Володимир Середа: «Дехто в Польщі хоче звести усі польсько-українські складні проблеми саме до волинських подій…» Історія Найактуальніше 

Володимир Середа: «Дехто в Польщі хоче звести усі польсько-українські складні проблеми саме до волинських подій…»

Сімдесят років тому, наприкінці березня 1947 року, на засіданні політбюро Польської Робітничої Партії було прийнято рішення про цілковиту депортацію решти українського населення в новостворені на колишніх німецьких землях воєводства: «У рамках репресивної акції щодо українського народу постановлено: 1. Швидкими темпами переселити українців і змішані родини на повернені території (передусім північну Пруссію), не утворюючи компактних груп і не ближче, ніж 100 км від кордону». Таким чином розпочалася етнічна чистка, що отримала назву операція «Вісла». Проте репресії стосовно українців розпочалися задовго до цього. Вони передували й кривавим подіям на Волині влітку 1943…

Читати далі
Петро Болбочан: герой і жертва першої Української революції Історія Найактуальніше 

Петро Болбочан: герой і жертва першої Української революції

ВІД РЕДАКЦІЇ. Напевно, кожен знає вислів, що історія ходить по колу. Після Революції Гідності він став для нас особливо актуальним. Пригадуємо собі події майже столітньої давності – Української революції 1917-1921 років, – аби критично, проте справедливо оцінити минувшину і зробити відповідні висновки. Такі, що повинні вберегти нашу державу від чергового «наступання на граблі». Літня ніч 28 червня 1919 року видалась незвично холодною. Полковник УНР Петро Болбочан стоїть босий, у білій сорочці в полі, поблизу станції Балин Дунаєвецького повіту. Позаду нього викопаний яр, а попереду – націлені гвинтівки. Ціляться солдати: ні,…

Читати далі
Язичництво ХХІ століття: то колядувати не можна? Історія Найактуальніше 

Язичництво ХХІ століття: то колядувати не можна?

Маленький писачок, по вінця наповнений гарячим воском, ковзає по тоненькій яєчній шкаралупці. Там, де він залишає свій слід, вимальовуються хитромудрі візерунки, ніжні весняні квіти, рогаті олені та тендітні птахи. Під пильним бабусиним наглядом старанно виводжу тонесенькі букви «Х.В.», ще зовсім не підозрюючи, що до писанки вони насправді не мають жодного стосунку… Завдяки своєму багатовіковому формуванню, українська культура багата на автентичні традиції та колоритні звичаї. Вони тісно вплетені чи не у кожне релігійне свято: ми співаємо колядки у морозні різдвяні вечори або, наслухавшись легенд, мріємо знайти квітку папороті у ніч на…

Читати далі
Невідоме про відому дивізію «Галичина» Історія Найактуальніше 

Невідоме про відому дивізію «Галичина»

«Дивізійники не могли бути «ізмєнніками родіни», бо «родіни» як такої не було. Вони ніколи не мали України, тому за неї пішли, сподіваючись, що їхня дивізія стане ядром майбутньої національної армії. – каже Ігор Іваньков, заступник голови Галицького Братства вояків дивізії «Галичина». – Подивіться на фотографії весни 43-го року: інтелігенція, цвіт нації. Гляньте на обличчя цих чоловіків, як вони крокують у вишиванках, при краватках. Коли формувалася дивізія, на заклик УЦК зголосилося 83 тисячі добровольців. Йшли цілими класами, гімназіями, студентськими групами. Було серед них багато пластунів, членів ОУН та інших патріотичних організацій….

Читати далі
Усі барви Бескидів Історія Найактуальніше 

Усі барви Бескидів

Місце, де теперішність перетинається з минулим, природнє з магічним, суворий клімат з пристрастю серця. Ворота Європи, де Схід «вмонтовується» в Захід, сповнені фантазії, твердого духу і надії. Бескиди – специфічний регіон: неоднозначний, з різноплановим тереном і суворим кліматом. Завдяки багатокультурності регіон є унікальним. Впродовж віків ці терени були заселені багатьма етнічними групами, тут перепліталися культури. Часто з багатьох країн Європи прибували різні люди, які сформували культуру, віру, побут, спосіб життя тутешнього населення. Йдеться про українців (лемків і бойків насамперед), поляків, словаків, угорців, волохів. Тутешні терени, заселені передовсім лемками, бойками і…

Читати далі
Руслан Забілий: «Інструменталізація історії – це шлях в нікуди» Історія Найактуальніше 

Руслан Забілий: «Інструменталізація історії – це шлях в нікуди»

Змагання за історію, за право кожного народу подати свій погляд на минулі події − це теж і боротьба за майбутнє. Сьогодні, як ніколи, відстань між історією та завтрашнім днем скоротилася. Від нашої пам’яті прямо залежить не тільки якість життя, а і його шанси. Саме про це наша розмова з Русланом Забілим, директором Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові. – Вторгнення у нашу історію відбулося задовго до військової агресії Росії 2014 року. Де саме маємо посилити наші історичні позиції, зокрема в історії ХХ століття? – Так, це вторгнення відбулося…

Читати далі
Слідами Дивізії «Галичина» на Брідщині Історія Найактуальніше 

Слідами Дивізії «Галичина» на Брідщині

На глибині сорока сантиметрів від поверхні було знайдено останки вояка дивізії «Галичина». Він лежав випростаний, горілиць, розкинувши руки. На загиблому, а також поруч з ним, дослідники знайшли стальний шолом, рештки одягу та спорядження німецького зразка: чоботи з кованими підошвами, дві хлорниці, коробочку із зубним порошком, набої до карабіна системи Маузер, а також одну частину солдатського медальйона-смертника. Під час пошуково-дослідницьких робіт 2007-2010 років на території «Бродівського котла» працівники комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» знаходили численні так звані санітарні поховання. Ледь присипані землею в зруйнованих бліндажах та вирвах від бомб, знайшли…

Читати далі
Вірмени Львова – хроніка пам’яті чи забуття? Історія Найактуальніше 

Вірмени Львова – хроніка пам’яті чи забуття?

Значною мірою історія вірмен – це історія боротьби пам’яті та забуття. Ось, приміром, вірмени Львова. Втративши батьківщину після монголо-татарської навали в середині XIII століття, представники цього народу оселилися в різних куточках Європи й Азії. Одним із міст, де утворилася численна вірменська діаспора, став Львів. Вірмени, як і інші етнічні меншини, селилися у середньовічному місті компактно. Проте ця згуртованість була не показова, а глибинна й осмислена. Вона допомагала багатьом людям, відірваним від дому, берегти пам’ять про своє коріння. І якщо сьогодні заповітна мрія майже кожного емігранта – якнайшвидше інтегруватися в нове…

Читати далі
Полтавщина. Свідчення Софії Денисенко про те, як більшовики руйнували генофонд української нації… Історія До річниці Голодомору 

Полтавщина. Свідчення Софії Денисенко про те, як більшовики руйнували генофонд української нації…

Символ як розпізнавчий знак певного явища буває надто промовистим. Року Божого 2002-го, 9 січня уранці, на третій день Різдвяних свят я слухав передачу національного радіо «20 хвилин з Володимиром Яворівським». Як завжди, через листи слухачів і власні щільно-емоційні, водночас – розважливі коментарі автора прозвучала турбота про долю України. Спогади про винищення українських священиків, руйнацію святинь народу, споганення, вихолощення атеїзмом душі нації викликали асоціації з повоєнною добою, коли практично тими ж засобами руйнувалося українство у цілості свого матеріального й духовного буття, а також спонукали ще раз перечитати ті розділи колективного фундаментального…

Читати далі
Малкольм Маґґерідж і голод в Україні 1932–1933 років Історія До річниці Голодомору 

Малкольм Маґґерідж і голод в Україні 1932–1933 років

Питання: Якою мірою Вас як кореспондента цікавив Радянський Союз перед виїздом до Москви? Відповідь: Я тоді писав передовиці для газети «Манчестер Ґардіан». Це був час великої депресії. Ленкестер особливо постраждав – деякі з його міст мали 60-70 відсотків безробітних. Було почуття, що вся система, в якій ми жили, розвалюється на шматки. «Ґардіан», очевидно, поділяла цей погляд повністю. Газета також діставала досить багато всілякої інформації з Росії. Вирісши у вірі, що демократичний соціалізм є відповіддю на всі наші клопоти, побачивши соціалістичний уряд у дії і повну незадовільність періоду його правління, його…

Читати далі