Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою
The Guardian, 19 червня 2017 р.
Автор: Alex Hern. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.theguardian.com/technology/2017/jun/19/social-media-proganda-manipulating-public-opinion-bots-accounts-facebook-twitter. Переклад Олени Басараб.
Дослідники із дев’яти країн виявили широке використання соціальних засобів масової інформації для поширення брехні, дезінформації та пропаганди, що її використовують уряди та окремі особи. Нові дослідження Оксфордського університету дають підстави для висновку, що пропаганда у соціальних мережах використовується для маніпуляції громадською думкою у всьому світі.
Від Росії (де приблизно 45% високоактивних облікових записів Twitter є ботами) – до Тайваню, де кампанія проти президента Цай Інвень залучила тисячі добре координованих, але не повністю автоматизованих облікових записів, що розповсюджують китайську континентальну пропаганду. Дослідження показують, що соціальні медіа – це міжнародне поле битви для брудної політики.
Звіти, частина проекту Оксфордського Інтернет-інституту обчислювальної пропаганди, охоплюють дев’ять країн, серед них – Бразилію, Канаду, Китай, Німеччину, Польщу, Україну та США. Вони виявили, що «брехня, сміття, дезінформація» традиційної пропаганди широко поширена в Інтернеті та «підтримується алгоритмами Facebook або Twitter», – підсумовує Філіп Говард, професор Інтернет-досліджень в Оксфорді.
Програми використовують методи, які включають в себе автоматичні сподобання облікових записів, поширення та створення постів у соціальних мережах. Такі облікові записи можуть служити ігровим алгоритмам для поширення контенту у соціальні канали, які куруються кимось. Вони можуть заглушити справжні, обґрунтовані дебати між людьми на користь соціальної мережі, що містять у собі аргументи та лозунги, і можуть просто створити онлайн-масштаб підтримки (сфальшувати кількість вподобань), адже виглядати масштабнішим – сьогодні важливо для створення ілюзії популярності. Дослідники виявили, що у США це було форма, яку Самюель Вуллі, директор проекту дослідження, називає «виробничий консенсус» – створювати ілюзію популярності, щоб політичний кандидат міг мати її там, де він не міг би мати цього раніше. У доповіді США є таке: «Ілюзія онлайн-підтримки кандидата може стимулювати реальну підтримку через ефект перемоги. Трамп зробив Twitter головним центром на цих виборах, і виборці звернули на це увагу». Хоча у доповіді містяться відомості про інституційну підтримку використання ботів, навіть якщо це тільки «експериментальна» мода менеджерів партійних кампаній, Вуллі підкреслює, що це так само потужно, як і підтримка окремих осіб. «Боти масово помножують здатність однієї людини намагатися маніпулювати іншими, – говорить він. – Видаліть свого набридливого друга на Facebook, який завжди бере участь у політичних боях. Якщо б вони мали армію з 5000 ботами, то це було б набагато гірше, правда?»
Російська пропаганда у соціальних мережах добре відома на Заході своїм зовнішнім впливом, включаючи твердження про участь держави у президентських виборах в США та Франції. Однак державні ЗМІ також сильно пронизані цифровою пропагандою всередині країни, відповідно до звіту стосовно цієї країни. Це демонструє, що Росія вперше розробила свій цифровий пропагандистський досвід для подолання внутрішніх загроз стабільності та заглушення інакомислення щодо режиму Путіна, забезпечуючи таку саму ілюзію надмірного консенсусу, який використовувався на американських виборах. «Політична конкуренція у Путінській Росії створила попит на «інтернет-пропагандистські інструменти» (…) конкуренція на ринку дозволила ефективно задовольнити цей попит і створити інструменти, які пізніше були розгорнуті для іноземних операцій». Вуллі додає: «Росія – це можливість подивитися, як особливо потужний авторитарний режим використовує соціальні медіа для управління людьми».
Якщо Росія є засновником багатьох методів, дії яких можна простежити по всьому світу, тоді Україна є прикладом того, як цей конфлікт може прогресувати. Там, за словами Вуллі, «ми бачимо, якою комп’ютерна пропаганда буде за п’ять років, тому що країна є випробувальним майданчиком для сучасної російської тактики». Організації громадянського суспільства, присвячені вирішенню цієї проблеми, також аналогічно прогресивні.
У звіті про зусилля країни, спрямованої на боротьбу з російською дезінформацією, висвітлені у проекті «StopFake», йдеться про спільне зусилля зі знаходження фейкових історій, «створених переважно російськими ЗМІ». Також згадується розширення «Chrome», яке дозволило автоматично блокувати тисячі російських веб-сайтів та навіть пряму заборону уряду, спрямовану на певні російські соціальні мережі, у тому числі «ВКонтакте» та «Яндекс» як частину санкцій проти Росії.
Facebook і Twitter мають діяти
Звіти демонстрували явну незацікавленість представників соціальних мереж у тому, як їхні мережі використовуються. Facebook залишає більшу частину своєї антипропагандистської роботи зовнішнім організаціям (Snopes, Associated Press), які керують напівавтономними групами перевірки фактів, спрямованих на те, щоб назвати вірусні новини правдивими чи хибними, тоді як системи боротьби з ботами Twitter ефективні для боротьби з комерційною діяльністю на сайті, але здається менш здатними знищити автоматичні акаунти, які займаються політичною діяльністю.
Дослідники представляють свої висновки групі «старших» представників технологічної індустрії в Пало-Альто. Вони кажуть, що соціальні мережі мають робити «більше і швидше». «Здебільшого вони залишають на користувача співтовариства контроль самого себе», – говорить Говард. Він зазначає, що соціальні мережі, як правило, дотримуються лише мінімальних юридичних вимог, іноді вони будуть випереджати громадську думку – як це сталося, коли компанія вирішила забороняти рекламу кредитів на день виплат. «З усіх питань державної політики я не знаю, чому вони обрали цю. Вони, безумовно, можуть мати вплив, але між жорстоким екстремізмом та зарплатними позиками існує багато проблем».
Дослідники виявили, що одна певна країна істотно відрізняється від інших. У Німеччині страх перед дестабілізацією в інтернеті перевищив фактичний притік автоматичних політичних нападів і призвів до пропозиції та впровадження світових законів, які вимагають від соціальних мереж взяти на себе відповідальність за те, що вони розміщують на своїх сайтах.
«Німеччина веде політику обережної влади інтернет-пропагандою, прагнучи запобігти маніпуляціям громадською думкою в інтернеті, а не вирішувати вже наявні проблеми», – говориться у звіті, хоча й додається, що «багато з цих заходів не мають легітимності та примусового виконання, а деякі – диспропорційні, враховуючи їхні наслідки для свободи вираження думок».