» Культура (Page 2)

Категорія: Культура

Про стіни матеріальні і безтілесні Культура Найактуальніше Побачене. Почуте. Прочитане 

Про стіни матеріальні і безтілесні

Ксенія Кушей

Ксенія Кушей – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 9

Більше інформації на facebook

 , , ,

Змалечку нас вчать не судити про книгу по її обкладинці. Вчать у контекстах, здебільшого із книгами не пов’язаних: речі не завжди такі, якими здаються на перший погляд. Теорема, яка цілком претендує на «титул» аксіоми; хоча для когось же ці слова наразі є всього лиш гіпотезою, що досі потребує доведення чи спростування. Хай там як, але гуляючи між книжкових полиць, я цим «правилом» вирішила знехтувати. І не помилилась. Вона вирізнялась з-поміж своїх сестер. Не яскравими барвами чи строкатими візерунками, не привабливим глянцем чи знайомим ім’ям на корінці. Білі сніги зимової тундри,…

Читати далі
Український контент для українців? Культура Найактуальніше 

Український контент для українців?

Юлія Равлюк

Юлія Равлюк – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 10

Більше інформації на facebook

 , , , ,

В гамбурзькій афіші шоу «Квартал 95» назвали російським, чим дуже обурили артистів. «Студія “Квартал 95” – була, є й залишиться українською компанією! І ніяких інших варіантів презентації наших проєктів бути не може!» – таку заяву випустив колектив на своїй офіційній фейсбук-сторінці 5 лютого. Шоу позиціонує себе українським, проте значну частину його ефірно-концертного часу актори спілкуються російською мовою. На телебаченні його показують з українськими субтитрами. Та чи «Квартал 95» – єдиний представник такого мовного формату в українському медіапросторі? На жаль, ні – отже й питання, яке випливає із анонсу на німецькому…

Читати далі
Одна квітка замість тисячі слів Історія Культура 

Одна квітка замість тисячі слів

Дарія Лєденко

Дарія Лєденко – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 11

Більше інформації на facebook

 , ,

Як не дивно, але за допомогою самих лише квітів можна передати ледь не весь спектр своїх почуттів до співрозмовника або ж ненав’язливо повідомити йому щось дуже особисте. Таке, про що нелегко написати. Тим більше – сказати вголос. Важко сперечатися з тим, що першовідкривачами квіткового символізму були жителі Східних країн. На цих територіях важливими для комунікації є не тільки кольори та різновиди квітів. Але й те, в якому вигляді та як саме їх дарують: передають букет квіткам вверх чи вниз, якою рукою це роблять, чи очищені стебла від листя й шипів…

Читати далі
Містика, українська діаспора й Бразилія: серіал «Бездушні» Культура Найактуальніше 

Містика, українська діаспора й Бразилія: серіал «Бездушні»

Юлія Равлюк

Юлія Равлюк – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 10

Більше інформації на facebook

 , , ,

Уявіть собі серіал, де сюжет крутиться навколо святкування дня Івана Купала. В кадрі звучать тости за вільну Україну й Шевченкова «Причинна», а на тлі – «Розпрягайте, хлопці, коней…». Де ж як не в Бразилії могли створити щось подібне? Мова про проєкт, знятий для каналу «Globoplay» – «Бездушні» (в оригіналі – «Desalma»). Про що серіал? «Після самогубства чоловіка жінка з доньками переїжджає в Бріжіду, маленьке містечко, яке ось-ось відродить язичницькі свята, заборонені тридцять років тому. Жахливі події, наряду з небезпечним ритуалом переселення душ, вибивають з колії суспільство і розкривають таємниці злочину, який…

Читати далі
Чого хоче український глядач? Культура 

Чого хоче український глядач?

Юлія Равлюк

Юлія Равлюк – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 10

Більше інформації на facebook

 , , ,

«В Україні нема вартісного кіно. Самі лише «Скажені весілля» й прохідні серіали», – може сказати той, хто ніколи не шукав приклади якісного українського кінематографу. Те, що глядач хоче дивитися хороший продукт – цілком природно. Якщо судити за коментарями під тематичними дописами в соцмережах, свідомі українці готові платити за бажаний контент – лише б він був. Проте поза такою інформаційною бульбашкою складається повністю протилежна ситуація. За два тижні одночасного прокату фільмів «Любов і блогери» й «Стоп-Земля» перший зібрав майже 16 мільйонів гривень, поступившись лише стрічці «Кінгс Мен», а другий – 2,7…

Читати далі
Українізації – так! Українському – ні Історія Культура 

Українізації – так! Українському – ні

Ксенія Кушей

Ксенія Кушей – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 9

Більше інформації на facebook

 , , ,

«У суботу, 8 червня, о 7 годині вечора в будинку літератури розпочинається літературний диспут про «Підсумки зимового сезону та перспективи наступного сезону 1929-30 р.» Оголошення з журналу «Література й мистецтво» – Харків, 1929, 8 червня Політика українізації 1920-1930 років гарно звучить в цифрах. У звіті пленуму ЦК КП(б)У за 1926 рік йдеться про те, що українською ведеться 65% діловодства. Про те, що нижча школа українізована на 80%, і показники середньої та вищої школи теж систематично збільшуються. Про те, що 60% преси виходить у світ українською. Про численні здобутки в культурному…

Читати далі
«Радянський театр» – сцена і залаштунки політики коренізації Історія Культура Медіа 

«Радянський театр» – сцена і залаштунки політики коренізації

Ксенія Кушей

Ксенія Кушей – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 9

Більше інформації на facebook

 , , ,

«Хочеш зрозуміти настрій давно минулої епохи? Не спіши тягнутись рукою до підручника чи енциклопедії – краще розгорни стару газету». Цей афоризм міг би належати очільнику цитатних топів Черчиллю чи благородному перу Вольтера (втім, в арсеналі останнього все ж можна знайти дещо схоже висловлювання: «журнали – архіви дрібниць»). Та це всього лиш суб’єктивна думка авторки матеріалу, не підкріплена словами когось із когорти видатних умів. Суб’єктивна, проте не менш від того правдива, думка. Тож для того, щоб трохи більше дізнатись про театральне (і не тільки) життя у час, що передував великому терору,…

Читати далі
Барокова опера та її особливості Історія Культура Найактуальніше 

Барокова опера та її особливості

Ольга Кузьомська

Ольга Кузьомська – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 8

Більше інформації на facebook

 , ,

Спів, що не раз у фільмах розбивав склянки. Голос сильний та лункий. Опера крізь віки пройшла довгий шлях, але навіть зараз є доволі популярною. Її можна не любити та не розуміти. Але неможливо не захоплюватися красою високих нот та талантом і майстерністю співаків. Опера з’явилася в Італії десь на зламі двох епох – Відродження та Бароко. Точніше новий жанр був створений наприкінці XVI століття. В появі нового жанру велику роль відіграла і відома флорентійська родина Медічі та їхня любов до театру. Перші ж ідеї для створення опери були запропоновані групою…

Читати далі
Ще одне серце коня Історія Культура Найактуальніше 

Ще одне серце коня

Ольга Кузьомська

Ольга Кузьомська – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 8

Більше інформації на facebook

 , ,

Що ви знаєте про коней? Можливо, вони залишилися для вас лише десь на дитячих картинках, у фільмах про лицарів та у фразі «принц на білому коні». У кращому випадку десь у селі в бабусі. І справді важко зараз уявити коня в повсякденному житті людей. А колись це була необхідність, і люди часто формували тісний зв’язок з ними. Не лише лицарі, у яких кінь був сакральною частиною образу. Напевно цей зв’язок може нагадувати теперішні стосунки людей з їхніми домашніми улюбленцями. Тільки коні ще приносили велику користь. Але які предмети ми уявляємо…

Читати далі
Ціла епоха під призмою «Сьомої печатки» Історія Культура 

Ціла епоха під призмою «Сьомої печатки»

Дарія Лєденко

Дарія Лєденко – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Кількість статей автора: 11

Більше інформації на facebook

 , ,

«Сьома Печатка» – культова стрічка шведського сценариста, письменника й режисера Інгмара Бергмана. Весь фільм пронизаний символізмом та роздумами про місце людини в цьому світі, швидкоплинність й крихкість життя, сутність Бога. Фільм зняли ще у далекому 1957 році. Але він не втратив своєї актуальності й зараз. Адже питання, які Інгмар Бергман підіймає у цій стрічці, навряд чи коли-небудь перестануть турбувати людство. В основі сюжету лежить історія-притча про лицаря та його зброєносця, які, по завершенню довготривалого хрестового походу, повертаються в охоплену чумою середньовічну Данію. На своєму шляху вони зустрічають вимерлі села, людей,…

Читати далі