Українці в Румунії: задобрені Бухарестом, забуті Києвом Діаспора Найактуальніше 

Українці в Румунії: задобрені Бухарестом, забуті Києвом

Наш південно-західний сусід проводить цікавий експеримент, суть якого у тому, щоб знайти альтернативний метод приборкання (приручення) національних меншин: замість грубо асимільовувати усіх цих ромів, словаків і сербів, уряд дбайливо піклується їхньою культурою, у багатьох випадках – значно краще за материнську державу. Так, якщо у міжвоєнні роки підконтрольна Румунії Північна Буковина (теперішня Чернівецька область) зазнавала грубої румунізації шляхом побиття дошкільнят різками, то сучасна толерантна Румунія виділяє пристойні гроші на культурну діяльність дев’ятнадцяти найчисленніших нацменшин, чим намагається купити їхню лояльність. Немає однозначної відповіді на запитання, чи ефективною є така стратегія: з одного…

Читати далі
Армагедон дедалі ближче. Британський активіст про вирубку лісів в Україні Найактуальніше Суспільство 

Армагедон дедалі ближче. Британський активіст про вирубку лісів в Україні

Хоч в Україні повним ходом іде передвиборча кампанія, ніхто з кандидатів не намагається виїхати на екологічному порядку денному. Тема, яку охоче беруть на озброєння політичні сили ситої Європи, не має найменшої популярності в рамках українського політичного дискурсу, де весь кругозір заступили зарплати, пенсії, тарифи та війна. Така конфігурація пріоритетів може видаватися логічною, от тільки якщо піклування про матінку-природу весь час відкладати на невизначене майбутнє, наслідки можуть перекреслити саму людину з її ситуативними клопотами та непомірними апетитами. (І тоді вже не буде для кого підвищувати тарифи на газ, давати кредити МВФ…

Читати далі
Макс Сір: «Мистецтво – це коли ти робиш матеріальним свій душевний стан» Культура Найактуальніше 

Макс Сір: «Мистецтво – це коли ти робиш матеріальним свій душевний стан»

Макс Сір – всесвітньо відомий чилійський художник і режисер, який разом з Наталею Мірандою Ґузмáн нещодавно ставив «Гамлета» у Львові в рамках театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича» та презентував однойменну графічну новелу на книжковому форумі у Львові. Рідкісною удачею було поспілкуватися із митцем високого калібру про його творчість (із нею можна ознайомитися на особистому сайті або в інстаграмі). Як почалося інтерв’ю, ми й самі незчулися. Ми з’ясовували організаційні моменти, аж поки Макс Сір не сказав, що не має мобільного телефону… – Цікаво! Можеш пояснити цей момент? – Часто доводиться працюватися над…

Читати далі
Німецький журналіст про Білорусь та Україну Медіа Найактуальніше Планета 

Німецький журналіст про Білорусь та Україну

Інґо Петц – німецький журналіст-фрілансер, політичний аналітик і коментатор, якого вважають одним із головних експертів із білоруських питань у Німеччині («профільний знавець Білорусі», – каже німецькомовна Вікіпедія). Його публікації різної тематики у Süddeutsche Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Der Standard та ін. можна прочитати на особистому сайті. Наскільки важливим є білоруський фактор для України? Наскільки перемога українського проекту залежить від позиції Мінська? Наскільки ситуація в Україні впливає на Білорусь? Які передумови для зміни режиму у Білорусі? Ці та інші питання обговорюємо з Інґо Петцом. – Інґо, як довго ти займаєшся Білоруссю?…

Читати далі
Балканський клінч (Частина 2. Зрешетована Боснія, понівечена Герцеговина) Найактуальніше Планета 

Балканський клінч (Частина 2. Зрешетована Боснія, понівечена Герцеговина)

На чемпіонаті світу з футболу у матчі Швейцарія–Сербія вчергове далася взнаки балканська травма Європи. Швейцарія перемогла 2:1, причому обидва голи за гельветів забили етнічні косовари, Джердан Шакірі та Граніт Джакі. І не просто забили, а відсвяткували свої голи жестом «албанський орел». Сербська громадськість обурилася, розцінила інцидент як політичну провокацію, натомість косовари з албанським серцем у грудях і швейцарськими паспортами у кишені усе списують на емоції. Що ж, непоганий привід знову сісти за балканську шахівницю. Попереднього разу йшлося про Сербію. Албанці з косоварами ще попереду, а сьогодні – країна з трьома…

Читати далі
Балканський клінч (Частина 1. Сербський ресентимент) Найактуальніше Планета 

Балканський клінч (Частина 1. Сербський ресентимент)

Найдальший від нас уламок слов’янства давно охрестили «пороховою бочкою» Європи. Надто багато геополітичних інтересів світових потуг та етнічно-релігійних суперечностей там переплетено, надто багато історичних образ накопичено, щоб цей епітет втратив актуальність. У 1992-95 рр. республіки, що з’явилися на уламках колишньої Югославії, вели кровопролитну війну за перерозподіл територій. Злочини проти цивільного населення, зокрема етнічні чистки, стали практично буденною практикою. У селі Ахмичі хорвати вбивали бошняків, у Сребрениці – серби бошняків і бошняки сербів. У війну практикувалися концентраційні табори, такі як Трнопольє, у якому серби катували та вбивали бошняків і боснійських хорватів,…

Читати далі
Протести в Ірані. Погляд зсередини Найактуальніше Планета 

Протести в Ірані. Погляд зсередини

У грудні-січні серйозно протестувала іранська вулиця, чого не було з 2009 року. Іранське суспільство, судячи з усього, втомилося від тривалого духовного напруження, якого вимагає славетний прапор ісламської революції, від багаторічних західних санкцій, безкомпромісність яких не снилася Путіну з Лавровим, від необхідності щодня жертвувати побутовим комфортом заради відстоювання такого дефіцитного у наш час (і зрештою, мало кому потрібного) державного суверенітету. Незважаючи на шалений тиск, Ірану вдається вести самостійну гру на світовій шахівниці, подекуди йдучи на компроміси (ядерні амбіції), а подекуди досягаючи успіхів, як це було нещодавно в Сирії. Із найкривавішої війни…

Читати далі
Десять способів поголити Карла Маркса. Панорама більшовицької революції (ч. 2) Історія Найактуальніше 

Десять способів поголити Карла Маркса. Панорама більшовицької революції (ч. 2)

БІЛИЙ ТЕРОР – ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР Анжеліка Балабанова – славнозвісна діячка міжнародного соціалістичного руху. В останні роки перед Першою світовою вона була правою рукою головного редактора l’Avanti! Беніто Муссоліні. Цікаво, що саме під впливом Балабанової майбутній дуче вивчав класиків марксизму і головно завдяки їй зумів зайняти високе становище у передвоєнній соціалістичній партії. «Без Балабанової я б залишився дрібним функціонером, недільним революціонером», – зізнавався Муссоліні згодом. Будучи близько знайомою і з Леніним, і з Муссоліні, вона залишила цінні спогади про обох. Після більшовицької революції Балабанова працювала секретарем Комінтерну. Зі статті «Нове життя…

Читати далі
Десять способів поголити Карла Маркса. Панорама більшовицької революції (ч. 1) Історія Найактуальніше 

Десять способів поголити Карла Маркса. Панорама більшовицької революції (ч. 1)

Поголити Карла Маркса мав на меті Герберт Веллс, про що мова буде трохи згодом. Ми ж бо хотіли зауважити, що шляхів реалізації цього чудового задуму є чимало. Процедуру можна оформити як перукарську послугу великому вчителю робітничих мас і визволителю пролетаріату з нагоди сотої річниці революції. Або як показову наругу над ідеологом насильства над людиною, над її гідністю та природою. Або ж із безжальною професійністю, як Свіні Тодд, проїхатись йому лезом по горлу… Із безлічі способів зробити це ми обрали десяток. Усі вони – різнопланові публіцистичні тексти, покликані з десяти різних…

Читати далі
«Проявляти послідовність у дотриманні права вирішувати». Кастильці про референдум Найактуальніше Планета 

«Проявляти послідовність у дотриманні права вирішувати». Кастильці про референдум

Кастильців у нас сьогодні двоє. Це не Дон Кіхот Ламанчський із Санчо Пансою, це звичайні жителі іспанських міст, думка яких з приводу подій у Каталонії покликана урівноважити висловлене в інтерв’ю, яке дав нам Себастіа Камараса Арбос, пересічний каталонець. Читач, мабуть, помітив, що «Листи. Планета», замість ганятися за експертами, цікавляться «думкою вулиці», часто намагаються поглянути на ту чи ту проблему з точки зору тих, хто з нею щодня стикається, дослідити незнану країну очима тих, хто у ній живе. У такому підході, як вважаємо, значно більше сенсу, ніж у намаганні вичавити істину…

Читати далі