Категорія: Історія

Отож пишу під свіжими враженнями від перегляду щойно (в останній день вересня) продемонстрованого на «плюсах» нового українського фільму «Століття Якова». Його чекали як нового явища в українському кіномистецтві. Що ж, поява цієї стрічки – явище позитивне, хоч і має недоліки. Вочевидь, причина у значному проміжку часу, що минув від подій в основі сюжету – ідеться передусім про тридцяті роки, із яких, власне, і розпочинається кінорозповідь. Волинь тридцятих… Чи такою вона була в ті роки? Ні, зовсім не такою. Лейтмотивом тодішнього життя поліських містечок і Волині загалом були аж ніяк не…

15 вересня 350 аудиторія Львівського національного університету імені Івана Франка радо привітала історика, професора, прозаїка й поета Валентина Северинюка з презентацією його нової книги «Україна козацька». Це унікальна історична поема обсягом 470 сторінок. У книзі автор згадує понад триста імен відомих постатей історії нашої Батьківщини, а також використовує цитати сімома мовами. Робота над поемою почалася з дослідження фольклору. Позаяк автор ‒ кандидат історичних наук, його твір має потужну фактологічну базу. Зокрема, Валентин Северинюк переклав маніфест Катерини ІІ 1775 року, який красномовно іменує в поемі «некрологом». Після презентації (до речі, із…

Цього року минуло 75 літ відтоді, коли в соляних шахтах коло Добромиля речники і слуги більшовизму та російського імперіалізму знищили понад 3500 невинних людей, абсолютна більшість яких була українцями. Вже 16 років поспіль тисячі наших громадян збираються коло Добромильської тюрми на Службу Божу, а потім пішки кілька кілометрів йдуть до місця, де й сталася ця трагедія. На могилі було запалено свічку пам’яті, відслужено панахиду, освячено пам’ятний знак. Організатори зібрання відтворили симфонічний диптих О.Рожака «Саліна»; глибоко в серця тисяч людей запали слова цього твору: «О браття і сестри! Ровесники й друзі!…

Чи може публіцистика бути довговічною? Свого часу Джонатан Свіфт сумнівався у цьому, вважаючи, що його памфлети цікавитимуть лише сучасників, а після смерті автора їх швидко забудуть. Проте він помилявся. Про публіцистику Івана Франка можна міркувати схожим чином. Усі його статі написано у часи бездержавності, коли ідею української самостійності вважали якщо не екзотичною, то принаймні невчасною. Навіть сам Франко розглядав її «поза межами можливого». Цьогоріч минає 100 років від Франкової смерті, і, здавалося б, Україна сьогодні постала перед іншими викликами. Однак разом із традиційним ритуальним церемоніалом вшанування пам’яті Каменяра варто перечитати…