Закерзоння. Хроніки втраченої землі (Частина 2. Евакуація) Історія Найактуальніше 

Закерзоння. Хроніки втраченої землі (Частина 2. Евакуація)

1947 рік. Села Закерзоння наповнили польські владні загони та бандитські угруповання. Українські повстанці, ховаючись у лісах, продовжують партизанську війну проти окупантів. У бою із загоном УПА гине генерал Свєрчевський. Його смерть принагідно використовують для активації цинічної акції «Вісла». Мета: остаточно вирішити українське питання З таких слів починався документ «Проект організації акції Схід», що представило Політичне бюро Центрального комітету Польської робітничої партії у 1947 році. Липень 1944 року. У Москві за підтримки чинної влади СРСР створений Польський комітет національного визволення. У вересні радянські війська вже були на Віслі, а чинний польський…

Читати далі
Закерзоння. Хроніки втраченої землі (Частина 1. Життя у раю) Історія Найактуальніше 

Закерзоння. Хроніки втраченої землі (Частина 1. Життя у раю)

1947 рік… Над Закерзонням повіяло вітром змін. Польські озброєні загони ввійшли практично у кожне українське село цього регіону для здійснення цинічного акту, який зараз відомий під красномовною назвою «Вісла». За короткий термін холоднокровно було виселено понад 140 000 осіб. Тисячі українських сіл Лемківщини, Надсяння та Холмщини залишились спустошені, а пізніше їх заселили польськими родинами. Тодішня польська влада брехливо прикривалася формальними причинами для провадження акції: діяльність «бандитських» угруповань УПА, убивство генерала Свєрчевського… Та було цілком зрозуміло: план виселення та викорінення так званих русинів з їхніх споконвічних земель будувався ще до операції «Вісла»,…

Читати далі
Взаємопереселення поляків і українців 1944-1946 рр.: міждержавний примус чи рятівна необхідність? Історія Найактуальніше 

Взаємопереселення поляків і українців 1944-1946 рр.: міждержавний примус чи рятівна необхідність?

Влітку 1944 р. Червона армія звільнила від німецьких військ територію Західної України і просунулась вглиб польської території, де мешкала значна частина етнічних українців. Проте сусідство поляків і українців, що позначене тривалою співпрацею, взаємозбагаченням двох культур, однак і гострою конфронтацією у повоєнний час, стало рухатися до «розлучення». Ідея переселення належала не лише Москві, але й лідерам США і Великобританії, вона була висловлена на Тегеранській конференції (1943 р.) союзників по антигітлерівській коаліції. Як стверджує дослідник Л. Зашкільняк, це було викликано їхнім бажанням забезпечити свої інтереси на європейському континенті за рахунок розподілу сфер…

Читати далі
«Я пережила війни… А найгіршим було переселення…» Історія Найактуальніше 

«Я пережила війни… А найгіршим було переселення…»

«Коли б я виросла в добрі…», – саме з цих слів починає свою історію Стефанія Дадак (у дівоцтві – Демчина; на фото – ліворуч), народжена 1926 року в Польщі. Пізніше жінка ще декілька разів повторить їх, оповідаючи про своє нелегке життя. Пані Стефа і її рідна, на три роки старша, сестра Ольга Шуль (Демчина; на фото – праворуч) пережили акцію масового переселення українців з прикордонних зон ПНР до УРСР. У Польщі пані Стефанія жила у селі Гориці, а пані Ольга – у місті Воля Буховська. Довідка: 9 вересня 1944 року…

Читати далі