«Український фанбук» японською Культура Найактуальніше 

«Український фанбук» японською

Хірано Такаші – японський експерт-міжнародник, україніст, фотограф, автор книжки «Український фанбук», яка нещодавно вийшла друком в Японії. Її видання й стало приводом до цього українсько-японського діалогу. «ДЛЯ МЕНЕ ВИЯВИЛОСЯ СПРАВЖНІМ ВІДКРИТТЯМ, ЩО В ЦЬОМУ СВІТІ Є ТАКА ВЕЛИКА КРАЇНА І В НІЙ СТІЛЬКИ ЦІКАВОГО» – Пане Такаші, що вас спонукало вивчати українську мову? Адже в Токійському університеті іноземних мов ви навчалися на факультеті русистики та східноєвропейських студій. Яким був ваш шлях до україністики, а відтак до України? – Мій батько – вчитель географії, і в нього багато книжок про різні…

Читати далі
«Україна – друга Батьківщина» Культура Найактуальніше 

«Україна – друга Батьківщина»

Ця розмова відбулася в Палаті представників парламенту Японії, де проводилася Експертна нарада щодо питань правопису українських географічних назв японською мовою. Наша кореспондентка поспілкувалася з президентом Асоціації україністів Японії, доктором економічних наук, професором японського університету Кобе Ґакуін Окабе Йошіхіко. «ЩОНАЙМЕНШЕ ДВІЧІ АБО ТРИЧІ НА РІК ПРИЇЖДЖАЮ ДО УКРАЇНИ» – Професоре Окабе, коли і за яких обставин ви зацікавилися Україною? Як часто буваєте в Україні й які зміни помічаєте? – Уперше я відвідав Київ у лютому 1992 року. Це була унікальна подорож до іншого світу, особливо після розпаду СРСР. Україна була ковтком…

Читати далі
«Науковець та його доробок вважаються надбанням країни» Найактуальніше Наука 

«Науковець та його доробок вважаються надбанням країни»

З викладачем кафедри сучасної англійської мови філологічного факультету Ібарацького християнського університету (Японія), членом Асоціації україністів Японії Юлією Дзябко ми поспілкувалися в Палаті представників парламенту Японії, де проводилася Експертна нарада щодо питань правопису українських географічних назв японською мовою. «В УКРАЇНІ ЦЕЙ НАПРЯМОК ТІЛЬКИ НАБИРАЄ ОБЕРТІВ» – Розкажи, будь ласка, яким був твій шлях у японістику? Які щаблі ти пройшла, щоб стати викладачем японського університету? – Я здобула ступінь магістра філології за спеціальністю «японська мова і література» Львівського національного університету імені Івана Франка. Тут упродовж п’яти років студіювала японську мову і літературу,…

Читати далі
Степан Процюк: «Письменництво – це домівка для моєї душі» Культура Найактуальніше 

Степан Процюк: «Письменництво – це домівка для моєї душі»

Неювілейні роздуми прозаїка, есеїста та поета, викладача Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. «ЛІТЕРАТУРНІ ГРУПИ ЧИМОСЬ НАГАДУЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ» – Ти присвятив літературі своє життя. У твоєму доробку приблизно 20 романів, твої тексти перекладають різними мовами світу. Що для тебе письменництво? – У будь-якому разі не уявляю свого життя без літератури. Проте романів написав поки що лише десяток. А всіх разом книжок – із віршами, повістями, есеїстикою, перевиданнями – то вже за 35 перевалило. (Сміється.) Щодо перекладів різними мовами світу, то це твоє дружнє перебільшення. У мене вийшов азербайджанською, у…

Читати далі
Олег Криштопа: «Час рушати у світи!» Культура Найактуальніше 

Олег Криштопа: «Час рушати у світи!»

Олег Криштопа – лауреат І конкурсу українського художнього репортажу «Самовидець» на тему «Світ у масштабі українського репортажу»; журналіст, письменник, автор книг «Україна: масштаб 1:1», «Ліхіє дев’яності: Станіславський феномен». Нам вдалося з ним поспілкуватися та з’ясувати, як він розуміє художній репортаж, як бачить його розвиток в Україні, а також, звісно, зрозуміти, як він пише, та почути практичні поради щодо написання художніх репортажів. – Олеже, розпочинаючи нашу ромову, хотіли б спершу з’ясувати термінологічні аспекти жанру. Як правильно, на твою думку, «літературний» чи «художній» репортаж? – Цікаве питання, на яке немає однозначної відповіді….

Читати далі