«Там на Лемковині помежде горами, Било сой селечко…» Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше 

«Там на Лемковині помежде горами, Било сой селечко…»

Наближається сімдесят перша річниця операції «Вісла», яка у 1947 році назавжди змінила життя Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя. Справжню національну ідентичність мешканців цих земель тоді безжально знищили. Відразу варто згадати про самоідентифікацію сучасних лемків, що живуть у Польщі. Ті презентують дві групи: до першої належать представники Лемківського Союзу, що мають проукраїнські настрої, до другої ті, що належні до української нації. Існує також невеликий відсоток москвофілів та полонофілів. Самі ж лемки себе окреслюють русинами або карпато-русинами, як їхні брати зі Словаччини та Воєводини. Незалежно від політичних орієнтацій та поглядів, лемківська громада…

Читати далі
Польські інтелектуали, лауреати Нобелівської премії у творчих зв’язках з Україною Найактуальніше Наука 

Польські інтелектуали, лауреати Нобелівської премії у творчих зв’язках з Україною

Божою волею Україні й Польщі назавжди судилося проживати поруч. Різне було між ними на довгім шляху. Як висловився видатний польський кінорежисер Єжи Гоффман, «Наші історії переплелись назавжди як у крові, так і в радості» (напис на меморіальній дошці митцеві, що на фасаді кінопалацу в м. Тернопіль). Проте багатовікова історія наших народів наповнена діалогом культур, їх взаємопроникненням та взаємозбагаченням. На формування культурно-освітніх, політичних зв’язків між нашими народами благотворний вплив здійснюють інтелектуали Польщі, особливо найавторитетніші представники польської еліти − лауреати Нобелівської премії. Це − двічі нобелівський лауреат Марія Склодовська-Кюрі (Sklodowska-Curie), яскраві літературні…

Читати далі
Взаємопереселення поляків і українців 1944-1946 рр.: міждержавний примус чи рятівна необхідність? Історія Найактуальніше 

Взаємопереселення поляків і українців 1944-1946 рр.: міждержавний примус чи рятівна необхідність?

Влітку 1944 р. Червона армія звільнила від німецьких військ територію Західної України і просунулась вглиб польської території, де мешкала значна частина етнічних українців. Проте сусідство поляків і українців, що позначене тривалою співпрацею, взаємозбагаченням двох культур, однак і гострою конфронтацією у повоєнний час, стало рухатися до «розлучення». Ідея переселення належала не лише Москві, але й лідерам США і Великобританії, вона була висловлена на Тегеранській конференції (1943 р.) союзників по антигітлерівській коаліції. Як стверджує дослідник Л. Зашкільняк, це було викликано їхнім бажанням забезпечити свої інтереси на європейському континенті за рахунок розподілу сфер…

Читати далі
Україна – Польща: маршрут у ХХI столітті Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

Україна – Польща: маршрут у ХХI столітті

Сенс історії – моральний прогрес. Але доволі часто наука історії ставала болючою, навіть пекельно болючою. Нехтування українською проблемою призводило історичну Польщу до катаклізмів, розвалу й розподілів та змело ії на півтора століття з політичної карти Європи. У попередніх розділах ми нагадали наш родовід, що сягає принаймні 7000 років – від Трипілля, а також про українську мову, прадавність якої (старшої від санскриту) довів саме російський вчений польського роду М. Красуський. Ще нагадаємо, що на наші українські землі, дані нам Архітектором усього сущого, віддавна претендували усі імперії. Де вони? Щезли! Так буде…

Читати далі
Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia» Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніше 

Окремий погляд часопису «Uważam Rze. Historia»

І в Україні, і в Польщі не бракує фахівців, які вражені скепсисом: мовляв, ми не маємо аксіологічно вмотивованої візії майбутнього, тобто чіткої мети, помислів й реалізації. Це пояснюється селективним тлумаченням історичних фактів, власною версією історії, яка не завжди бере до уваги точку зору свого опонента. Головний редактор польського часопису «Історія. Без цензури» Ян Пінський у програмній статті «Польща до побиття» наголошує, що національні меншини продукують свою версію історії, яка суперечить польським інтересам. Вдумаймося у такі акценти: «Національні меншини Речі Посполитої мали значні причини, аби її зраджувати і виступати проти польської…

Читати далі
Правдива історія буде відтворена! Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше 

Правдива історія буде відтворена!

Відтворення правдивої історії людства, а це неминуче, змусить переписати фальшиві підручники, викреслити у небуття фальшиві ідеологеми про вибрані народи, передові демократії, зразкові унії та ін. Неминуче виявиться, що свідомо знищуючи упродовж століть найкращих представників українського народу, деформуючи генофонд, забороняючи мову, національну культуру, перетворюючи працелюбів у рабів, а часто політичний, мілітарний матеріал для експансії, загарбання чужих земель, наші сусіди таким чином не тільки збагачувалися за наш рахунок, але й своєрідним чином вивищувалися – принаймні у своїх очах. Але ні краденим довго не наситишся, ні брехнею не втримаєшся у моральній рівновазі. Якби…

Читати далі
У колі моральної й політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Дайджести Найактуальніше 

У колі моральної й політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків

Цю статтю відомий польський історик, засновник і директор Інституту громадянського простору і публічної політики Анджей Суліма-Камінський (на фото вгорі) написав ще в 1984 році. Подаємо її за виданням: Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців : антологія текстів : пер. з пол. / За ред. Павло Коваль, Ян Олдаковський, Моніка Зухняк; Пер. Сергій Гірік; Вступ Адольф Юзвенко. – К. : Києво-Могилянська академія, 2012. – С. 358-371 (440 с.).   Протягом останніх десятиліть в еміграції зростає зацікавлення проблемою польсько-українських відносин. Наукові конференції, організовані науковцями обох народів, проливаючи…

Читати далі
Найпрекрасніші душі Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше 

Найпрекрасніші душі

Є таке поняття: брати з історії вогонь, а не попіл. Згадаймо знову Тараса Шевченка: «а надто якщо згадати, що ми одної матері діти… серце болить, а розказувать треба. Нехай бачать сини й онуки, що батьки їхні помилялися, нехай братаються знов зі своїми ворогами». Власне задля цього братання найпрекрасніші душі клали свої життя. Саме ці емблематичні постаті – з ясним релігійним поглядом на життя, віддані своїм народам і культурам, з глибоко гуманним ставленням до інших народів, з неприйняттям неправди, визиску, приниження і винищення будь-кого – мають стати орієнтирами для визначення маршрутів…

Читати далі
Потрібен глибший підхід Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) 

Потрібен глибший підхід

Зрозуміння історії вимагає глибшого підходу, ніж егоїстично-упереджений чи простецький утилітаризм. Не можна усе, тим паче трагічні явища історії, оцінювати у короткотерміновій перспективі політичного, суспільного, суто пропагандивного успіху – у даному разі на догоду збаламученій юрбі чи агресивним шовіністам. Сповідуючи істину, що абсолютну рацію має лише Господь Бог, зіставмо дві проблемні, причому найновіші, публікації – коментар Сергія Грабовського у газеті «День» та інтерв’ю Аркадіуша Грущинського (Arkadiusz Gruszczynski) зі Стефаном Хвіном (Stefan Chwin) у газеті «Тигоднік повшехни» (Tygodnik Powszechny). С. Грабовський докладно оцінює інтерв’ю польському тижневику «Неділя» (Niedziela) львівського архієпископа-митрополита Римо-Католицької церкви…

Читати далі
«Карти на стіл, панове!» Історія Акція «Вісла» (28.IV.–29.VII.1947) Найактуальніше 

«Карти на стіл, панове!»

Динаміка фактів і оцінок – багатовимовна. Тому доконечно важливо систематизувати й концептуалізувати оцінки тих особистостей, хто не тільки володіє інформацією максимально достовірною, але й голосить слово правди, яка визволяє, а не поневолює, яка є фактором, елементом моральної категорії. Бо саме це втримує духовну поставу обох наших народів. Не випадково один з найбільших приятелів Польщі Богдан Осадчук у розмові з Мирославом Чехом проголосив: «Карти на стіл, панове!». Нагадаємо, що вчений і журналіст Б. Осадчук понад тридцять років був професором Вільного Університету у Берліні, експертом з проблематики Східньої Європи, Польщі, комунізму; водночас…

Читати далі