У страху очі великі Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

У страху очі великі

Моя бабця називала його Пудом. Казала, що він всюдисущий та має безліч облич, а ще – може перевтілюватися з тварини у людину, з людини – у тварину та їздити на ній верхи. Він може стати навіть пнем у лісі, сипати вогнем у полі, ховатися між кущів у лузі чи топити човна у ріці. Він насилає на людину біль, смуток і всілякі хвороби. «І боронь Боже, – застерігала вона, – аби він тебе вчепився, то вже не буде спасу». Я тоді так боялася. Він ввижався мені кудлатим чорним псом з великими…

Читати далі
Розмова з Богом Найактуальніше Світоглядні орієнтири 

Розмова з Богом

Мені наснився Бог… Я гуляла нічним середмістям і раптово почула грім – перший весняний грім. Чомусь в ньому вчувалися звуки церковних дзвонів, як на гаївках у селі… Страшне чорне небо вмить розкололося навпіл срібною блискавкою, осяялось… З нього по стареньких, вже порепаних дерев’яних східцях, сходив Бог, такий, як на бабусиній іконі. Чомусь промовляв до мене татовим голосом. Я вклякла, почала щиро молитися. Щиро – не виходило, – страх паралізував душу. Ноги підкошувались, руки тремтіли, чоло вкрилося краплинками холодного поту; опустила голову, закрила очі, в них – мурашки… Мимовільно відчула на…

Читати далі