Ті, кого не можна називати. Помилка вцілілого Медіа Найактуальніше 

Ті, кого не можна називати. Помилка вцілілого

Уявімо ситуацію: ви купили курс відомого блогера, який постійно транслює в інстаграмі власний «успішний успіх». На уроках він розповідає, як за допомогою 5-ти кроків почати заробляти на своїй сторінці в інстаграмі. Гарантує результат, адже автор уже відкрив три успішні проекти, дотримуючись цих правил, і це саме зробили 10 його клієнтів з попередніх потоків. От курс закінчився, ви сумлінно виконуєте усі кроки, але… нічого не відбувається: кількість підписників не росте, реклама й товар не продаються, сторінка як не приносила грошей, так і не приносить. Це досить типова ситуація з «помилкою того,…

Читати далі
Середньовічні фейки Історія 

Середньовічні фейки

Часто ми, читаючи літературні твори про минулі епохи, мимоволі асоціюємо їх з правдивими свідченнями тих подій. Та чи варто сприймати все написане на віру? Розглянемо далі героїчні епоси Високого Середньовіччя на прикладі «Пісні про Роланда» та «Пісні про мого Сіда» і спробуємо з’ясувати чи вважати їх історичними документами, чи це типова міфологічна інтерпретація, або, сучасною мовою, фейк? Усі епохи мають своїх  героїв. Оспіваних у піснях, прозових літературних творах, легендах (а в сучасній інтерпретації – навіть в Інстаграм-блогах). Героїчний епос Пізнього Середньовіччя почав зароджуватися у X-XI столітті. Кожна поема має два…

Читати далі
Фрірайтинг: пуста писанина чи шлях до геніальності? Медіа Найактуальніше 

Фрірайтинг: пуста писанина чи шлях до геніальності?

Синдром порожнього листка, страх білого аркуша, боязнь почати… Називають це по різному, але в основі лежить нездатність розпочати щось нове загалом і труднощі перед написанням тексту зокрема. З цим стикаються як і професійні літератори, журналісти, творчі люди, так і представники будь-якої іншої професії. На допомогу може прийти фрірайтинг. Що це за техніка письма і в яких ще сферах життя вона стане у нагоді – далі у матеріалі. Фрірайтинг – техніка вільного письма. Це досить старий метод, який зараз знайшов нове втілення не лише у літературних колах, а й у сферах…

Читати далі
Журналістика даних: нове майбутнє чи занепад традицій. Історія жанру Медіа 

Журналістика даних: нове майбутнє чи занепад традицій. Історія жанру

Журналістика даних вже досить поширена сфера у медіасвіті. Про те чому вона набуває популярності і для чого її застосовують ми розповіли у статті «Журналісти і дані». Однак ця галузь не є абсолютно новою, як може здатися на перший погляд. Як вона з’явилася і чи можна вважати цей напрямок журналістикою – далі.  Що таке дані? Щоб говорити про витоки журналістики даних, спочатку варто з’ясувати, що ж це таке… Як зазначає Пол Бредшоу, журналіст, керівник курсу MA Data Journalism & MA Multiplatform and Mobile Journalism and Data journal у Бірмінгемському університеті, це…

Читати далі
Журналісти і дані Медіа Найактуальніше 

Журналісти і дані

Кожного року обсяг інформації зростає на 30%. Аудиторія так само збільшується. Додамо сюди ще й безліч ютуберів, блогерів, інфлюенсерів і отримаємо перенасичення як контентом, так і каналами його отримання. Отже збільшується і кількість фейків. Адже люди не звикли перевіряти інформацію, та й занадто складно слухати різні джерела й порівнювати їх основні месиджі. Популярні блогери говорять просто й однозначно, тому легше сприймаються й краще запам’ятовуються аудиторією. Адже, щоб їх слухати, не потрібно напружуватися. Проте за сказане вони й відповідальності не несуть (на відміну від професійних журналістів). Щоб могти протиставити щось, а…

Читати далі
Сила і небезпека фотографій Медіа Найактуальніше 

Сила і небезпека фотографій

Щодня ми бачимо безліч фотографій – гортаючи стрічку соціальних мереж, під час перегляду новин, читаючи журналістську статтю, купуючи щось в інтернет-магазинах тощо. Усі вони сприймаються як щось належне і беззаперечне. Справді, сучасне життя складно уявити без світлин. Однак за ними легко приховати маніпуляції. Як маніпулюють фотоконтентом і до чого це призводить – далі у матеріалі. Світ зараз мислить візуальними образами. Ніж читати довгу статтю, покоління інстаграму (а тепер уже й тік-току) краще перегляне картинку або відео. Загалом, завдяки зору ми сприймаємо від 60% до 90% даних про те, що нас оточує. Деякі…

Читати далі
Ми – те, у що ми віримо. Або як впливає на життя ефект Пігмаліона Суспільство 

Ми – те, у що ми віримо. Або як впливає на життя ефект Пігмаліона

У всіх була така ситуація: приходите додому з навчання чи прогулянки, спішно намагаєтеся схопити якийсь хліб й зробити канапку для перекусу і перевертаєте сільницю. Чи за будь-яких інших умов розсипаєте сіль. Одразу мама тут як тут: «Ага, перевернула, значить буде сварка, айяйяй, неуважна». Ти у відповідь: «Що за дурні забобони?». «Ти як з матір’ю розмовляєш, ану не переч!» І понеслося. Сварка відбулася. Виходить, мама мала рацію, і злощасна розсипана сіль є запорукою сварки? Не зовсім. Її передвісником є американський психолог Роберт Розенталь, про дослідження якого – далі у матеріалі. Терміни Ефект Розенталя…

Читати далі
Стереотипи: найбільше зло чи життєва необхідність? Суспільство 

Стереотипи: найбільше зло чи життєва необхідність?

Усі афроамериканці – бандити, місце жінки – на кухні, чоловіки не можуть бути стилістами, а бабусі завжди обговорюють «проституток і наркоманів». На Заході самі бандерівці, на Сході – комуняки. Усі китайці низькі, а африканці – тупі… Хоча б одну з цих фраз (або схожу) ви точно чули. У деякі, можливо, навіть вірите. Вони можуть стосуватися різних людей чи груп, але об’єднує їх стереотипне мислення. Що таке стереотипи, чим вони небезпечні, а в чому уможливлюють виживання – далі у матеріалі. Теорія Саме слово “стереотип” прийшло з друкарської справи. Цим терміном там…

Читати далі
Емоційний коктейль замовляли? або як не піддаватися на маніпуляції у ЗМІ Медіа Найактуальніше 

Емоційний коктейль замовляли? або як не піддаватися на маніпуляції у ЗМІ

Холодно – тепліше – тепліше – гаряче – знову холодно. Це не із популярної дитячої гри. А опис відчуттів під час прочитання стрічки новин чи перегляду телепередачі. І виною усьому не надмірна вразливість людей, а емоційні гачечки розкидані то тут, то там. Навіщо їх додають у новини, які вони бувають і як їм протидіяти – далі у матеріалі. Напевно зараз мало хто пам’ятає скандал, що розгорівся у 2014 році через «емоційне» дослідження Фейсбук спільно з науковцями із Університету Корнелла, Університету Каліфорнії та Сан-Франциско. Тоді вчені випадково обрали 689 003 із 1,3…

Читати далі
Усі нас обманюють. Насамперед – ми самі Найактуальніше Наука 

Усі нас обманюють. Насамперед – ми самі

На годиннику – друга ночі. На комп’ютері у мене більше 20 відкритих вкладок – шукаю іспанського лікаря українського походження, який «все знає», біографію Девіда Айка, передивляюся відео на ютубі «Испанский врач расказал всю правду!», «5G и коронавирус. Есть ли связь?» «Вся правда о присходящем», «Американский ученый рассказал ВСЁ»… Мазохістка, спитаєте Ви? Ні, всі ці повідомлення мені надіслали увечері бабуся і тітка – «обов’язково переглянь, дуже цікаво і важливо». І для того, щоб переконати їх у протилежному, мені таки довелося переглянути… Звичайно, кожне з цих повідомлень містило певну теорію змови, а…

Читати далі