«Коронація» Сі Цзіньпіна або повернення імперської концепції влади Дайджести Найактуальніші 

«Коронація» Сі Цзіньпіна або повернення імперської концепції влади

l’Obs, 25 жовтня 2017 р. Автор: Pierre Haski. Оригінальний текст доступний за адресою: http://tempsreel.nouvelobs.com/chroniques/20171025.OBS6504/chine-le-sacre-de-xi-jinping-ou-le-retour-d-une-conception-imperiale-du-pouvoir.html. Переклад Юрія Мельника. Наприкінці 19-го з’їзду Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін поставив своє «вчення» на той же рівень, що й вчення Мао. Порівняння з Мао Цзедуном логічно приходить на думку з огляду на неподільну владу президента Сі Цзіньпіна у Китаї після 19-го з’їзду Комуністичної партії. Але, можливо, слід вийти за межі цих паралелей і поглянути далі в історію, щоб зрозуміти, що відбувається сьогодні у Китаї та наслідки цих процесів для світу. Цзіньпін зробив принаймні три «нововведення»…

Читати далі
Як питання свободи розділило Камю і Сартра Дайджести Культура Найактуальніші 

Як питання свободи розділило Камю і Сартра

AEON, 27 січня 2017 р. Автор: Sam Dresser. Оригінальний текст доступний за адресою: https://aeon.co/ideas/how-camus-and-sartre-split-up-over-the-question-of-how-to-be-free. Переклад Софії Божик. Вони були несумісною парою. Альбер Камю – французький алжирець, виходець із бідної родини, який без особливих зусиль міг зачарувати своєю подібністю до Хамфрі Богарда, відомого актора Голлівуду 30-40-х років минулого століття. Натомість Жан-Поль Сартр, парижанин, походив зі знатної родини, і його ніколи не плутали з красивим чоловіком. Вони зустрілися в Парижі під час Окупації і зблизилися після Другої світової війни. У ті дні, коли вогні знову починали освітлювати місто, для Сартра не було…

Читати далі
Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою Дайджести Медіа Найактуальніші 

Facebook та Twitter використовують для маніпуляції громадською думкою

The Guardian, 19 червня 2017 р. Автор: Alex Hern. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.theguardian.com/technology/2017/jun/19/social-media-proganda-manipulating-public-opinion-bots-accounts-facebook-twitter. Переклад Олени Басараб. Дослідники із дев’яти країн виявили широке використання соціальних засобів масової інформації для поширення брехні, дезінформації та пропаганди, що її використовують уряди та окремі особи. Нові дослідження Оксфордського університету дають підстави для висновку, що пропаганда у соціальних мережах використовується для маніпуляції громадською думкою у всьому світі. Від Росії (де приблизно 45% високоактивних облікових записів Twitter є ботами) – до Тайваню, де кампанія проти президента Цай Інвень залучила тисячі добре координованих, але не повністю…

Читати далі
Виселення не було неминучим! Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніші 

Виселення не було неминучим!

Тадеуш А. Ольшанський*. Акція «Вісла», 70 років опісля // Tygodnik Powszechny, 2017, 17 квітня. Оригінальний текст доступний за адресою: https://www.tygodnikpowszechny.pl/akcja-wisla-70-lat-pozniej-147629. Переклад Йосипа Лося.   Незалежно від того, що могло б стати обґрунтуванням у 40-х роках ХХ століття, сьогодні неможливо знайти рації, яка могла б обґрунтувати переселення польських Українців. Весною 1947 року збройні сили комуністичної Польщі виселили з південно-східного прикордоння Українців, які там залишилися після попередніх – розпочатих ще в 1944 році – переселень українського населення на радянську Україну. Це був водночас елемент боротьби з партизанським рухом Української Повстанської Армії, рівно…

Читати далі
Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia» Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніші 

Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia»

І в Україні, і в Польщі не бракує фахівців, які вражені скепсисом: мовляв, ми не маємо аксіологічно вмотивованої візії майбутнього, тобто чіткої мети, помислів й реалізації. Це пояснюється селективним тлумаченням історичних фактів, власною версією історії, яка не завжди бере до уваги точку зору свого опонента. Головний редактор польського часопису «Історія. Без цензури» Ян Пінський у програмній статті «Польща до побиття» наголошує, що національні меншини продукують свою версію історії, яка суперечить польським інтересам. Вдумаймося у такі акценти: «Національні меншини Речі Посполитої мали значні причини, аби її зраджувати і виступати проти польської…

Читати далі
Правдива історія буде відтворена! Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніші 

Правдива історія буде відтворена!

Відтворення правдивої історії людства, а це неминуче, змусить переписати фальшиві підручники, викреслити у небуття фальшиві ідеологеми про вибрані народи, передові демократії, зразкові унії та ін. Неминуче виявиться, що свідомо знищуючи упродовж століть найкращих представників українського народу, деформуючи генофонд, забороняючи мову, національну культуру, перетворюючи працелюбів у рабів, а часто політичний, мілітарний матеріал для експансії, загарбання чужих земель, наші сусіди таким чином не тільки збагачувалися за наш рахунок, але й своєрідним чином вивищувалися – принаймні у своїх очах. Але ні краденим довго не наситишся, ні брехнею не втримаєшся у моральній рівновазі. Якби…

Читати далі
У колі моральної й політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніші 

У колі моральної й політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків

Цю статтю відомий польський історик, засновник і директор Інституту громадянського простору і публічної політики Анджей Суліма-Камінський (на фото вгорі) написав ще в 1984 році. Подаємо її за виданням: Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців : антологія текстів : пер. з пол. / За ред. Павло Коваль, Ян Олдаковський, Моніка Зухняк; Пер. Сергій Гірік; Вступ Адольф Юзвенко. – К. : Києво-Могилянська академія, 2012. – С. 358-371 (440 с.).   Протягом останніх десятиліть в еміграції зростає зацікавлення проблемою польсько-українських відносин. Наукові конференції, організовані науковцями обох народів, проливаючи…

Читати далі
Найпрекрасніші душі Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніші 

Найпрекрасніші душі

Є таке поняття: брати з історії вогонь, а не попіл. Згадаймо знову Тараса Шевченка: «а надто якщо згадати, що ми одної матері діти… серце болить, а розказувать треба. Нехай бачать сини й онуки, що батьки їхні помилялися, нехай братаються знов зі своїми ворогами». Власне задля цього братання найпрекрасніші душі клали свої життя. Саме ці емблематичні постаті – з ясним релігійним поглядом на життя, віддані своїм народам і культурам, з глибоко гуманним ставленням до інших народів, з неприйняттям неправди, визиску, приниження і винищення будь-кого – мають стати орієнтирами для визначення маршрутів…

Читати далі
Зіставмо факти історії Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніші 

Зіставмо факти історії

Давно доведено, що час – не суто кількісна величина. Шістсот літ уярмлення вимірюється саме змістом, якістю взаємодії народів. Певна річ, не все зводилося до пониження підкореного народу, щоб виелімінувати його з історичного процесу. Емоції, упередження, комплекси не дозволяють збагнути цілісності взаємобуття двох сусідніх субстанцій – української та польської. Справедливість в оцінці явищ, відсутність відбілювання плям власної історії доконечно потрібні нам, аби збагнути помилки, очиститися від свідомо заподіяного зла, обумовленого вигодою. Цілком виправданим є прагнення до деміфілогізації. Ще таке: індивід, внаслідок спільного походження і спільної долі, глибоко закорінений у спільноті. Відтак…

Читати далі
Авторитетне свідчення Євгена Онацького Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) 

Авторитетне свідчення Євгена Онацького

Подаємо авторитетні свідчення про суспільно-політичну ситуацію в Східній Галичині відомого українського науковця, дипломата, публіциста, громадського діяча, дослідника історії Євгена Онацького з його книги «У вічному місті. Записки українського журналіста. Рік 1930»: Внаслідок вісток, що були надруковані в європейській пресі, особливо італійській, про політичний стан Східної Галичини, ми отримали від нашого кореспондента у Львові такі уточнення: польський уряд, йдучи за порадами найпалкіших польських націоналістів, як Дмовський, який у виданні «Львовскі Кур’єр Поранни», офіціозному органові польської народової партії, домагався примусової полонізації українського населення в Польщі, продовжує свою політику ліквідації більш активних чинників…

Читати далі