯЖНІ ВІДЛУННЯ», знову переконався у тому, що час не відсуває за історичний горизонт вимріяне-викарбуване справжнім поетом, а закономірно дозволяє віднайти у метафоричних, філософічних текстах нові сенсожиттєві орієнтири. Воістину: «Особистість має володіти знанням і розумінням, щоб знайти істотне» (В. Гете); «В комерційній епосі з її вульгарним і варварським ідеалом успіху… душа людська може затриматися лише на хвильку для певного досвіду, але не може залишитися назавжди» (Ауробіндо); «Уся наша…

Читати далі
«Перші ластівки» насправді перші Культура Найактуальніше 

«Перші ластівки» насправді перші

Вислів «перша ластівка» є фразеологізмом і вживають його при появі початкових ознак чого-небудь. Тож серіал «Перші ластівки» цілком виправдовує свою назву і можна сподіватись, що він стане передвісником справжнього українського кіно, яке розуміє своїх глядачів і до того ж висвітлює їхні соціальні проблеми. 14 грудня 2020 року відбулася прем’єра серіалу «Перші ластівки. Залежні». Перший сезон, який транслювався з 19 листопада 2020 року, розкривав проблеми, з якими може зіткнутись будь-хто: цькування однокласників, зловживання алкоголем у сім’ї, домашнє насильство, зверхність вчителів, непорозуміння з рідними, розпач підлітків, комплекси, страх неприйняття, депресія і як…

Читати далі
Артхауси (не) для еліти Культура Найактуальніше 

Артхауси (не) для еліти

На написання цього тексту мене надихнув фільм шведського режисера і сценариста Інгмара Бергмана. «Сьома печатка» – одна із найвідоміших його стрічок. Сам автор зізнавався, що завдяки роботі над цією картиною зміг назавжди звільнитися від страху смерті. Схожий ефект стрічка справила й на мене. І я була би неймовірно щаслива обмінятися з кимось враженнями й думками щодо побаченого на екрані. Однак у моєму оточенні не знайшлося жодної людини, готової подивитися іноземний чорно-білий артхаус п’ятдесятих років. Що доволі сумно. Складається враження, що позначка «артхаус» одразу робить стрічку зарозумілою і нудною. Глядачі наче…

Читати далі
Незвичні мрії чи похмурі пророцтва? Культура Найактуальніше 

Незвичні мрії чи похмурі пророцтва?

Місце, якого немає… Так з грецької перекладаємо слово «утопія». Як різновид соціальної фантастики утопічна концепція з’явилася з-під пера англійця Томаса Мора в однойменній (за неофіційною назвою) праці. Іншою не менш відомою утопією було «Місто Сонця» (видана в 1623 р.) італійського філософа Томмазо Кампанелли. Що спонукало цих авторів до створення химерних утопічних світів? Що можна знайти поміж їхніми рядками – незвичні мрії чи невтішні пророцтва? Цікаві (але й дещо суперечливі) думки самого автора «Утопії» (1516) про власну книгу читаємо у зверненні Томаса Мора до Петра Егідія: «…я досі не вирішив остаточно,…

Читати далі
Екранізація чи книга? Який засіб кращий для пізнання твору? Культура Найактуальніше 

Екранізація чи книга? Який засіб кращий для пізнання твору?

Постер чи обкладинка? Трейлер чи анотація? Кадри чи сторінки? Ці питання можна віднести до когорти тих питань, відповідаючи на які, люди діляться на два табори. Певно, кожен був у ситуації, коли при обговоренні фільму доводилось чути від співбесідника: «А я читав(ла) книгу». Або навпаки. Тож у цьому матеріалі спробуємо розібратись, чи можна ототожнювати прочитання книги з переглядом її екранізації та що ж вагоміше: переконлива картинка чи майстерно дібрані слова? Питання, звісно, риторичне, адже це два зовсім різних види мистецтва, які по-різному впливають на споживача і, відповідно, вимагають оцінки за різними…

Читати далі
Імпровізації у кіно залишити не можна перезняти Культура 

Імпровізації у кіно залишити не можна перезняти

Обережно: можливі спойлери! Майже кожний фільм нашпигований великою кількістю символів і відсилок, які складно помітити і найуважнішому глядачеві. Що вже й казати про незаплановані сюжетні повороти. А чи потрібно мені знати такі дрібні деталі, якщо вони не впливають на загальне розуміння сюжету та ключові події? – запитаєте. Неодмінно! Як на мене, просто перегляд фільму складає лише половину від враження від нього. Звичайно, під час перегляду ви можете оцінити гру акторів, оригінальність і логічність сюжету, спецефекти, роботу костюмерів, візажистів, операторів тощо. Та після перегляду фільму нам кортить дізнатись якісь цікаві факти…

Читати далі
«Сповідь» Августина Аврелія і сучасність Культура 

«Сповідь» Августина Аврелія і сучасність

Минуло сотні років з часу написання фундаментальної в доробку церковного діяча, мислителя Августина Аврелія автобіографічної «Сповіді» – праці філософської та психологічної. Сама постать християнського теолога, його світогляд дають підстави проєктувати ідеї його текстів на сучасність, інтерпретувати їх на сучасний лад. Августин був відкритим до змін та нових ідей, але приймав ці ідеї радше помірковано та поступово, а не мінливо чи настроєво. Текст «Сповіді» унаочнює його прихильність до самоаналізу та самоспостереження. Відчуваючи нестабільність довколишнього, він не зачаївся у тихому закутку, а прагнув це довколишнє змінити. Всупереч індивідуалізмові та прагматизмові, що так…

Читати далі
«Похований велетень»: проблема пам’яті та забуття Культура 

«Похований велетень»: проблема пам’яті та забуття

Феномен пам’яті турбував людство за різних часів. Якщо висловитися іронічно, «відтоді, відколи ми себе пам’ятаємо». «…Коли наші думки й слова, знайдені й обдумані, не будуть доручені пам’яті на зберігання, то усі достоїнства оратора (і не тільки оратора. – Авт.), хоч би якими вони були блискучими, пропадуть даремно» (уривок з «Трьох трактатів про ораторське мистецтво» Марка Тулія Цицерона). Зрештою, не потрібно заглядати до трактатів давніх мудреців, аби зрозуміти, що для людини означає пам’ять. Ідея пам’яті та забуття – одна із засадничих у романі британського письменника японського походження Кадзуо Ішіґуро «Похований велетень»…

Читати далі