«Серце мами Гонгадзе»: 77 ударів правди Культура Найактуальніше 

«Серце мами Гонгадзе»: 77 ударів правди

Усі великі люди були народжені своїми матерями. Проста вічна істина. Проте чомусь дуже рідко увіковічнювачі історії повертають свої телекамери від трагічних і подекуди жорстоких доль тих, хто живе у пам’яті народу, до не менш зболених почуттів їхніх матерів. На щастя, такого не трапилося з правдою, яку носила у серці мама зниклого журналіста Георгія Гонгадзе. Завдяки кінорежисеру і філософу права В’ячеславу Бігуну фільм «Серце мами Гонгадзе» побачив світ восени 2017 року. Зараз кінострічку відібрано на «український Оскар» – Національну кінопремію Української кіноакадемії «Золота Дзиґа». Детальніше про ідею фільму та роботу над…

Читати далі
Мар’яна Савка: «Все життя я вчилася долати фобії та страхи» Культура Найактуальніше 

Мар’яна Савка: «Все життя я вчилася долати фобії та страхи»

Українська поетеса, дитяча письменниця, перекладачка, авторка багатьох книговидавничих проектів Мар’яна Савка залюбки погодилася відповісти на декілька наших питань. Хто повпливав на формування її особистості? Які зустрічі стали для видавчині знаковими? З якого романсу розпочалось книговидання? А також секретами для авторів-початківців ділиться сьогодні з нами головна редакторка «Видавництва Старого Лева». – Пані Мар’яно, Ваше видавництво має особливу затишну та творчу ауру… Як Ви досягли такої дружньої невимушеної атмосфери? – Наш офіс – це наша домівка. Тут живуть творчі люди, яким не байдуже, який настрій у цих стінах. У нас колектив доволі…

Читати далі
Пам’ять і вдячність Культура Найактуальніше 

Пам’ять і вдячність

Моя бабця була там. Я пам’ятаю, що вона співала мені «За городом качки пливуть», а мама потім завжди плакала, коли один співак виконував на ТБ «Земля молодіє від рясту, від сонця, від цвіту, / Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла. / Нічого не треба, нічого не хочу від світу, / Лишень аби мати на білому світі була», а я не розуміла чому. І майже ненавиділа його за це. На Янівському цвинтарі ще довго не було бабусиного імені на пам’ятнику. А потім ми довідалися про те, що в Бережанах у Музеї сакрального…

Читати далі
5 причин подивитися «Кіборги» Культура 

5 причин подивитися «Кіборги»

7 грудня в український кінопрокат вийшла стрічка «Кіборги» про однойменних захисників Донецького аеропорту. Авторка цих рядків побувала на прем’єрі й зібрала п’ять фактів про те, чому варто переглянути цей фільм. 1. Все в кінокартині засноване на реальних подіях Тут 200 і 300 – не числа, а люди. Тут правила писані кров’ю. Часто – кров’ю найкращих. Тут вижити означає перемогти. А патріотизм тут проявляється не у футболках з тризубами й пафосними дописами в соцмережах, а в берцях, що по коліно в багнюці, у втомлених очах тих, без кого ніколи не було…

Читати далі
Вдячність, театр, любов: як повернутись до себе? Культура Найактуальніше 

Вдячність, театр, любов: як повернутись до себе?

Тягнутись до сонячної простоти, сміятись, любити, наче востаннє, шукати сенс спершу, а не в останню з останніх черг, збирати сили, як вишні влітку, частіше розглядати очі, які поруч, і зрештою повернутись до самого себе. Такою буде розмова про вічне і звичне з представником закулісся сцени – актором театру імені Лесі Українки, засновником проекту Peopleofthesun Дмитром Наумцем.   – Не агрохімік, не фотограф, не юрист, а актор. Чому? – Це моє місце. Тут почуваюсь вдома. Сьогодні в театрі мені випала нагода мати роботу з розетками. Зрештою я люблю, коли майструєш щось…

Читати далі
Як питання свободи розділило Камю і Сартра Дайджести Культура Найактуальніше 

Як питання свободи розділило Камю і Сартра

AEON, 27 січня 2017 р. Автор: Sam Dresser. Оригінальний текст доступний за адресою: https://aeon.co/ideas/how-camus-and-sartre-split-up-over-the-question-of-how-to-be-free. Переклад Софії Божик. Вони були несумісною парою. Альбер Камю – французький алжирець, виходець із бідної родини, який без особливих зусиль міг зачарувати своєю подібністю до Хамфрі Богарда, відомого актора Голлівуду 30-40-х років минулого століття. Натомість Жан-Поль Сартр, парижанин, походив зі знатної родини, і його ніколи не плутали з красивим чоловіком. Вони зустрілися в Парижі під час Окупації і зблизилися після Другої світової війни. У ті дні, коли вогні знову починали освітлювати місто, для Сартра не було…

Читати далі
Подорож української пісні по нотних станах світу Культура Найактуальніше 

Подорож української пісні по нотних станах світу

1940 року в США пісня «Yes, My Darling Daughter» увійшла у чарт Billboard з десятої позначки. Щотижня продавалося 500 000 копій цієї пісні, що на той час було чимось надзвичайним. Пісню, яку виконувала Діна Шор, стала справжнісіньким хітом того року і покорила американську публіку. «Yes, My Darling Daughter» написав Джек Лоуренс, який взяв за мотив українську народну пісню «Ой, не ходи, Грицю» та перетворив її на грайливий «ремікс», надавши пісні певного «американського шарму» для однойменного фільму. Якщо вже й говорити про українську пісню «Ой, не ходи, Грицю», яка стала головним…

Читати далі
Сучасна інтерпретація «Лісової пісні» Культура Найактуальніше 

Сучасна інтерпретація «Лісової пісні»

Ми продовжуємо цикл рецензій на особливі вистави в театральному просторі Львова. У цій публікації розглянемо одну з перлин у сценічному доробку «курбасівців» ‒ постановку «Лісова пісня» за драмою Лесі Українки, яку режисер Андрій Приходько наснажив глибоким публіцистичним змістом. Перша дія почалася із кумедного народного ритуалу: на сцену вийшов вертеп. Актори, одягнені у химерні костюми, створили направду психоделічну атмосферу. Запальні співи, перегуки, залякування глядачів, жартівливий танок кози, яка вже через кілька хвилин прикувала до себе загальну увагу, симулюючи смерть, чудернацькі спроби її порятунку… Тоді з’явилися жінки в українських національних костюмах і…

Читати далі
Вистава «Ma-na Hat-ta (Небесна земля)»: чи справді є добрим бог кохання? Культура Найактуальніше 

Вистава «Ma-na Hat-ta (Небесна земля)»: чи справді є добрим бог кохання?

Ми розпочинаємо цикл рецензій на театральні вистави, зокрема зі сценічного доробку Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. Його постановки вирізняються майстерністю акторської гри, глибиною філософського осягнення дійсності й здатністю торкатися больових точок у психіці сучасного глядача. Концепція театру режисера Володимира Кучинського – це театр-шлях, в основі якого – перетворення енергій. Суспільству необхідно прагнути гарного театру, аби спрямовувати у сутнісне підсвідому сферу колективної свідомості. Відтак стануть на місце і суспільні процеси. «Суспільна енергія не вихолощується, а починає творити. Ставлення до театру — це показник того, чи є суспільство хворим, чи воно…

Читати далі
«Останній гречкосій» – гірка комедія на сцені заньківчан Культура Найактуальніше 

«Останній гречкосій» – гірка комедія на сцені заньківчан

Що для вас земля? Лише суміш піску, глини і пилу чи щось набагато більше? Спадщина предків, генетичний код, історія роду, закупорені в кожному квадратному метрі?.. На це (насправді зовсім не риторичне) питання шукають відповідь герої комедії «Останній гречкосій». З моменту прем’єри минуло уже шість років, проте зали досі заповнені вдячними глядачами. Тим, кого на сцені приваблюють лише любовні драми, купувати квиток на «Останнього гречкосія» не раджу. Бо ця вистава не про кохання, точніше про інший його прояв: любов до землі. Здавалося б: люди із міста цього не зрозуміють, так само…

Читати далі