«Проявляти послідовність у дотриманні права вирішувати». Кастильці про референдум Найактуальніші Планета 

«Проявляти послідовність у дотриманні права вирішувати». Кастильці про референдум

Кастильців у нас сьогодні двоє. Це не Дон Кіхот Ламанчський із Санчо Пансою, це звичайні жителі іспанських міст, думка яких з приводу подій у Каталонії покликана урівноважити висловлене в інтерв’ю, яке дав нам Себастіа Камараса Арбос, пересічний каталонець. Читач, мабуть, помітив, що «Листи. Планета», замість ганятися за експертами, цікавляться «думкою вулиці», часто намагаються поглянути на ту чи ту проблему з точки зору тих, хто з нею щодня стикається, дослідити незнану країну очима тих, хто у ній живе. У такому підході, як вважаємо, значно більше сенсу, ніж у намаганні вичавити істину із зарозумілого спеціаліста, професія якого – обґрунтовувати наперед задані ідеологеми.

Ґійєрмо Саенс
Ґійєрмо Саенс

Ґійєрмо Саенс (Guillermo Sáenz), юрист із Мадрида:

«Люди тут у Мадриді виступають за збереження союзу. Каталонські сепаратисти демонструють тоталітарність і реакційність у відстоюванні своїх ідей, але це чистої води популізм. Істина полягає у тому, що Каталонія завжди була частиною Іспанії. Це правда, що народна підтримка сепаратистів дуже зросла останнім часом, у Каталонії вони мають 48%, але у них мінімальна більшість у місцевому парламенті і юридичних підстав для проведення референдуму вони не мають».

«Проблема радше економічна (хоча каталонці мають свою власну мову та своєрідну культуру), адже Каталонія – це, як і Мадрид, дуже багатий регіон Іспанії. Вони заробляють багато, але повинні передавати гроші усій державі – наприклад андалусійцям – за системою солідарності. Іспанія застосовує прогресивне оподаткування. Каталонці хочуть мати особливі привілеї, як Країна Басків і Наварра, регіони з особливим оподаткуванням. Чимало каталонців вважають, що якщо пригрозити незалежністю, то можна досягти економічного угоди з іспанським державою і залишати більше грошей для Каталонії. Можливо їхні фінансові вимоги і справедливі, однак проблема полягає в тому, що іспанській державі не зійдеться бюджет, якщо вона піде на ці вимоги. Крім того, Іспанія не хоче давати особливі права іншим територіям, навпаки, логічно було б позбавити Країну Басків і Наварру спеціального оподаткування. Цього Іспанія теж не може зробити, оскільки статус цих регіонів має історичне підґрунтя і змінити цю ситуацію дуже важко».

«Проблема доволі заплутана. Уряд Каталонії – союз поміркованих правих каталонських націоналістів із лівими націоналістами та крайніми лівими націоналістами. Союз дуже крихкий. У Іспанії при владі Partido Popular, яка не хоче вести діалог із цією коаліцією у каталонському уряді. Ситуацію ускладнює ще більше те, що у місті Барселона мером є Ада Колау, яка з лівих позицій виступаючи за союз із Іспанією, представляє партію Podemos [яка підтримує ідею референдуму – Ю. М.], постійно підморгуючи індепендистам».

«Такий смертельний політичний коктейль тепер маємо у Іспанії. Бути країною із плюралістичною, толерантною демократією – означає мати такі проблеми, однак я сподіваюся, що у кінцевому підсумку усі вони приступлять до діалогу і прийдуть до спільного рішення».

Міґель Олівейра
Міґель Олівейра

Міґель Олівейра (Miguel Oliveira), житель Мурсії:

«Проблему можна розглядати двояко. З одного боку, з погляду законності, будь-яка глибинна реформа такого роду вимагає внесення змін до Конституції. Отже, нелегальні дії, спроби піти шляхом бунту приречені наштовхуватися на контрзаходи, передбачені законом. З іншого боку – питання національних почуттів. Якби більшість каталонців захотіла незалежності, можна було б вважати справедливим (неважливо, законно це чи ні), що вони її отримають».

«Однак тут виникає інша проблема: якщо Іспанія є подільною, чому б не бути подільною і Каталонії? З огляду на те, що є провінції і округи, які більшою мірою схильні залишатися в межах Іспанії, і є такі, які цього прагнуть менше. Якщо ми послідовні у дотриманні так званого «права вирішувати», то ті регіони Каталонії, які є лояльними Іспанії, повинні були б мати право залишитися у складі Іспанії, якщо результати голосування показують, що така їхня воля. Це стосується Барселони та околиць, зони, яка є найбагатшою і найменш оптимістично налаштованою щодо ідеї незалежності».

«Зверніть увагу, що аргумент, за яким уся Каталонія повинна вирішувати свою долю на тій підставі, що це нація, заперечує право на самовизначення каталонських провінцій. У разі його застосування, можна також застосувати аналогічний аргумент до Іспанії, яка вся повинна голосувати з приводу відділення Каталонії, – на тій же підставі, що це нація».

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(9 голосів)

Також буде цікаво: