«Дністер» (все ще) виходить із берегів: що не так із готелем Історія Суспільство 

«Дністер» (все ще) виходить із берегів: що не так із готелем

22 січня 2022 року українці святкували День Соборності. За традицією, в цей день люди формують символічні «ланцюги єдності». Цьогоріч в Івано-Франківську таких акцій було аж дві. Одна на вулиці Грюнвальдській, біля будівлі суду, друга – від готелю «Дністер» до бізнес-центру «Київ».

Акція «Новий Ланцюг Єдності» – ініціатива громадської організації «Кам’яниця Австрія». Мета – вкотре звернути увагу міської влади й громадськості на теперішній стан готелю «Дністер», однієї із ключових споруд міста.

«Дністер» виходить з берегів

Під таким гаслом активісти зібралися на першу акцію в квітні минулого року. Причиною стала реконструкція готелю – точніше те, що за документами заявлялось як реставрація будівлі. Особливо обурливим є фактичне захоплення власниками громадського простору. Серед інших ремонтних робіт засклили колонаду «Дністра», простір під якою – частина вулиці Шевченка, а не території фоє.

Реставрація-реконструкція почалася в 2016 році. Сьогоднішній власник «Дністра» Мирослав Бойко стверджував, що збирається відновити історичний фасад, зокрема годинникову вежу, яка згоріла в 1998 році. Фактично ж фінального проєкту не бачив ніхто, окрім самого готельєра й міського голови.

Щоби заспокоїти громаду, Бойко організував начебто відкриту пресконференцію, на яку, щоправда, впустили далеко не всіх журналістів. Відмовляли тим, кого вважали «продажними». Після акцій протесту Надія Лєвшакова, дружина готельєра, написала листа до активістів, де зазначили, що скло з колонади демонтують: «Враховуючи багаточисленні звернення громадян, які вболівають за збереження історичної спадщини та реальними справами роблять корить для міста, нами прийнято рішення, що підколонний простір готелю “Дністер” буде збережено вільним для всіх жителів та гостей Івано-Франківська. А вітрини – демонтовано». Станом на кінець січня 2022 року колонада все ще під склом.

В чому проблема реконструкції?

Цінність «Дністра» не лише в тому, що це стара кам’яниця, побудована одним із провідних віденських архітекторів Фредеріком Янушем.

Саме в цій будівлі було підписано Акт злуки між УНР та ЗУНР 3 січня 1919 року. Цей факт робить готель важливою архітектурною пам’яткою не лише для Івано-Франківська, а й для всієї України.

Також звідси починався перший Ланцюг єдності 1991 року – від Івано-Франківська до Києва. Вибір локації для «Нового Ланцюга Єдності» не випадковий – він перегукується із цією знаковою для держави подією.

Про «реставрацію» висловився відомий архітектор Юліан Чаплінський у своєму блозі: «Якщо подивитися сторінку мера міста у фейсбуці, там кожен другий пост – то співають гімн, то УПА, то Бандера і Шухевич, і таке взагалі враження, що людина бореться за звання найпатріотичнішого мера України. І попри те дозволяє робити отаке з пам’яткою патріотичної української історії. Якщо там був ухвалений Акт Злуки УНР і ЗУНР, то ця споруда взагалі мала б бути недоторканною. А на це все закривають очі. Отакий видатний свободівський націоналістичний Івано-Франківськ навіть не розуміє, що це історія і це живий пам’ятник, який не підлягає такому знущанню».

Реакція міської влади

Міський голова прокоментував тему «Дністра» в інтерв’ю, присвяченому підсумкам року. Руслан Романович стверджував, що бачив усі дозволи: «Якщо взяти всі документи, які я бачив, то, в принципі, він отримав дозволи правильно… А ті документи, які він отримав 7-8 років тому, йому видавала частина тих активістів, що зараз там бігають. Чого я маю за це відповідати? Чого я маю відповідати за слова Бойка? Навіть не Бойка, а його родини, яка сказала, що розісклить», – щоправда, більше нікому цих дозволів не показали. «Та й мені не подобається, що там деякі художники бігають, які спочатку були проти, а тепер вже – за», – ці слова міського голови обурили активістів.

Ростислав Шпук, підприємець і блогер, відповів міському голові. «Жодна частина громади доступу ані до паперів, ані до будівлі не має, отже свідком злочину бути не може, на відміну від вас (незаявлення про злочин означає причетність до нього – згідно положень частин 6 і 7 ст. 27 КК України). І «контролювати» розблокування власного простору, захищеного сервітутним правом, громада самотужки може хіба що палками і кувалдами в руках», – йдеться у дописі.

А що далі?

Під час вже згаданої акції до Дня Соборності художник Андрій Єфіменко зачитав петицію, звернену до міської влади. Однією із вимог є надання громаді можливості нагляду за зовнішньою галереєю будівлі.

Як повідомляє «Суспільне», представник власників готелю відмовився коментувати дії активістів, адже 22 січня в нього був вихідний.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос)

Також буде цікаво: