Категорія: Історія

Сімдесят років тому, наприкінці березня 1947 року, на засіданні політбюро Польської Робітничої Партії було прийнято рішення про цілковиту депортацію решти українського населення в новостворені на колишніх німецьких землях воєводства: «У рамках репресивної акції щодо українського народу постановлено: 1. Швидкими темпами переселити українців і змішані родини на повернені території (передусім північну Пруссію), не утворюючи компактних груп і не ближче, ніж 100 км від кордону». Таким чином розпочалася етнічна чистка, що отримала назву операція «Вісла». Проте репресії стосовно українців розпочалися задовго до цього. Вони передували й кривавим подіям на Волині влітку 1943…

ВІД РЕДАКЦІЇ. Напевно, кожен знає вислів, що історія ходить по колу. Після Революції Гідності він став для нас особливо актуальним. Пригадуємо собі події майже столітньої давності – Української революції 1917-1921 років, – аби критично, проте справедливо оцінити минувшину і зробити відповідні висновки. Такі, що повинні вберегти нашу державу від чергового «наступання на граблі». Літня ніч 28 червня 1919 року видалась незвично холодною. Полковник УНР Петро Болбочан стоїть босий, у білій сорочці в полі, поблизу станції Балин Дунаєвецького повіту. Позаду нього викопаний яр, а попереду – націлені гвинтівки. Ціляться солдати: ні,…

Маленький писачок, по вінця наповнений гарячим воском, ковзає по тоненькій яєчній шкаралупці. Там, де він залишає свій слід, вимальовуються хитромудрі візерунки, ніжні весняні квіти, рогаті олені та тендітні птахи. Під пильним бабусиним наглядом старанно виводжу тонесенькі букви «Х.В.», ще зовсім не підозрюючи, що до писанки вони насправді не мають жодного стосунку… Завдяки своєму багатовіковому формуванню, українська культура багата на автентичні традиції та колоритні звичаї. Вони тісно вплетені чи не у кожне релігійне свято: ми співаємо колядки у морозні різдвяні вечори або, наслухавшись легенд, мріємо знайти квітку папороті у ніч на…

«Дивізійники не могли бути «ізмєнніками родіни», бо «родіни» як такої не було. Вони ніколи не мали України, тому за неї пішли, сподіваючись, що їхня дивізія стане ядром майбутньої національної армії. – каже Ігор Іваньков, заступник голови Галицького Братства вояків дивізії «Галичина». – Подивіться на фотографії весни 43-го року: інтелігенція, цвіт нації. Гляньте на обличчя цих чоловіків, як вони крокують у вишиванках, при краватках. Коли формувалася дивізія, на заклик УЦК зголосилося 83 тисячі добровольців. Йшли цілими класами, гімназіями, студентськими групами. Було серед них багато пластунів, членів ОУН та інших патріотичних організацій….

Місце, де теперішність перетинається з минулим, природнє з магічним, суворий клімат з пристрастю серця. Ворота Європи, де Схід «вмонтовується» в Захід, сповнені фантазії, твердого духу і надії. Бескиди – специфічний регіон: неоднозначний, з різноплановим тереном і суворим кліматом. Завдяки багатокультурності регіон є унікальним. Впродовж віків ці терени були заселені багатьма етнічними групами, тут перепліталися культури. Часто з багатьох країн Європи прибували різні люди, які сформували культуру, віру, побут, спосіб життя тутешнього населення. Йдеться про українців (лемків і бойків насамперед), поляків, словаків, угорців, волохів. Тутешні терени, заселені передовсім лемками, бойками і…

Змагання за історію, за право кожного народу подати свій погляд на минулі події − це теж і боротьба за майбутнє. Сьогодні, як ніколи, відстань між історією та завтрашнім днем скоротилася. Від нашої пам’яті прямо залежить не тільки якість життя, а і його шанси. Саме про це наша розмова з Русланом Забілим, директором Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові. – Вторгнення у нашу історію відбулося задовго до військової агресії Росії 2014 року. Де саме маємо посилити наші історичні позиції, зокрема в історії ХХ століття? – Так, це вторгнення відбулося…

На глибині сорока сантиметрів від поверхні було знайдено останки вояка дивізії «Галичина». Він лежав випростаний, горілиць, розкинувши руки. На загиблому, а також поруч з ним, дослідники знайшли стальний шолом, рештки одягу та спорядження німецького зразка: чоботи з кованими підошвами, дві хлорниці, коробочку із зубним порошком, набої до карабіна системи Маузер, а також одну частину солдатського медальйона-смертника. Під час пошуково-дослідницьких робіт 2007-2010 років на території «Бродівського котла» працівники комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» знаходили численні так звані санітарні поховання. Ледь присипані землею в зруйнованих бліндажах та вирвах від бомб, знайшли…

Значною мірою історія вірмен – це історія боротьби пам’яті та забуття. Ось, приміром, вірмени Львова. Втративши батьківщину після монголо-татарської навали в середині XIII століття, представники цього народу оселилися в різних куточках Європи й Азії. Одним із міст, де утворилася численна вірменська діаспора, став Львів. Вірмени, як і інші етнічні меншини, селилися у середньовічному місті компактно. Проте ця згуртованість була не показова, а глибинна й осмислена. Вона допомагала багатьом людям, відірваним від дому, берегти пам’ять про своє коріння. І якщо сьогодні заповітна мрія майже кожного емігранта – якнайшвидше інтегруватися в нове…