Кшиштоф Зануссі захоплений Україною Культура Найактуальніше 

Кшиштоф Зануссі захоплений Україною

Під час свого закордонного наукового стажування у м. Щецін (Польща) я не обмежилася лише академічним спілкуванням, бо мене як журналіста цікавить передусім особливість журналістської професії. Тому з цікавістю стежу за роботою місцевих медіа, відвідую культурні події, співпрацюю з радіо «Щецін», намагаюся ментально зрозуміти польську журналістику. І ось мала щасливу нагоду побувати на Міжнародному кінофестивалі, який щороку восени відбувається у Щеціні. Цьогоріч фестиваль був особливий, бо на фінальний етап нагородження був запрошений спеціальний гість – відомий польський режисер і кінопродюсер Кшиштоф Зануссі.

В Україні прокат фільму Кшиштофа Зануссі «Ефір» розпочався 21 лютого 2019 р.
В Україні прокат фільму Кшиштофа Зануссі «Ефір» розпочався 21 лютого 2019 р.

За програмою фестивалю перед оголошенням результатів журі усі охочі мали нагоду подивитися фільм Кшиштофа Зануссі «Ефір», який був у прокаті в Україні на початку 2019 року. Це спільний проект України, Польщі, Угорщини і Литви, який об’єднав акторів не лише за працею на сценічному майданчику, відтворив історичний час Першої світової війни, а й привернув увагу до вічної теми добра і зла, науки і віри. Оскільки дії відбуваються на території України (в історичному часі Австро-Угорська імперія), то й виникають запитання про зацікавленість Україною, на які шанований кінорежисер погодився люб’язно відповісти.

– Пане Кшиштофе, розкажіть про ідею фільму «Ефір» та участь у ньому української сторони?

– Ідея фільму давно не нова. Адже у світі існує добро і зло. Тому можна сказати, що ідея взята ще від «Фауста». Зло постійно нас атакує, і ми часто недооцінюємо його вплив, а воно маленькими кроками входить у наше життя, тому не варто піддаватися на найменше зло, бо ніколи не знаємо, які можуть бути його наслідки. Щодо України, то я безмежно радий, що мої ідеї стали важливими і для вас. Фільм отримав державну підтримку. В Україні також відбувалися зйомки (у Львові та у Свіржському замку). Я задоволений співпрацею з Україною і вважаю, що ви маєте великий потенціал.

– Знаю, що Ви маєте особливе ставлення до України. Дякую Вам за Вашу відкриту позицію щодо України, підтримку Сєнцова та інших політв’язнів. Чим Вас приваблює Україна?

Сцена з фільму «Ефір»
Сцена з фільму «Ефір»

– Справді, я дуже люблю Україну. Ви зараз переживаєте важкі часи. І я разом з польською інтелігенцією висловили свою підтримку Україні. Я часто буваю в Україні. І навіть той факт, що у фільмі позитивний герой Тарас є українцем, а негативним – лікар-поляк (усміхається). Мені дуже імпонує в українцях їхня героїчність і духовність, вражає це автентичне православ’я. Вас ще не погубила філософія цивілізації, у вас є справжня віра і душа.

– Фільм «Ефір» є філософським осмисленням дійсності. Чи, виходячи з самої назви, можна говорити про його масмедійний контекст?

– Так, оскільки ми живемо в епоху неправди чи постправди. І важливо те, чим ми наповнюємо своє життя. Шляхетна місія науки – це пошук істини, а журналістики – говорити правду. А сьогодні маємо небезпеку, що наші досягнення цивілізації стануть засобом потужного впливу на людину. Ніхто не знає, як далеко це може зайти. Людина може створити щось з надлюдськими можливостями, але втратити ідентичність. Мене особисто насторожує те, що наука перебирає на себе роль творця, але це може мати негативні і навіть згубні наслідки.

– А що Ви як кінопродюсер можете сказати про українське кіно?

– Радію, що українське кіно розвивається. З’явилося чимало стрічок патріотичного спрямування. Це дуже добре. Вони мають свого глядача. Але мене найбільше вразив фільм «Донбас». Це також до питання про правду.

– Пане Кшиштофе, як у Вас з’являються ідеї до сценарію фільму?

– Фільм належить до тої форми нарації, яка оповідає якусь життєву історію. Часто це правдиві історії, які мають своє продовження і слугують гарною замальовкою. Наприклад, реальна історія про дідуся моєї дружини, який захоплювався малюванням і у зимовий період, коли у маєтку вже було менше справ, вирушив на навчання до відомого маляра у Францію. Для допомоги взяв собі козачка з України, який мав носити за ним малярські приладдя. Оскільки козачок був присутній на заняттях, то теж пробував малювати. І ось одного дня вчитель зауважив, що він має справжній талант, і сказав про це його пану. То дідусь моєї дружини покинув навчання, а за того хлопця заплатив, щоб той вчився далі. Це могло б бути сюжетом до стрічки. І знову українська тематика (усміхається). Тобто, хочу сказати, що ідеї з’являються з самого життя, з життєвого досвіду, коли хочеш щось сказати глядачеві.

– Вам часто закидають, що усі Ваші фільми наче мають щось спільне. Що це прагнення розповісти одну і ту ж історію тільки по-різному. Чи це справді так?

– Мабуть, щось таки у цьому таки є. Можливо, вже досвідом вироблений якийсь почерк. Намагаюся збагнути таємницю життя і через фільм показати вищу мету нашого існування. В одному з інтерв’ю я прирівняв фільм до сповіді.

– Поділіться секретом, над чим працюєте зараз?

– З роками все більше задумуюсь над плинністю часу. Мені вже 80, тому у такому віці по-іншому вимірюєш час для себе. Дякую Богу, що маю можливість працювати і творити, їздити по світу і зараз спілкуватись з Вами (усміхається). Тому вважаю актуальним порушення проблеми часу, яку ще розглядав у своїх вченнях Кант. Але для сучасного глядача це треба зробити якось атракційно. Оскільки ця тема непроста, то, можливо, варто втілити її через мінісеріал. Сьогодні людині потрібно запропонувати добре кіно, бо це також є духовною їжею. Не лише легко споживати, а задуматись над сутністю нашого буття.

– Що б Ви побажали українцям?

– Боротися за своє! Україна має непросту долю, але тільки Ваша ідентичність Вас зможе врятувати. Маєте чудесну країну. Тільки треба об’єднатися навколо головного. Часто критикую поляків за те, що вони ще не зовсім відійшли від усвідомлення того, що хтось щось їм має зробити. Ця сама проблема є і в Україні. Ви самі творите своє майбутнє. Все у ваших руках. Тому мені дуже імпонують ваші демократичні прагнення. Але щоб народилося щось нове, старе мусить відійти. Успіху вам у цьому. Ми з вами!

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос)

Також буде цікаво: