Позиція журналу Єжи Ґедройця «Kultura» Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Медіа 

Позиція журналу Єжи Ґедройця «Kultura»

Віддамо належне знаменитому польському журналові Єжи Гедройця «KULTURA» (Paryz. – 1997. – Nr 3), який вмістив Звернення близько 100 польських інтелектуалів, діячів до 50-ї річниці «Операції Вісла». Серед тих, хто засудив етноцид, були Лєшек Бальцерович, Владислав Бартошевський, Богуміла Бердиховська, Збігнєв Буяк, Владислав Фразинюк, Броніслав Геремек, Єжи Гедройць, Яцек Куронь, Тадеуш Мазовецький, Адам Міхнік, Чеслав Мілош, Лєшек Мочульський, Здіслав Найдер, Януш Онишкевич, Ганна Сухоцька, Єжи Турович, Анджей Вайда та інші видатні особистості.

Чільний акцент Звернення: «Ця сумна «Акція» кидає тінь як на суспільне співжиття всередині нашої країни, рівно ж на відносини між польським і українським народами. У минулому між нашими народами траплялися події болісні й трагічні – поруч з пам’яттю про гармонійне співіснування і співпрацю обидвох народів. Україна і Польща, відроджені у незалежному і демократичному бутті, мають відіграти важливу роль у будівництві європейського ладу. Це вимагає з обидвох сторін справедливої оцінки минулого. Акція «Вісла» стала результатом сталінської системи і вираженням тоталітарної ідеології та політики. Засуджуємо ії однозначно і рішуче. Шануємо пам’ять ії жертв, виражаємо співчуття усім, хто переживає болісну правду про кривду своїх родин і своєї суспільності. Водночас виражаємо сподівання, що Сейм РП докладе усіх зусиль, аби за існуючих можливостей винагородити вчинені кривди».

Меморіальна таблиця
Меморіальна таблиця на каплиці під горою Явір у Низьких Бескидах (Польща), встановлена до 50-річчя акції «Вісла». © Tomasz Kuran

Оцінюючи цей документ, знаний публіцист і вчений Микола Рябчук нагадує, що «Акція «Вісла» здійснювалася польським урядом, а не якимсь партизанським угрупованням, тобто здійснювалася вона державою проти своїх таки громадян, визнаних другосортними на підставі їхньої етнічної приналежності. Тож цілком зрозуміло, що сьогодні ці громадяни заслуговують не лише вибачень, а й компенсації від держави, яка їх репресувала, чи, власне від ії посткомуністичної спадкоємниці (А сучасна Польща є, volens-nolens, юридичною спадкоємницею ПНР). Сьогоднішній український уряд, ясна річ, не може і не повинен нести такої самої юридичної відповідальності перед репресованими поляками. Але питання моральної відповідальності з боку польського і українського суспільств (а не урядів) залишається актуальним. Формула «вибачаємо й просимо вибачення», вочевидь, може й мусить стати тим гаслом-паролем, який принесе запізніле, а все ж жадане примирення і полякам, і українцям. Примирення не лише зовнішнє, міжетнічне, а й передусім внутрішнє, психологічне» (Микола Рябчук. Два боки «Вісли». – Універсум. – 1997, № 5-6. – С. 41).

Нагадаємо, що від самого початку (1947) «Культура», яка виходила у Франції польською мовою, нагромадила потужну мислительну енергію щодо доконечної потреби відновлення самостійності України, Білорусії та Литви і налагодження тісної співпраці між ними і Польщею. Скажімо, відомий вчений Анджей Новак у статті «Традиції польської східньої політики» наводить приклади чесної й плодотворної позиції ряду видатних особистостей, починаючи з давнини, які виразно бачили на карті Європи незалежну Україну (див.: «Культура». – 1994. – Ч.7. – С.26-35).

У 50-ту річницю Акції «Вісла» Александр Квасневський та Леонід Кучма підписали Декларацію польсько-українського поєднання. Її публічно підтримали представники єпископату Польщі, частина політичних партій. Відомі польські політики, письменники, науковці, культурологи, громадські діячі (близько 190 осіб) обнародували «Відозву польських інтелектуалів у справі Акції «Вісла». У ній засуджено масові репресії і виселення українців, висловлено «співчуття всім, хто носить болючу пам’ять кривд своїх родин і спільнот». Таку ж позицію зарепрезентували наступні президенти – Лєх Качинський та Віктор Ющенко.

Президенти Польщі та України
Президенти Польщі та України Лєх Качинський і Віктор Ющенко спільно засудили масові репресії і виселення українців

Через 50 років після трагічних подій конгрес Організації українців у Польщі прийняв послання «До польського народу», в якому запропонував взаємне поєднання і вибачення. У Явожні відкрили пам’ятник жертвам табору. А. Квасневський назвав Акцію «Вісла» ганебною і символом усієї підлості, заподіяної тодішньою комуністичною владою українській національній меншині в Польщі (докладніше див.: Микола Литвин, Любомир Хахула. Уроки операції «Вісла». – Дзеркало тижня. – 2017. – 28 квітня).

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 голоси)

Також буде цікаво: