«Вірую, щоб розуміти, а розумію, щоб вірити» Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

«Вірую, щоб розуміти, а розумію, щоб вірити»

Кожен із нас, незалежно від віросповідання батьків, панівних у суспільстві традицій чи власного вибору, що може коригуватися впродовж життя, шукає свій шлях до пізнання й розуміння Бога. У часи колосальних доступу до різноманітних знань і рівня наукового осягнення дійсності надзвичайно важко погодитися з усім, що декларує Церква. Слід визнати: уже давно варто було б багато чого змінити і в типовому стилі проповідування, і в поданні й тлумаченні Біблії, і в поясненні базових концептів. Мислячій людині важко вірити геть в усе, зрікшись елементарних законів логіки, і це не є гріхом. Гірше,…

Читати далі
Життя – найбільше надбання Світоглядні орієнтири 

Життя – найбільше надбання

Найважче втрату пережити тоді, коли втрачене вже не повернеш. Не просто загубив, і через рік-два знайдеться а отак, коли пішло від тебе назавжди, а ще більше, коли в той найпотрібніший момент, в той «особливий» день. Коли знаходиш втрачене, починаєш пильнувати за ним. Цінувати його. А коли втрачено вже безповоротно, то шкодуєш про кожну секунду, кожну мить, коли недогледів, не дотерпів, недоговорив, недоробив, недоміряв, недолюбив, не дожив… І таких «недо» може бути штук 200. Частіше за все це не через байдужість, а через неправильні цілі, пріоритети, через неправильні плани і обмежений…

Читати далі
Ганна Гопко: «Оберігаймо власне світло» Світоглядні орієнтири 

Ганна Гопко: «Оберігаймо власне світло»

Про трансформаційну кризу людства, нові виклики та адекватні відгуки, про пошуки плідного маршруту доби, про втілення української мрії – домінування ідеалів «святої правди-справедливості» ОДВІЧНА ІСТИНА: довколишній світ буде таким, якими сенсами наповнимо наше конкретне життя. Почуття доброти й відповідальності Ганна Гопко віднайшла у рідній селянській родині глибоковіруючих працелюбів на Львівщині, скристалізувала у школі, опісля – у Львівському національному університеті імені Івана Франка, у вирі життя, коли треба було виразно визначитися: утверджувати шляхетні ідеали чи пристосовуватися до обставин – переважно здеформованих крайнім егоїзмом у ставленні до дійсності. Слава Богу, домінуючим принципом…

Читати далі
Віднині й докрайвіку Найактуальніше Світоглядні орієнтири Слово редактора 

Віднині й докрайвіку

Тези-розмислення про світ ХХI століття й місце України у ньому. Оскільки Україна – проблема світова, доконечно потрібно цілісно глянути на світ «мертвих, живих і ненароджених» (Тарас Шевченко). Маємо збагнути сенс кризи концепції світу, яка започаткувала жадобу владарювання, царство усередненої людини-функції, нині зануреної у швидкоплинні задоволення, кризи, що завершилася розбалансованістю суспільств, економічною міфологією. Відтак – тотальною стривоженістю. ДІАГНОЗ На часі: потреба структуризувати розум нації, збалансувати відчування, окреслити перспективу, у тому числі власний маршрут доби, задіяти вольовий потенціал, маючи перед собою найпереконливіший аргумент – досвід світової історії. ОТЖЕ: Два етапи влаштування буття…

Читати далі
Пам’ятати, щоб залишатися українцями Історія Світоглядні орієнтири 

Пам’ятати, щоб залишатися українцями

ПОТЕНЦІАЛ ДУМКИ «У нас не було юності. Ми були винні. Не знали у чому, у яких гріхах. Мабуть, просто у тому, що називалися українцями. Але ми вижили. І хочеться думати, вижили для того, щоб тепер мати можливість розповісти свою історію». Галина, представниця української діаспори в Канаді, в роки Голодомору жила на Полтавщині Під гаслом «Tell the Story» («Розкажи історію») цьогоріч тривав Національний тиждень Голодомору в Канаді (National Holodomor Awareness Week) протягом 18-24 листопада. Там, за океаном, вони також запалюють свічки у вікнах, вони також щороку на хвилину замовкають, щоб віддати…

Читати далі
«…Я в серці маю те, що не вмирає…» Світоглядні орієнтири 

«…Я в серці маю те, що не вмирає…»

Життя прожити — не поле перейти. Як багато загадкового приховано у цих словах. Адже ніхто з нас не знає, яким шляхом йтимемо і що приготував нам Господь на нашій життєвій дорозі. Але кожен, хто усвідомлює сенс свого життя, хто прагне прожити його щасливо, завжди прагне досконалості, не втрачає духовне начало. Помилка всіх людей у тому, що засоби для досягнення щастя вони приймають за саме щастя. Та щасливими є не ті, кого всі навкруги вважають щасливими, хто має матеріальний достаток, а лише ті, хто вирізняється стійким та піднесеним духом, хто цінує…

Читати далі