Картини з епохи нігілізму Історія Найактуальніше 

Картини з епохи нігілізму

Перші місяці радянсько-німецької війни минули під знаком колапсу Червоної армії, масової здачі у полон, цілковитої деморалізації населення. Значна частина совєтських людей була виснажена сталінізмом, серед них – Федір Власович Семерик (дід Анатолія Кузнєцова, автора славнозвісного «Бабиного Яру»), який «ненавидел советскую власть всей своей душой и страстно ждал немцев, как избавителей, полагая, что хуже советской власти уж ничего на свете быть не может». 19 вересня 1941 р. німці переможно вступили у Київ. Вже 29 вересня окупаційна адміністрація збирає євреїв у Бабиному Яру, – на них поклали відповідальність за численні диверсії у…

Читати далі
«Я пережила війни… А найгіршим було переселення…» Історія Найактуальніше 

«Я пережила війни… А найгіршим було переселення…»

«Коли б я виросла в добрі…», – саме з цих слів починає свою історію Стефанія Дадак (у дівоцтві – Демчина; на фото – ліворуч), народжена 1926 року в Польщі. Пізніше жінка ще декілька разів повторить їх, оповідаючи про своє нелегке життя. Пані Стефа і її рідна, на три роки старша, сестра Ольга Шуль (Демчина; на фото – праворуч) пережили акцію масового переселення українців з прикордонних зон ПНР до УРСР. У Польщі пані Стефанія жила у селі Гориці, а пані Ольга – у місті Воля Буховська. Довідка: 9 вересня 1944 року…

Читати далі
На 100 років раніше: спроба української аристократії створити незалежну Україну Історія Найактуальніше 

На 100 років раніше: спроба української аристократії створити незалежну Україну

У 2017-му ми могли святкувати 100-річчя незалежності нашої країни. Усім відома Центральна Рада у 1917 році проголосила IV Універсал, коли більшовицькі війська вже встигли перетнути кордон зі зброєю в руках. Військо ж нашої країни було розпущено – влада не збиралася ні з ким воювати. Цей необачний крок був дивним, адже царська чи більшовицька Росія завжди залишалася загарбником. Українська еліта, яка захопилася лівими поглядами Європи, не змогла дійти до компромісу, який би зміг підтримати Українську Державу, через що у нас не було шансу на початок відліку незалежності із 1917 року. На…

Читати далі
Правдива історія буде відтворена! Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше 

Правдива історія буде відтворена!

Відтворення правдивої історії людства, а це неминуче, змусить переписати фальшиві підручники, викреслити у небуття фальшиві ідеологеми про вибрані народи, передові демократії, зразкові унії та ін. Неминуче виявиться, що свідомо знищуючи упродовж століть найкращих представників українського народу, деформуючи генофонд, забороняючи мову, національну культуру, перетворюючи працелюбів у рабів, а часто політичний, мілітарний матеріал для експансії, загарбання чужих земель, наші сусіди таким чином не тільки збагачувалися за наш рахунок, але й своєрідним чином вивищувалися – принаймні у своїх очах. Але ні краденим довго не наситишся, ні брехнею не втримаєшся у моральній рівновазі. Якби…

Читати далі
Найпрекрасніші душі Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше 

Найпрекрасніші душі

Є таке поняття: брати з історії вогонь, а не попіл. Згадаймо знову Тараса Шевченка: «а надто якщо згадати, що ми одної матері діти… серце болить, а розказувать треба. Нехай бачать сини й онуки, що батьки їхні помилялися, нехай братаються знов зі своїми ворогами». Власне задля цього братання найпрекрасніші душі клали свої життя. Саме ці емблематичні постаті – з ясним релігійним поглядом на життя, віддані своїм народам і культурам, з глибоко гуманним ставленням до інших народів, з неприйняттям неправди, визиску, приниження і винищення будь-кого – мають стати орієнтирами для визначення маршрутів…

Читати далі
Зіставмо факти історії Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше 

Зіставмо факти історії

Давно доведено, що час – не суто кількісна величина. Шістсот літ уярмлення вимірюється саме змістом, якістю взаємодії народів. Певна річ, не все зводилося до пониження підкореного народу, щоб виелімінувати його з історичного процесу. Емоції, упередження, комплекси не дозволяють збагнути цілісності взаємобуття двох сусідніх субстанцій – української та польської. Справедливість в оцінці явищ, відсутність відбілювання плям власної історії доконечно потрібні нам, аби збагнути помилки, очиститися від свідомо заподіяного зла, обумовленого вигодою. Цілком виправданим є прагнення до деміфілогізації. Ще таке: індивід, внаслідок спільного походження і спільної долі, глибоко закорінений у спільноті. Відтак…

Читати далі
Авторитетне свідчення Євгена Онацького Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) 

Авторитетне свідчення Євгена Онацького

Подаємо авторитетні свідчення про суспільно-політичну ситуацію в Східній Галичині відомого українського науковця, дипломата, публіциста, громадського діяча, дослідника історії Євгена Онацького з його книги «У вічному місті. Записки українського журналіста. Рік 1930»: Внаслідок вісток, що були надруковані в європейській пресі, особливо італійській, про політичний стан Східної Галичини, ми отримали від нашого кореспондента у Львові такі уточнення: польський уряд, йдучи за порадами найпалкіших польських націоналістів, як Дмовський, який у виданні «Львовскі Кур’єр Поранни», офіціозному органові польської народової партії, домагався примусової полонізації українського населення в Польщі, продовжує свою політику ліквідації більш активних чинників…

Читати далі
Потрібен глибший підхід Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) 

Потрібен глибший підхід

Зрозуміння історії вимагає глибшого підходу, ніж егоїстично-упереджений чи простецький утилітаризм. Не можна усе, тим паче трагічні явища історії, оцінювати у короткотерміновій перспективі політичного, суспільного, суто пропагандивного успіху – у даному разі на догоду збаламученій юрбі чи агресивним шовіністам. Сповідуючи істину, що абсолютну рацію має лише Господь Бог, зіставмо дві проблемні, причому найновіші, публікації – коментар Сергія Грабовського у газеті «День» та інтерв’ю Аркадіуша Грущинського (Arkadiusz Gruszczynski) зі Стефаном Хвіном (Stefan Chwin) у газеті «Тигоднік повшехни» (Tygodnik Powszechny). С. Грабовський докладно оцінює інтерв’ю польському тижневику «Неділя» (Niedziela) львівського архієпископа-митрополита Римо-Католицької церкви…

Читати далі
«Карти на стіл, панове!» Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше 

«Карти на стіл, панове!»

Динаміка фактів і оцінок – багатовимовна. Тому доконечно важливо систематизувати й концептуалізувати оцінки тих особистостей, хто не тільки володіє інформацією максимально достовірною, але й голосить слово правди, яка визволяє, а не поневолює, яка є фактором, елементом моральної категорії. Бо саме це втримує духовну поставу обох наших народів. Не випадково один з найбільших приятелів Польщі Богдан Осадчук у розмові з Мирославом Чехом проголосив: «Карти на стіл, панове!». Нагадаємо, що вчений і журналіст Б. Осадчук понад тридцять років був професором Вільного Університету у Берліні, експертом з проблематики Східньої Європи, Польщі, комунізму; водночас…

Читати далі
Вахтанг Кіпіані: володар газет Історія Найактуальніше 

Вахтанг Кіпіані: володар газет

Відомий журналіст вже понад 30 років колекціонує газети. Коли їх стало настільки багато, що зберігати вдома стало нереально, Кіпіані відкрив архів-музей преси у Києві. Про цінні видання та байдужість влади до унікальної колекції Вахтанг Кіпіані розповів журналістці «Листів до приятелів». – Як почали колекціонувати газети? – З дитинства був схильний до колекціонування. Багато радянських дітей щось збирали: хтось − марки, хтось − монети, хтось − машинки, а хтось пачки з-під цигарок. Це, щоб ви розуміли, були доінтернетні часи. Обмежене коло розваг, кордони були закриті. Тому кожна монетка з Болгарії чи…

Читати далі