Співпраця поколінь – маршрут у майбутнє Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

Співпраця поколінь – маршрут у майбутнє

Світом посутньо кермує Боже Провидіння. Милосердний Господь зарезервував за Україною ХХI століття, яке через нинішнє тотальне очищення (думки, дії, мрії) позбудеться у кінцевому підсумку різних світоглядно облудних і практично кривавих маршрутів провідників попередніх поколінь. Це означає брати з історії вогонь, а не попіл. Наш маршрут у прийдешнє не буде обтяжений «вибраністю», «першим світом» чи «третім Римом». Як пророчо писав Тарас Шевченко, «у кожного своя доля, і свій шлях широкий» (уточнення загальновідоме). Однак збудуться нарешті орієнтири емблематичної трійці нації: «Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить…» (Тарас Шевченко); «А…

Читати далі
Корона «Дня» Ганні Гопко Дайджести Найактуальніше 

Корона «Дня» Ганні Гопко

День, 26 грудня, 2019 р. Газета «День» відзначила одну із авторок журналу «Листи до приятелів», народного депутата України, ексголову парламентського Комітету у закордонних справах Ганну Гопко за «за нонконформізм і послідовну позицію в захисті українських національних інтересів». АНКЕТА «ДНЯ» 1. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ та Україну? 2. Яка подія в житті країни стала найважливішою особисто для вас? 3. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року? 4. Три речі, які додають вам сил і сповнюють оптимізму? 5. Автори, статті, проєкти газети «День», які зацікавили вас…

Читати далі
«Науковець та його доробок вважаються надбанням країни» Найактуальніше Наука 

«Науковець та його доробок вважаються надбанням країни»

З викладачем кафедри сучасної англійської мови філологічного факультету Ібарацького християнського університету (Японія), членом Асоціації україністів Японії Юлією Дзябко ми поспілкувалися в Палаті представників парламенту Японії, де проводилася Експертна нарада щодо питань правопису українських географічних назв японською мовою. «В УКРАЇНІ ЦЕЙ НАПРЯМОК ТІЛЬКИ НАБИРАЄ ОБЕРТІВ» – Розкажи, будь ласка, яким був твій шлях у японістику? Які щаблі ти пройшла, щоб стати викладачем японського університету? – Я здобула ступінь магістра філології за спеціальністю «японська мова і література» Львівського національного університету імені Івана Франка. Тут упродовж п’яти років студіювала японську мову і літературу,…

Читати далі
«Найважче – вимушена бездіяльність…» – колишній доброволець із позивним «Змій», офіцер ЗСУ Найактуальніше Суспільство 

«Найважче – вимушена бездіяльність…» – колишній доброволець із позивним «Змій», офіцер ЗСУ

Що найбільше гнітить, коли безвиїзно перебуваєш на лінії зіткнення, чому населення не відчуває перебігу воєнних дій у державі, з чим стикаються наші бійці після повернення, як журналістам варто подавати новини з передової? Відповіді на ці й інші запитання, а також унікальна особиста історія – далі у розмові зі старшим лейтенантом, командиром механізованого взводу однієї з окремих механізованих бригад ЗСУ, колишнім добровольцем із позивним «Змій». ‒ У вас є військова освіта? Яка? ‒ Військова кафедра при Санкт-Петербурзькій (тоді – Ленінградській) Лісотехнічній академії у 1994 році. Після її закінчення отримав звання лейтенанта….

Читати далі
Кшиштоф Зануссі захоплений Україною Культура Найактуальніше 

Кшиштоф Зануссі захоплений Україною

Під час свого закордонного наукового стажування у м. Щецін (Польща) я не обмежилася лише академічним спілкуванням, бо мене як журналіста цікавить передусім особливість журналістської професії. Тому з цікавістю стежу за роботою місцевих медіа, відвідую культурні події, співпрацюю з радіо «Щецін», намагаюся ментально зрозуміти польську журналістику. І ось мала щасливу нагоду побувати на Міжнародному кінофестивалі, який щороку восени відбувається у Щеціні. Цьогоріч фестиваль був особливий, бо на фінальний етап нагородження був запрошений спеціальний гість – відомий польський режисер і кінопродюсер Кшиштоф Зануссі. За програмою фестивалю перед оголошенням результатів журі усі охочі…

Читати далі
Збереження прадавніх традицій Культура Найактуальніше 

Збереження прадавніх традицій

«Чи є на світі вища краса, аніж молода краса українсьої жінки в національному вбранні? В ній зосереджено весь потенціал життєдайної сили української нації, чудо краси природи і духовної енергії роду…» Володимир Прядко, редактор журналу «Народне мистецтво» Українське народне вбрання синтезує уявлення народу про красиве і доцільне. Традиція прикрашати одяг здавна побутувала серед східнослов’янського населення та набула розвитку в Україні XVII-XVIII ст., коли гаптування та вишивка досягають художнього рівня, досконалості. Зберегти ці прекрасні традиції, впровадити у сучасне оздоблення одягу для особливих урочистостей, для сцени, артистів належить, насамеперед, людям творчим і патріотичним,…

Читати далі
Степан Процюк: «Письменництво – це домівка для моєї душі» Культура Найактуальніше 

Степан Процюк: «Письменництво – це домівка для моєї душі»

Неювілейні роздуми прозаїка, есеїста та поета, викладача Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. «ЛІТЕРАТУРНІ ГРУПИ ЧИМОСЬ НАГАДУЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ» – Ти присвятив літературі своє життя. У твоєму доробку приблизно 20 романів, твої тексти перекладають різними мовами світу. Що для тебе письменництво? – У будь-якому разі не уявляю свого життя без літератури. Проте романів написав поки що лише десяток. А всіх разом книжок – із віршами, повістями, есеїстикою, перевиданнями – то вже за 35 перевалило. (Сміється.) Щодо перекладів різними мовами світу, то це твоє дружнє перебільшення. У мене вийшов азербайджанською, у…

Читати далі
Жахіття голодоморного геноциду української нації в 1932-1933 рр. ХХ століття До річниці Голодомору Найактуальніше Суспільство 

Жахіття голодоморного геноциду української нації в 1932-1933 рр. ХХ століття

Мета космополітичних зайд і мамоністів – знищити хліборобський і добротворчий характер цивілізації української нації. Віддавна селянство репрезентувало у своїй душі український національний дух, реальний аристократизм. Відтак, за свідченням авторитетних вчених-істориків, філософів, психологів, етнологів, цей дух відтворений як в усній народній творчості, так і в мистецтві, найвидатніших творах письменників. «Сам Бог витає над селом!» – цими висновками Тараса Шевченка сказано все. А якщо додамо до цього глибину думки, одвічні поривання української душі в зоряні світи, що їх майстерно змалювали найвидатніші у світі поетеси від Марусі Чурай, Лесі Українки до Ліни Костенко,…

Читати далі
Байдужість добра і погана Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

Байдужість добра і погана

До багатьох земних речей – дрібниць, які не складають нашого життя, того, що пропонує (а то й нав’язує) світ, – ми, християни, маємо право бути байдужими. Не маємо права на цей стан хіба тоді, коли йдеться про добро або зло. Не годиться нехтувати тим, «що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи що-будь похвальне» (Флп 4,8), як і мовчати на гріх. В останньому випадку байдужість може допомогти нам лише, коли залишаємось незворушними щодо гріховних задоволень, які обіцяє нам спокусник, але щодо…

Читати далі
Достаток. Слава. Вседозволеність Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

Достаток. Слава. Вседозволеність

Переслідуючи, здавалося б, найпрактичніші цілі сучасності, людина не зауважує, як руйнує саму себе, як нехтує Основою основ, щоб зберегти те дочасне, земне, що знищує в людині людину. Маючи на увазі «життя», УЯВЛЯЄМО щоденний ритм, динаміку, розвиток; МРІЄМО про комфорт, матеріальне забезпечення, пізнаваність, гарне оточення; БАЧИМО рутину, буденність, проблеми, часто хвороби, незадоволення, безкарність і ще багато чого. В кожного своє. Те, про що один мріє, для іншого банальна реальність. Все ж, для цього світу особливо важливими є три речі: комфорт, слава і задоволення власного «Я». Здавалося б, якщо ти маєш достаток,…

Читати далі