Музей за щитами: як Львів рятує свою культурну спадщину у часи війни Культура Найактуальніше 

Музей за щитами: як Львів рятує свою культурну спадщину у часи війни

Вузькі вулички, середньовічні кам’яниці, барокові костели та австрійські сецесійні фасади – місто, у якому історія говорить з кожного каменю, а вуличне мистецтво лише підкреслює його дух живого музею. Львів завжди пишався своєю відкритістю. Відкритістю до туристів, до творчості, до мистецтва, до світу. Проте тепер він ховається. Війна змусила це місто-музей приховувати свою красу, захищати культурну спадщину так, як захищають людські життя. З перших днів війни місто почало активну кампанію з порятунку своєї культурної спадщини. Місцеві реставратори, історики та волонтери працювали, укутуючи середньовічні скульптури захисними матеріалами, зміцнюючи фасади історичних будівель та…

Читати далі
«Нові рівні»: виставка про доступність, гідність і щоденну боротьбу Культура Найактуальніше 

«Нові рівні»: виставка про доступність, гідність і щоденну боротьбу

У просторі Львівського муніципального мистецького центру – десятки історій, зібраних в об’єктиві. Про те, що не завжди видно з першого погляду. Про бар’єри, які досі стоять на кожному кроці. Виставка «Нові рівні», створена медіа The Ukrainians спільно з фотографами Костянтином і Владою Ліберовими, переносить глядача в реальність людей, для яких пересування містом – щоденна смуга перешкод. Але це не про слабкість. Це про стійкість, гідність і вибір жити повноцінно – попри. Фотографії нагадують: доступність – не жест доброї волі, а обов’язок суспільства. Особливо під час війни, коли тисячі українців щодня…

Читати далі
ZENYK ART GALLERY. Мистецтво тут не на п’єдесталі, воно поруч, у полі досяжного Культура Найактуальніше 

ZENYK ART GALLERY. Мистецтво тут не на п’єдесталі, воно поруч, у полі досяжного

У період воєнного потрясіння культурні інституції перетворюються з демонстраційного простору на середовище рефлексії, зцілення й діалогу. ZENYK ART GALLERY – яскравий приклад такої трансформації. Розташована в історичному Львові ця галерея – не лише майданчик сучасного українського мистецтва, а й символ безбар’єрності – фізичної, соціальної, емоційної. Вона відкрита у 2025 році і заснована бізнесменом Зіновієм Козицьким на честь свого онука Зеника, який передчасно пішов із життя. Галерея народилася з втратою, водночас відкриваючи можливості для нових зустрічей: між поколіннями, спільнотами, ідентичностями. Саме тут мистецтво стає не мовою еліт, а мовою кожного –…

Читати далі
Вікна нової присутності.  Коли мистецтво живе в медіа, воно фактично живе – всюди Культура Найактуальніше 

Вікна нової присутності. Коли мистецтво живе в медіа, воно фактично живе – всюди

Коли світ навколо стає нестабільним, культура шукає нові шляхи до серця. І у час, що зачиняє музейні двері з міркувань безпеки чи відстані, українське мистецтво вчиться говорити мовою технологій. За останні роки слово «музей» дедалі рідше асоціюється з тишею, високими стелями та архівними табличками з написом «не фотографувати». Зараз музей – це посилання. QR-код. 3D-простір. Stories з виставки, яку ніхто не бачив наживо. Мистецтво перестає бути об’єктом – воно стає медіа. Онлайн-музеї в Україні – не просто реакція на пандемію чи війну. Це інший етап комунікації культури, це про створення…

Читати далі
Мереживо пам’яті. Історія України у витинанках Дарії Альошкіної Культура Найактуальніше 

Мереживо пам’яті. Історія України у витинанках Дарії Альошкіної

За дверима Музею модернізму, у Львові, розгортається минуле України, вирізане на папері. Виставка «Мереживо століть» мисткині Дарії Альошкіної запрошує відвідувачів поринути в складно сплетений наратив української історії. Дев’ять масштабних панно передають ключові періоди, що формували нашу націю та державність. Мистецька композиція відчувається як історична мандрівка, зафіксована тонкою і символічною технікою витинанки. Від перших днів Трипілля до боротьби за незалежність, роботи Дарії Альошкіної охоплюють суть української стійкості та культурної еволюції. Сьогодні ми тут, щоб пройти цією історичною стежкою разом із мисткинею та відвідувачами, вдивитися у силуети витинанок і спробувати відчути дух…

Читати далі
У тіні «Нової ікони». Репортаж з виставки у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького Культура Найактуальніше 

У тіні «Нової ікони». Репортаж з виставки у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького

Що таке ікона? Я завжди уявляла її недосяжною, застиглою у своїй святості. Вона єднає час, переплітає вічне та швидкоплинне, дивиться просто в душу. Образ, що споглядає з-поза скла музейної вітрини чи домашнього іконостасу, вкритий тонким шаром віри, яку передають із покоління в покоління. Ікони, які я бачила в дитинстві, висіли на стіні бабусиної хати, оберігаючи наш дім мовчазним поглядом. Вони не потребували слів – їхня присутність була достатньою. Але коли я заходжу до виставкової зали, де експонується «Нова ікона», все починає змінюватися. Тут ікони дихають. Деякі – сміливі й виразні,…

Читати далі
Культура поверховості або як глибоке читання стає рідкістю. Погляд через призму роману «451 градус за Фаренгейтом» Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

Культура поверховості або як глибоке читання стає рідкістю. Погляд через призму роману «451 градус за Фаренгейтом»

Сучасний світ переповнений надлишковою інформацією, короткими форматами контенту та швидкими повідомленнями, які формують звичку споживати інформацію поверхово. Ця тенденція ставить під загрозу здатність читати глибоко — зосереджено, аналітично і критично. Зараз вся увага розпорошується на нескінченні потоки новин, соцмережі й рекламні меседжі. І важливі тексти, що потребують осмислення, залишаються осторонь. Роман Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» є попередженням про те, як суспільство може втратити не лише звичку читати, а й здатність мислити. У романі зображено світ, де книжки знищують, а людей навмисно позбавляють глибокого знання, підмінюючи його легкими розвагами…

Читати далі
«Похований велетень» Кадзуо Ішіґуро: проблема пам’яті й забуття. Шлях крізь імлу. Світлі й темні тіні пам’яті Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

«Похований велетень» Кадзуо Ішіґуро: проблема пам’яті й забуття. Шлях крізь імлу. Світлі й темні тіні пам’яті

«Щастя — це хороше здоров’я і погана пам’ять», — так якось висловився німецький філософ Альберт Швайцер. Та чи є погана пам’ять щастям для тих, хто живе під завісою забуття, як герої роману «Похований велетень»? Адже безпам’ятство позбавляє не лише болючих спогадів, а й суттєвих частин нашої особистості, досвіду, який формував нас, та навіть національної ідентичності. Це питання торкається самої суті людського існування: що є кращим — пам’ятати і «страждати» через минуле чи забути і жити в ілюзорній гармонії? Проблема пам’яті й забуття у романі Кадзуо Ішіґуро «Похований велетень» є наскрізною…

Читати далі
Музей збережених секретів Культура Найактуальніше 

Музей збережених секретів

За 70 км від метушливого міського життя у самому серці української природи, де гуркіт тракторів перегукується зі співом пташок, розташувалось таке скромне, але історично багате село Подвірне. Документальні джерела зберігають згадки про нього з 1790 року, а сільський краєзнавчий музей береже в собі ще тогочасні знаряддя праці та знахідки. Музей є унікальним місцем, яке відкриває перед відвідувачем вікна в минуле села та його мешканців. А вони натомість виступають хранителями історії та зберігають безцінні «осередки вічності». Рішення про його створення було прийняте в 1968 році ініціативою правління колгоспу. Броніслава Предиткевич, вчителька…

Читати далі
Пам’яті Володимира Грикаловського Найактуальніше Суспільство 

Пам’яті Володимира Грикаловського

За його порадами можна написати багатотомну книгу, а від його елегантності та охайності втратила голову не одна дівчина. Володимир Грикаловський був людиною з твердим стрижнем всередині і робив завжди так, як підказував розум, а не серце. Стежка героя перервалася на тридцять першому році життя, а ім’я кров’ю викарбувалось на скрижалях української історії. Ще з юних літ Володимир повʼязав своє життя із правоохоронними органами. І після школи навчався у Харківській юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Його амбіції та цілі завжди були високими, він ніколи не зупинявся на досягнутому і не…

Читати далі