Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia» Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніше 

Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia»

І в Україні, і в Польщі не бракує фахівців, які вражені скепсисом: мовляв, ми не маємо аксіологічно вмотивованої візії майбутнього, тобто чіткої мети, помислів й реалізації. Це пояснюється селективним тлумаченням історичних фактів, власною версією історії, яка не завжди бере до уваги точку зору свого опонента. Головний редактор польського часопису «Історія. Без цензури» Ян Пінський у програмній статті «Польща до побиття» наголошує, що національні меншини продукують свою версію історії, яка суперечить польським інтересам. Вдумаймося у такі акценти: «Національні меншини Речі Посполитої мали значні причини, аби її зраджувати і виступати проти польської…

Читати далі
У колі моральної й політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніше 

У колі моральної й політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків

Цю статтю відомий польський історик, засновник і директор Інституту громадянського простору і публічної політики Анджей Суліма-Камінський (на фото вгорі) написав ще в 1984 році. Подаємо її за виданням: Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців : антологія текстів : пер. з пол. / За ред. Павло Коваль, Ян Олдаковський, Моніка Зухняк; Пер. Сергій Гірік; Вступ Адольф Юзвенко. – К. : Києво-Могилянська академія, 2012. – С. 358-371 (440 с.).   Протягом останніх десятиліть в еміграції зростає зацікавлення проблемою польсько-українських відносин. Наукові конференції, організовані науковцями обох народів, проливаючи…

Читати далі
Перші кроки до правди Дайджести Найактуальніше 

Перші кроки до правди

День. 22 червня 2017. Автор: Микола Сірук. Оригінал доступний за адресою: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/pershi-kroky-do-pravdy Днями у німецькому Бундестагу відбулася міжнародна конференція під назвою «Німецька історична відповідальність перед Україною». На своїй сторінці у Facebook президент Українського філософського фонду та виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький написав: «Конференція має непересічне значення у посиленні сприйняття України як окремішної політичної і культурної спільноти, яка брала участь у Другій світовій війні як самостійна історична одиниця. Це не менш важливо для саморозуміння власної ідентичності всередині України». За його словами, історик Тімоті Снайдер у своєму виступі дуже добре…

Читати далі
Все, що роблять американські мейнстрімні ЗМІ, – це не журналістика Дайджести Медіа Найактуальніше 

Все, що роблять американські мейнстрімні ЗМІ, – це не журналістика

The Washington Times. 13 червня 2017. Автор: Joseph Curl. Оригінальний текст доступний за адресою: http://www.washingtontimes.com/news/2017/jun/13/journalism-is-dead-whatever-these-guys-are-doing-i/. Переклад Оксани Колосовської.   Що спільного у всіх  історій, про які ми дізнаємося зі ЗМІ? Вони абсолютно неперевірені. Ніяких імен. Ніяких реальних людей (ці заяви надійшли від «двох посадових осіб при адміністрації і трьох незалежних консультантів, знайомих з ситуацією», анонімного користувача в Twitter і «радника з Даунінг-Стріт» відповідно). І жодна з цих історій не була правдою. Жодна. Президент Трамп дає главі апарату Білого дому Райнсу Прібусу час «до 4 липня, щоб навести порядок в Білому…

Читати далі
Концепція «повільних новин» і майбутнє журналістики Дайджести Медіа Найактуальніше 

Концепція «повільних новин» і майбутнє журналістики

Mediashift. 19 квітня 2017. Оригінальний текст доступний за адресою: http://mediashift.org/2017/04/slow-news-taking-time-listen-focus-can-help-journalism/. Переклад Ярини Пришляк. Олімпійський принцип «Швидше, вище, сильніше!» давно і надійно прижився в журналістиці – принаймні в онлайновій. Звісно, вона інтерпретує його відповідно до власної системи координат, але перша асоціація, що спливає в уяві всіх посвячених: нинішні медіа – це шалена і нескінченна гонка. Як привернути увагу аудиторії? Як втримати увагу аудиторії? Як залучити нову аудиторію? Аби встигати в цій гонитві, вже мало змінювати формати подачі новин – треба переосмислити сам підхід до професії журналіста. «Листи до приятелів» пропонують переклад…

Читати далі
Сідаю, пишу, грає музика… Дайджести Найактуальніше 

Сідаю, пишу, грає музика…

Forum. 20 грудня 2016. Оригінальний текст доступний за адресою: http://www.forumdwutygodnik.pl/artykuly/1687696,1,haruki-murakami-i-jego-winylowa-plytoteka.read. Переклад Олесі Мельник.   Бронзова скульптурка Гидкого Каченяти і півмільйона данських крон (~67 000 євро) – такою є нагорода ім. Ганса Християна Андерсена. Так званого «Малого Нобеля» здобув японський письменник Харукі Муракамі. Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги дуже ретельно відбирає лавреата. Минулих років данські принцеси Маргарита і Мері вручали скульптурку Пауло Коельйо, Джоан К. Роулінґ, Салману Рушді та Ізабель Альєнде. Церемонія відбувається щодва роки в Оденсе – рідному містечку Андерсена, де спокій мешканців незмінно стереже Олов’яний Солдатик. Як…

Читати далі
Інтерв’ю століття. Фаллачі проти Хомейні Дайджести Найактуальніше 

Інтерв’ю століття. Фаллачі проти Хомейні

Corriere della Sera. 26 вересня 1979. Оригінальний текст доступний за адресою: http://www.oriana-fallaci.com/khomeini/intervista.html. Переклад Юрія Мельника.   У далекому 1979 р. італійська журналістка Corriere della Sera Оріана Фаллачі поїхала в Іран, аби взяти інтерв’ю у лідера Ісламської революції аятоли Хомейні. Іскри революційного вогнища на той момент ще кружляли у небі над Теґераном, – Фаллачі приїхала всього за 6 місяців після того, як ісламіст Хомейні прийшов до влади, потіснивши ліберального вестернізатора шаха Резу Пехлеві. Так і відбулося одне з найвизначніших інтерв’ю в історії світової журналістики: досвідчена інтерв’юерка, яка з’їла собі зуби на…

Читати далі
Повітряний апокаліпсис у Китаї Дайджести Найактуальніше 

Повітряний апокаліпсис у Китаї

Niezależna gazeta Polska «Nowe Państwo». Лютий, 2017. Автор: Hanna Shen. Оригінальний текст доступний за адресою: http://www.panstwo.net/4112-powietrzna-apokalipsa-w-chinach. Переклад Анни Мончук.   Три роки тому китайська влада оголосила боротьбу зі смогом. Проте, незважаючи на вжиті заходи, невдовзі Піднебесну вкотре покрив густий смог. На початку року в багатьох китайських містах запровадили так званий червоний сигнал тривоги, тобто найвищий ступінь загрози забруднення повітря. Відомий китайський психолог і публіцист Тан Їнґхонґ доводить наявність повітряного апокаліпсису в КНР. Комуністична влада Китаю оголосила боротьбу зі смогом у 2013 році після того, як отримала доповідь від учених про…

Читати далі
Майкл Сендел: «Нам слід подумати, як оцінити наші тіла, людську гідність, навчання» Дайджести Найактуальніше 

Майкл Сендел: «Нам слід подумати, як оцінити наші тіла, людську гідність, навчання»

The Guardian, 27 червня 2012 р. Професор політичної філософії про свою книгу «Чого не купиш за гроші» і чому економіку слід розглядати не як науку, а як моральну філософію. Автор: Декка Ейткенгед. Переклад Юрія Мельника. Цікава річ трапилась, коли я намагалася привчити до горщика мого дворічного сина. Спершу йому подобалась ця ідея. Я читала, що фокус у тому, аби віддячувати дитині шоколадним батончиком кожного разу, коли вона використовує горщик. День чи два все йшло як по маслу, поки він не второпав, що батончики по суті були хабарами і почав відчувати…

Читати далі
Трагедія, що назріває Дайджести До річниці Голодомору 

Трагедія, що назріває

ВІД РЕДАКЦІЇ. Американець Джеймс Мейс, в якого від народження не було ані краплі української крові, любив Україну сильніше, ніж багато українців. Великий правдолюб, він пройнявся нашим болем як власним… Він розповів світові про найстрахітливішу трагедію, якої зазнали наші батьки й прадіди, – Великий голод 1932-1933 років. Першим не тільки назвав цей прояв сучасного варварства актом геноциду проти української нації, а й неспростовно це обґрунтував. Як виконавчий директор американської конгресово-президентської Комісії з дослідження голоду в Україні (і не тільки в цій ролі) розкрив засліпленому радянською пропагандою Заходу правду про Голодомор. Саме…

Читати далі