Мереживо пам’яті. Історія України у витинанках Дарії Альошкіної Культура Найактуальніше 

Мереживо пам’яті. Історія України у витинанках Дарії Альошкіної

За дверима Музею модернізму, у Львові, розгортається минуле України, вирізане на папері. Виставка «Мереживо століть» мисткині Дарії Альошкіної запрошує відвідувачів поринути в складно сплетений наратив української історії. Дев’ять масштабних панно передають ключові періоди, що формували нашу націю та державність. Мистецька композиція відчувається як історична мандрівка, зафіксована тонкою і символічною технікою витинанки. Від перших днів Трипілля до боротьби за незалежність, роботи Дарії Альошкіної охоплюють суть української стійкості та культурної еволюції. Сьогодні ми тут, щоб пройти цією історичною стежкою разом із мисткинею та відвідувачами, вдивитися у силуети витинанок і спробувати відчути дух…

Читати далі
У тіні «Нової ікони». Репортаж з виставки у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького Культура Найактуальніше 

У тіні «Нової ікони». Репортаж з виставки у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького

Що таке ікона? Я завжди уявляла її недосяжною, застиглою у своїй святості. Вона єднає час, переплітає вічне та швидкоплинне, дивиться просто в душу. Образ, що споглядає з-поза скла музейної вітрини чи домашнього іконостасу, вкритий тонким шаром віри, яку передають із покоління в покоління. Ікони, які я бачила в дитинстві, висіли на стіні бабусиної хати, оберігаючи наш дім мовчазним поглядом. Вони не потребували слів – їхня присутність була достатньою. Але коли я заходжу до виставкової зали, де експонується «Нова ікона», все починає змінюватися. Тут ікони дихають. Деякі – сміливі й виразні,…

Читати далі
Мікронації – феномен на межі між грою та політичним експериментом Найактуальніше Планета 

Мікронації – феномен на межі між грою та політичним експериментом

Чи можна в наші дні заснувати власну державу і стати в ній одноосібним правителем? Засновники мікронацій або ж віртуальних держав доводять що так! Вони проголошують незалежність на клаптику землі, у власній квартирі чи навіть у мережі Інтернет, вигадують прапори, конституції, уряди; випускають паспорти та власну валюту. Мікронації — це скоріше гра в суверенітет, соціальний експеримент або спосіб самовираження. А щоб знайти хоч якісь юридичні підстави для їх існування, засновники шукають лазівки в міжнародному праві й прогалини у договорах й офіційних документах. Здебільшого суверенні держави просто не реагують на існування віртуальних….

Читати далі
Культура поверховості або як глибоке читання стає рідкістю. Погляд через призму роману «451 градус за Фаренгейтом» Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

Культура поверховості або як глибоке читання стає рідкістю. Погляд через призму роману «451 градус за Фаренгейтом»

Сучасний світ переповнений надлишковою інформацією, короткими форматами контенту та швидкими повідомленнями, які формують звичку споживати інформацію поверхово. Ця тенденція ставить під загрозу здатність читати глибоко — зосереджено, аналітично і критично. Зараз вся увага розпорошується на нескінченні потоки новин, соцмережі й рекламні меседжі. І важливі тексти, що потребують осмислення, залишаються осторонь. Роман Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» є попередженням про те, як суспільство може втратити не лише звичку читати, а й здатність мислити. У романі зображено світ, де книжки знищують, а людей навмисно позбавляють глибокого знання, підмінюючи його легкими розвагами…

Читати далі
«Похований велетень» Кадзуо Ішіґуро: проблема пам’яті й забуття. Шлях крізь імлу. Світлі й темні тіні пам’яті Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

«Похований велетень» Кадзуо Ішіґуро: проблема пам’яті й забуття. Шлях крізь імлу. Світлі й темні тіні пам’яті

«Щастя — це хороше здоров’я і погана пам’ять», — так якось висловився німецький філософ Альберт Швайцер. Та чи є погана пам’ять щастям для тих, хто живе під завісою забуття, як герої роману «Похований велетень»? Адже безпам’ятство позбавляє не лише болючих спогадів, а й суттєвих частин нашої особистості, досвіду, який формував нас, та навіть національної ідентичності. Це питання торкається самої суті людського існування: що є кращим — пам’ятати і «страждати» через минуле чи забути і жити в ілюзорній гармонії? Проблема пам’яті й забуття у романі Кадзуо Ішіґуро «Похований велетень» є наскрізною…

Читати далі
Вклонімося Святому Хлібу Найактуальніше Суспільство Творчість наших читачів 

Вклонімося Святому Хлібу

Тримаєш у руках хлібину. Вона ще така м’яка, запашна, тепла, недавно витягнута з печі. Йдеш з нею і серед дороги починаєш жадібно смакувати… І навіть не здається, що в такому ще недалекому минулому було по-іншому. Що не тільки за хлібину в руці, а й за колосок пшениці, глибоко захований в кишені, люди платили життям. Це були ті важкі роки, коли український народ намагалися знищити голодом. Темні дні, коли людям смакував навіть сухий, зацвілий шматок такого потрібного для життя хліба. Щороку, в четверту суботу листопада, Україна вшановує жертв Голодомору 1932-1933 рр….

Читати далі
Їй 33… Моїй незалежній Україні Найактуальніше Суспільство Творчість наших читачів 

Їй 33… Моїй незалежній Україні

Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить… Т. Г. Шевченко Пророче для кожного українця відбиваються обнадійливі слова Тараса Шевченка. Вони стали орієнтиром-маяком нашої віри в перемогу. Ці слова роблять нас міцними, як криця, сильними духом і справді незалежними. Тому ми обов’язково переможемо. Бо ми – українці. Ми нація нескорених і незламних. І жоден ворог не здатен знищити народ, який здатен віддати своє життя за волю та незалежність своєї держави. Ніхто не може витерти код українського народу, бо він зароджується ще в утробі матері. Плекається з дитинства рідною мовою,…

Читати далі
«Отче наш! Боже України суверенної!» Культура Найактуальніше 

«Отче наш! Боже України суверенної!»

Це рядок з віршованої молитви «госпітальєрки» – поетки Олени Герасим’юк – цьогорічної лавреатки літературної премії «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Вона – не перша жінка, котра удостоїлася цієї престижної відзнаки. Але перша, яку називають «Княгинею роси»… За колом безсмертя Тараса Мельничука Поезія в час війни всотує в себе бунтарство політичного в’язня радянських таборів Тараса Мельничука. Особливо та, що з війни, а не про війну. «З» і «ПРО» – наче два береги бурхливої ріки. Перша рве їх болем, страхом, смертю… Друга – загоює рвані рани… Іменем лавреата Національної премії України імені…

Читати далі
Митець із цинамонового міста Історія Найактуальніше 

Митець із цинамонового міста

У світі, повному митців і талантів, Бруно Шульц постає не просто як автор – це людина, творчість якої перетворювала непрості реалії сучасності у зразки справжніх шедеврів слова і пензля. Це непересічна особистість, шанувальники якої можуть говорити про неї годинами. Митець залишив вагомий внесок у літературі і став яскравим прикладом переплетення кількох культур, оскільки походив з єврейської сім’ї, усе життя мешкав у галицькому Дрогобичі, а творив польською мовою. Пізніше слава Бруно Шульца спричинила суперечки між країнами, які претендували на визнання його як постаті саме своєї культури. Бруно Шульц народився 12 липня…

Читати далі
У відсвіті Слова свічка палає Культура Найактуальніше 

У відсвіті Слова свічка палає

Війна витолочена здебільшого нещирим поетичним словом. Ширшає коло графоманів, котрі пишуть про неї, бо це модно. Пишуть, бо стає модно їздити з презентаціями в тилу… Але є поезія з війни, обпалена вогнем на близькій лінії оборони проти москалів. У її відсвіті горить свічка – сакральність помислів про сутнє. Таким і є поетичне й прозове слово Олександра Гошилика з Долини, що на Івано-Франківщині, який загинув 7 жовтня 2022 року під Бахмутом, але й досі невідомо, де могила без хреста мужнього воїна й поета на тимчасово окупованій українській землі… «Міст через вічність» Я…

Читати далі