«UniversityTalks@Lviv»: про ідеї, мрії, їхнє втілення у життя, натхнення та мотивацію Найактуальніше Суспільство 

«UniversityTalks@Lviv»: про ідеї, мрії, їхнє втілення у життя, натхнення та мотивацію

Дев’ять спікерів – успішних та відкритих людей – і дев’ять різних історій гармонійного розвитку особистості. 4 лютого в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася конференція «UniversityTalks@Lviv», організатором котрої є громадська організація UTrend. За словами засновників, мета молодіжної конференції полягає в поширенні нових ідей, приверненні уваги до актуальних проблем і питань сучасності: «Ми працюємо з небайдужими студентами та запрошуємо до активного творення суспільного життя своєї країни». Модератором події став Володимир Бєглов – успішний журналіст із великим досвідом роботи у медіасфері. Його комунікабельність та почуття гумору створювали позитивну атмосферу. Конференція розпочалася зі знайомства з учасниками: на перший погляд – цілком звичайними людьми, які, однак, роблять у житті щось незвичайне. Хто ж вони такі – ці супергерої?

anatoliy-kozak

Анатолій Козак зібрав команду небайдужих людей та створив соціальний проект «По краплині для життя». Завдяки цьому вдалося отримати близько 32 літрів крові для тих, хто її потребує. Тема спічу Анатолія: «Соціальний проект – частина всесвітнього щастя». Спершу він запитує у всіх присутніх: що ж таке щастя? У кожного є своя версія, але, звісно, універсальної відповіді не існує. Чоловік пояснює: в Україні лише приблизно 25–30% відчувають себе щасливими, саме тому соціальні проекти є сьогодні актуальні. Анатолій вважає, що найбільше щастя – це вміти дарувати його іншим.

Сьогодні молодь цвіте на руїнах великої держави – нашої держави, успішне майбутнє якої залежить лише від прикладених зусиль. Непотрібно виїжджати з України, а намагатися робити щось корисне тут. Головне – каже спікер – мати благородну мету, адже тоді важкі моменти (а такі неодмінно будуть) здолати набагато легше.

denys-kolyada

Виступ Дениса Коляди з темою «Довіра – ризик у світі сумніву!» вирізнявся енергійністю та великим творчим запалом. Цей хлопець у свої 22 роки досяг значних успіхів. Він – засновник громадської організації «Великого бажайте» та ідейний натхненник форуму «Principium». Денис переконаний, що наріжним каменем у людських стосунках повинна бути саме щирість: «Українське суспільство зміниться тільки тоді, коли розвинеться простір довіри». Ми часто остерігаємося довіряти іншим, адже справедливо боїмося «обпектись» – що ж, на жаль, таких опіків у житті не уникнути, але ризик бути щирим – єдиний спосіб досягнути великого, – вважає Денис. Він переконує, що перш ніж поспішати не погоджуватися з чиєюсь думкою, потрібно навчитись говорити: «Я тебе розумію». Адже довіра починається з відкритості та бажання збагнути ближнього.

«Довіра – це дах. І він потрібен не тому, хто заслуговує, а тому, хто потребує» – підсумовує Денис Коляда.

liubomyr-shymkiv

Любомир Шимків багато подорожував і має великий досвід у сфері лідерства. У своїй доповіді «Лідерство та моральні цінності» він говорив про те, як навчитися раціонально використовувати можливості, не втрачаючи людяності.

Лідери бувають різними, і мета у них часто різна – у когось вона благородна, а хтось прагне вигоди для себе. Важливо розвивати, передовсім, моральні якості, необхідні для сильного лідера. На думку учасників конференції, лідер повинен бути чесним, чуйним, великодушним… Саме ці якості повинні рухати лідером на його шляху до втілення ідеї, а не матеріальні блага та особисте збагачення. «Велика проблема у сучасному світі – це забагато байдужості, але замало співчуття, − каже Любомир, − і саме лідер повинен на власному прикладі демонструвати, як важливо зберігати емпатію у людських стосунках».

«Країни, котрі зрозуміли, що лідерів потрібно вирощувати, плекати – досягли успіху, зробили прорив», − наголошує Любомир. На прикладі Ізраїлю спікер переконує, що розвиток лідерства справді відіграє важливу роль у вихованні суспільства та становлення сильної держави. Нам, натомість, варто пам’ятати, що різні випробування лише гартують та зміцнюють дух справжнього лідера.

roksolana-mudrak

Наступна оповідачка вражає своєю активністю – адже встигає поєднувати навчання в університеті з роботою у Перемишлянській міській раді, де є депутатом. Роксолана Мудрак у своєму виступі «Затули вуха і працюй! Як реалізовувати ініціативи в невеликих містах» ділилася власним досвідом, як завдяки волонтерській діяльності вдалося реалізувати багато корисних суспільних проектів у її рідному місті. Серед них – позаплановий ремонт доріг та встановлення велосипедних парківок.

Вона переконує: не варто опускати руки, коли проекти не розуміють чи не хочуть приймати. Варто закладати міцний, такий необхідний, фундамент на успішне майбутнє – влаштовувати освітні лекції, конференції, адже такі події спонукають людей до активного творчого поступу у суспільному житті. На власному досвіді доповідачці вдалося переконати навіть найбільших скептиків аудиторії, що й у маленьких містечках можна здійснити великі зміни.

roman-kolobochok

Роман Колобочок – харизматичний та комунікабельний чоловік, що став першим концептуалістом «Криївки» у Львові. Говорили про подорожі, життєвий досвід та стихії. Його тема – «Рюкзак, літак, натхнення. Чому варто не ламати голову, а перетинати кордони» викликала значне пожвавлення в аудиторії. Перша порада спікера – наважитися придбати квиток у якесь екзотичне місце, скажімо, у Лаос. У Романа є величезний досвід мандрівок, яким він відкрито поділився. Чому йому жодного разу не відмовили у візі? Роман розкрив секрет: допомагає максимальна простота та щирість. Одного разу на питання про мету подорожі у Британію, відповів тільки «Ніколи там не був»…і отримав візу!

Збагнути, що в кожного є певна стихія, яка його надихає, якась річ, котра додає творчих сил, допоміг Роману «Пласт». Для нашого спікера – це гори.

Наостанок він радить просто: «Мандруйте. Відкрийте вікно і пустіть трохи неба в хату».

yaroslav-nazar

Ярослав Назар свого часу, як сам каже, «втік з ІТ, прихопивши з собою журналістику». Журналіст є співорганізатором найбільшої ІТ-конференції «LvivITArena». У виступі «10 українських successstories» він розповів про українців, чий успіх може слугувати добрим прикладом для інших.

Андрій Клен та Ярослав Ажнюк створили «PetCube» – пристрій, що дає змогу стежити за домашніми улюбленцями, коли господарі не вдома, допоміг українській компанії збільшити свою продуктивність на світовому ринку в 5,5 разів.

Надія Кушнір, художниця, створила серію листівок, на яких зображені веселі коти. Барвисті ілюстрації відразу здобули шалену популярність, адже так і ваблять поринути у безтурботне дитинство.

Павлу Кузнєцову в 16 років вдалося створив стартап, який за два роки розвинувся настільки, що зацікавив підприємців та отримав 500 000 доларів інвестицій.

Успішні історії творчих українців Ярослав підсумовує: «Навіть, коли ми опиняємося у важких життєвих ситуаціях, важливо не втрачати стимулу рухатися вперед до своєї мрії».

dmytro-plakhta

Дмитро Плахта – студент 5 курсу факультету журналістики Франкового університету. Він працює у газеті «День» – має власний блог, у котрому пише про розбудову громадянського суспільства в Україні. Став переможцем у конкурсі блогів у межах проекту «Дні Данії у Львові». Спіч Дмитра «Я – медіаграмотний, або як бути супергероєм в інформаційній війні» є надзвичайно корисним для сучасної людини, адже нам часто складно відрізнити правдиві новини від фейкових та мислити критично.

«Людина весь час перебуває під інформаційним дощем, під яким треба встояти», − каже хлопець. На прикладі двох уявних пігулок, червоної та синьої (як у фільмі «Матриця»), Дмитро демонструє: кожна людина має вибір – споживати фільтровану, справжню інформацію або ж слухняно ковтати все, що пропонують нам з екрану. Зараз, на жаль, панує ера дезінформації, тому питання інформаційної безпеки постає особливо гостро у сучасному суспільстві. «Ми опиняємось вже навіть не під дощем, а під прицільним інформаційним обстрілом, адже сконструйовані медіамеседжі – це зброя №1 в гібридній війні», − наголошує спікер. Важливо виробити імунітет проти неправдивої інформації, отримати медіавакцинацію. Однією з найважливіших реформ, котрі потрібно здійснити, хлопець вважає інтеграцію медіаграмотності в навчальний процес. Дмитро Плахта каже, що навіть школяр може стати ньюзмейкером і доводить це на прикладі поширення новини про голлівудського актора, Орландо Блума, котрий відвідав Донбас у 2016. ЗМІ дізнались про його візит саме від публікацій школярів.

«Розвинене громадське суспільство у сучасному світі повинне бути, передовсім, медіаграмотним, тоді ним неможливо маніпулювати», − вважає спікер.

taras-yavorskiy

Наступним виступив Тарас Яворський – заступник голови організації «ФРІ» з темою: «Успіх в кишені, або як відкритість до нового змінює твоє життя». Хоч ми живемо в одному світі, у кожного з нас формуються різні погляди на однакові речі. І на це потрібно зважати, коли нас намагаються збити зі шляху. «У нас хочуть забрати нашу уяву, вміння мріяти», − каже Тарас. Вважає, що не потрібно боятись навіть найбільш відчайдушних мрій. Наші цінності формуються під впливом багатьох чинників, і ми постійно маємо ті чи інші випробування, які необхідні для сформування міцного світогляду. Важливо сприймати світ не у чорно–білих тонах, а розуміти: для того, аби щось досягти, потрібно вміти мріяти та багато працювати для втілення своєї мрії.

«Якщо хочете, аби ваша мрія стала дійсністю, потрібно щодня вперто боротися зі своїми монстрами в голові», – радить наостанок Тарас.

maryna-dronhovska

Остання учасниця – Марина Дронговська зуміла привернути увагу слухачів вже назвою свого виступу: «Знайти себе в служінні іншим». Хтось встиг подумати, що йтиметься за релігію, але насправді Марина підготувала доповідь про свій досвід стажування у програмі «AIESEC». Вона відвідала 11 країн, і вважає, як і Анатолій Козак, що найбільшим щастям є можливість допомагати людям, які цього потребують. Свого часу Марина марила Скандинавією і страшенно хотіла потрапити туди на стажування, натомість потрапила до… Індії. Втім, жодного разу згодом про це не пошкодувала. Країна та її жителі вразили її своєю відкритістю та щирістю, незважаючи на важкі умови життя. «Коли ми дорослішаємо, то втрачаємо відчуття щастя, − говорить доповідачка, − мене вразила одна маленька дівчинка, що прийшла допомогти нам садити дерева в одному з індійських сіл – я не володіла мовою гінді, а вона – англійською, але ми чудово розуміли одна одну».

Марина каже, що людям сьогодні потрібно бути більш відкритим одним до одного. Розповідає, як у Індії співала українських пісень, готувала вареники, одягала вишиванку. Натомість індійці вміють радіти дрібничкам – таку рису варто запозичити українцям.

Сьогодні Марина продовжує розвивати проект в Україні і сподівається, що їй вдасться втілити ще не свою одну ідею.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(6 голосів)

Також буде цікаво: