Ангели з червоними хрестами АТО: свідчення очевидця Найактуальніші 

Ангели з червоними хрестами

Сьогодні з Бахмута їдемо двома авто – будемо грати у футбол. Діти бахмутської школи-інтернату давно мріють поганяти у м’яча з волонтерами служби порятунку «ASAP RESCUE». Приїжджаємо до логістичного центру «асапівців», що поблизу Зайцевого. Хлопці буквально вилітають з автомобіля – вони справді довго чекали цього дня. Рації «ASAP RESCUE» мовчать, а ми починаємо гру. Натхненні, радісні, щасливі бігаємо асфальтованим полем, намагаючись загнати м’яча в імпровізовані ворота. Гру перериває повідомлення з рації про «300-го» (пораненого). Екіпаж «Янголів Тайри» вилітає на виклик, вони дислокуються поблизу. Незабаром «Тайра» повідомляє, що поранений вже в авто,…

Читати далі
Лобачеве. Як вижити на межі? АТО: свідчення очевидця Найактуальніші 

Лобачеве. Як вижити на межі?

В Луганській області є селище Лобачеве. Його населення – близько 300 людей. Воно маленьке і непримітне. Окрім того, саме тут проходить межа: річка Сіверський Донець розділяє територію України та українську землю, підконтрольну проросійським бойовикам. Міст, що поєднував обидві сторони, підірвали під час звільнення української сторони. Тепер територію українців та бойовиків поєднує довга натягнута мотузка. Мешканці сідають в човен, аби переплисти з одного берега на інший. Дехто перетинає цей кордон декілька разів на день. Недалеко від кордону у звичайному будинку живе чоловік з родиною. Помітивши українських військових, виходить із дому. «Що…

Читати далі
Найважче там – пройти війну. Найважче тут – забути про неї АТО: свідчення очевидця Найактуальніші 

Найважче там – пройти війну. Найважче тут – забути про неї

Неоголошена Росією, не перетворена в національно-визвольний рух українською громадою, війна на сході України триває. Однак, як не дивно, у неї, ненависної всім і кожному, є одна значна перевага, яку не помітити неможливо. Війна – наче лакмусова стрічка, що в часі лихоліть серед тисяч громадян виявляє справжніх Героїв, франкових «революціонерів», нащадків козаків та січових стрільців – тих, хто при найменшій загрозі вторгнення ворога без вагань стає на захист кордонів своєї країни. Таким винятково хоробрим та відданим Україні і її народові виявися й наш земляк Леонід Морошан (на фото вгорі) із села…

Читати далі
Чому «як раніше» не буде АТО: свідчення очевидця Найактуальніші 

Чому «як раніше» не буде

– О, знову Ви! Кореспондентка зі Львова, правильно? – Я. Відповідаю тихо і втомлено підходжу до чоловіка. Майже двадцята година, дивно тут побачити когось на вулиці о такій порі. У Станиці Луганській гучно було 31 березня, наступного дня ж оголосили перемир’я. Після півночі тут справді стихло. Було чутно вибухи десь далі, але бої йшли не тут. Хіба що снайпери працювали. Один боєць поранений. Кожного наступного дня тут стає дедалі гучніше. І канонади лунають не лише вночі. – Що нового побачили? Як тут у нас? Краще стало жити чи ні? –…

Читати далі
Записки волонтера зі Сходу АТО: свідчення очевидця Найактуальніші 

Записки волонтера зі Сходу

Три роки… Мало чи багато? Для нас, що звикли до розміреного життя – з усіма його клопотами, радощами та печалями, дні спливають непомітно швидко. На війні ж кожний день є незліченно довгим… Вже після перших поїздок на Схід мені захотілося робити коротенькі нотатки – іноді короткі та емоційні, іноді довші, де роздумувала і хотіла зрозуміти: чому все так? Головне, що збагнула: сьогодні, у такі непрості для нас усіх часи, нам особливо важливо розмовляти один з одним, ділитися позитивною інформацією та підтримувати один одного. Вперше в дорогу Коли наприкінці грудня 2014…

Читати далі
Розведені війною АТО: свідчення очевидця Найактуальніші 

Розведені війною

Станиця Луганська тепер інша. Знищений шквальним вогнем ліс на в’їзді, повсюди зруйновані приватні будинки та колишні адміністративні будівлі. Які не знищені – позначені на стінах і дахах слідами від розриву снарядів, мін. «Прошиті» стрілецькою зброєю огорожі, забиті дошками або замуровані вікна на деяких будинках. На зів’ялій траві валяються гільзи. Всі кудись поспішають. Практично не розмовляють. Ніхто не усміхається. На центральній площі великий банер «Станиця Луганська – це Україна», неподалік замість Леніна – постамент «Станиця Луганська – серце миру України». І багато національних прапорів. На всіх трьох в’їздах до населеного пункту…

Читати далі