Найпрекрасніші душі

Є таке поняття: брати з історії вогонь, а не попіл. Згадаймо знову Тараса Шевченка: «а надто якщо згадати, що ми одної матері діти… серце болить, а розказувать треба. Нехай бачать сини й онуки, що батьки їхні помилялися, нехай братаються знов зі своїми ворогами». Власне задля цього братання найпрекрасніші душі клали свої життя. Саме ці емблематичні постаті – з ясним релігійним поглядом на життя, віддані своїм народам і культурам, з глибоко гуманним ставленням до інших народів, з неприйняттям неправди, визиску, приниження і винищення будь-кого – мають стати орієнтирами для визначення маршрутів…

Читати далі