Свята матір Тереза: нобелівська лауреатка, що підкорила світ любов’ю Найактуальніше Планета 

Свята матір Тереза: нобелівська лауреатка, що підкорила світ любов’ю

5 вересня минає 20 років з дня смерті Святої матері Терези – католицької черниці, благодійниці, засновниці Доброчинних місій і лауреатки Нобелівської премії миру за 1979 рік. Протягом усього життя Матір Тереза доводила свою любов до Бога вчинками, сповненими філантропії і християнської моралі. Проте знаходились і ті, хто різко критикував її діяльність. То ким вона була насправді?

Аґнес Ґондже Бояджіу, майбутня Матір Тереза, народилася 26 серпня 1910 року в албанській родині в місті Скоп’є, Македонія. Її батько, шановний місцевий бізнесмен, загинув, коли Аґнес було вісім років. Вдовою залишилась його дружина, релігійна жінка, якій довелось самотужки заробляти на хліб вишивкою і шиттям. Матір Аґнес виховувала дітей ревними християнами, тож не дивно, що з юнацьких років дівчинка вирішила присвятити себе Богові.

У вересні 1928 року вона вступила в лави місіонерської організації Сестри Лорето в Раффарнамі (Дублін, Ірландія), де 12 жовтня і отримала відоме на весь світ ім’я Тереза. Проте мало кому відомо, що дане воно на честь Терези з Лізьє – католицької монахині і святої, чиє поховання сьогодні є другим після Лурду (за щорічною кількістю відвідувачів) паломницьким центром Франції.

Матір Тереза в юності й невдовзі після прийняття монаших обітниць
Матір Тереза в юності й невдовзі після прийняття монаших обітниць

Згодом Терезу відправили за розпорядженням Лорето в Індію – вона прибула до Калькутти 6 січня 1929 року. Там скромна черниця приєдналася до монастиря Лорето в Дарджілінгу. Вона прийняла повну обітницю монахині Лорето 24 травня 1937 року, і згодом була названа Матір’ю Терезою. В 30–40-х роках вона вчителювала в бенгальській Середній школі Святої Марії.

10 вересня 1946 року, подорожуючи від Калькутти до Дарджілінга, Матір Тереза отримала те, що вона назвала «викликом згори». Зміст цього натхнення виявляється в новій місії – допомагати бідним, живучи серед них. 7 жовтня 1950 року черниця отримала офіційний дозвіл з Ватикану, і заснувала нову конгрегацію місіонерів благодійності, яка згодом перетворилась на Доброчинні місії.

Шляхом благочестя і служіння

Протягом 1950-1960-х років Матір Тереза розширила роботу місіонерів благодійності не лише у Калькутті, а й по всій Індії. 1 лютого 1965 року Папа Римський Павло VI підписав указ про схвалення Конгрегації, возвеличивши її до папського рівня. Перша фундація за межами Індії відкрилася в Кокороте, Венесуела, у 1965 році. У 1968 році Товариство розширилося до Європи (Рим) та Африки (Табора, Танзанія).

З кінця 1960-х до 1980-х років кількість місіонерів благодійності у всьому світі значно зросла. Матір Тереза відкрила будинки доброчинності в Австралії, на Близькому Сході та в Північній Америці. У 1979 році черниця-філантроп отримала Нобелівську премію миру. До цього часу в різних куточках земної кулі діяло 158 місіонерів благодійних фондів.

У 1979 році Матір Тереза отримала Нобелівську премію миру
У 1979 році Матір Тереза отримала Нобелівську премію миру. © 15min.lt

Місіонери благодійності в 1979 році досягли комуністичних країн. Спершу вони відкрили будинок в Хорватії, а в 1980 році – і у Східному Берліні. Протягом 80–90-х років будинки доброчинності існували практично у всіх комуністичних державах, включаючи 15 країн колишнього Радянського Союзу. Проте, незважаючи на багаторазові зусилля, Матір Тереза так і не змогла відкрити будинок в Китаї.

У жовтні 1985 року Матір Тереза виступила на сороковій річниці Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. У переддень Різдва того ж року вона заснувала перший будинок для хворих на СНІД у Нью-Йорку. З кінця 80-х до 90-х років, незважаючи на постійні проблеми зі здоров’ям, Матір Тереза подорожувала по всій планеті. Нові осередки Місії доброчинності були засновані в Південній Африці, Албанії, Кубі та розірваному війною Іраку. До 1997 року вони налічували близько 4000 членів і були засновані у 123 країнах світу.

У липні 1997 року після літньої поїздки до Риму, Нью-Йорку та Вашингтону, недужа Матір Тереза повернулась до Калькутти. О 9:30 вечора 5 вересня черниці не стало. Її тіло було передано в церкву Святого Томаса, поруч з монастирем Лорето, куди вона вперше прибула майже 69 років тому. Сотні тисяч людей різного статусу та віросповідання з Індії та з-за кордону провели Матір Терезу в останній шлях. 13 вересня відбувся похорон – її тіло несли вулицями Калькутти, як це робили з тілом Мохандаса Ганді. На похороні були присутні президенти, прем’єр-міністри, королева і спеціальні посланці з багатьох країн світу.

Похорон
Попрощатися з Матір’ю Терезою прибули найвищі посадові особи багатьох країн світу. © Reuters

Суперечлива постать Матері Терези: погляд критиків

Одразу після смерті Матері Терези розпочинається процес її беатифікації. Процес тривав 6 років, і вже 19 жовтня 2003 року його було завершено. Іван Павло ІІ визнав Матір Терезу блаженною. Після беатифікаційного процесу, який став найкоротшим в історії сучасної церкви, розпочався процес канонізації. 4 вересня 2016 року, перед річницею смерті матері всіх знедолених, Папа Римський Франциск проголосив Матір Терезу святою.

Ще за життя албанську черницю критикували за її вчинки та місійну діяльність. Після канонізації «вибухнуло» ще більше викривальних матеріалів проти тієї, яка для багатьох є святою покровителькою. За життя Матері Терези не вщухала критика її позиції щодо абортів та контрацепції. Незрозумілою видалася також поведінка Матері Терези під час природних катаклізмів, які відбувалися в Індії. Очікували, що місія, яка отримує щедрі благодійні внески з усього світу, допоможе потерпілим від природних лих фінансово, але позиція Матері Терези була одною – молитися за тих, хто постраждав.

Дім чистого серця, який вдалося відкрити Матері Терезі, слугував місцем для важкохворих людей. Метою цього закладу було підготувати гідне прощення помираючого із землею та спокійний відхід у життя вічне. Критики ж неодноразово заявляли, що це місце є справжнім пеклом, де люди у стані агонії не отримують належних медикаментів, і навіть якщо є шанс на порятунок, вони не зможуть віднайти його у притулках Матері Терези.

Мати Тереза в будинку для вмираючих
Мати Тереза в будинку для вмираючих знедолених у Калькутті, Індія (1980). © Mary Ellen Mark

Серед критиків її методу допомоги знедоленим був медичний журнал «The Lancet» – один з найпрестижніших у галузі медицини. Журналіст видання Робін Фокс визнавав, що у цих притулках було чисто, а хворі отримували певну медичну допомогу, але йому було незрозуміло, як такими закладами можуть керувати люди без належної медичної освіти. Крім цього, автор пише про проблему нестерильності голок та їхнє повторне застосування.

Найбільшим критиком Матері Терези залишається Крістофер Гітченз – журналіст та літературний критик. Серед визначних осіб, які потрапили під нищівну критику Гітченза, є не лише Матір Тереза, але й знаменитий американський політолог Генрі Кіссінджер, сороковий президент США Рональд Рейган та Далай-лама ХІV. Крістофер Гітченз також відомий своїми публіцистичними працями, присвяченими критиці релігії. Прикладом такої літератури є його найпопулярніша книга «Бог не великий». Крім цього, журналіст пропонує свої 10 заповідей на противагу 10 Заповідям Божим. Одним із пунктів є: «Засуджуйте джихад і хрестоносців, бо більшість із них психопати і злочинці з забобонами і придушеною сексуальністю».

Крістофер Гітченз
Крістофер Гітченз. © newrepublic.com

У 1994 році Гітченз показує світові свій документальний фільм про Матір Терезу «Ангел пекла: Мати Тереза». Автор фільму говорить, що надихнув його на цю працю Аруп Чатерджі. Саме Аруп Чатерджі є одним із перших критиків діяльності Матері Терези. Даючи свідчення перед комітетом по беатифікації Матері Терези в лютому 1998 року, він зазначає, що часто слова майбутньої святої розходилися з її діями:

«У своєму знаменитому листі, написаному в 1978 році тодішньому прем’єр-міністру Індії Морарджі Десаї в знак протесту проти згортання християнської місіонерської діяльності, Мати Тереза згадала, що у неї в Калькутті «102 центри» природного планування сім’ї. Комітет повинен знати, що таких центрів не існує. У своїй Нобелівській промові Мати Тереза заявила, що за шість років в Калькутті «народилося на 61273 дитини менше» завдяки діяльності її організації по природному плануванню сім’ї. Ця статистика нічим не підтверджена, і з боку Матері Терези було лицемірством згадати її в Нобелівській промові. У квітневому 1996 року номері американського журналу «Ladies Home Journal» Мати Тереза заявила, що хоче померти як злиденна в своєму будинку для вмираючих знедолених – Калігате. Це воістину кричуща заява. У той час вона вже неодноразово перебувала на обстеженні та лікувалася у найдорожчих клініках світу, включаючи клініку Скріппса в Ла Хойя (Каліфорнія) і лікарню Джемеллі в Римі. Кілька разів вона лікувалася в калькуттських лікарнях Woodlands і Belle Vue, які недоступні 99% населення Індії. Багато разів вона піддавалася складному і дорогому кардіологічному лікуванню в інституті Birla Heart в Калькутті. Коли Мати Тереза вмирала, її спальня була наповнена складним і дорогим кардіологічним обладнанням, спеціально привезеним і встановленим для неї. Це зазвичай робиться для королів, президентів і диктаторів».

Матір Терезу привозять у Birla Heart Research Center
Матір Терезу привозять у Birla Heart Research Center у Калькутті 26 листопада 1996 року. © AFP Photo

У фільмі «Ангел пекла: Мати Тереза» Гітченз не поскупився на осуд: вкотре було вказано на помилки медичної допомоги в притулках Матері Терези. Люди, що відвідували ці місця, говорять про відсутність знеболюючих, хіба що про аспірин і (рідко) ібупруфен. До того ж не вистачало крапельниць, а голки використовувалися по кілька разів і просто промивалися в холодній воді. Коли одну із сестер милосердя запитали, чому голки не стерилізуються, вона відповіла, що у них немає на це часу. Окрім критики притулків, Гітченз говорить про те, що Тереза із Калькутти завжди була у згоді з владою, а в потрібні моменти дотримувалася статусу-кво. До того ж їй приписували дружні стосунки зі світовими диктаторами, зокрема із Жан-Клодом та Мішель Дювальє – президентом та першою леді Гаїті. Їх правління ознаменувалося корупцією та насильством. Проте Гітченз підкреслює, що Мати Тереза, відвідавши країну, сказала, що ніколи не бачила, щоб бідняки так добре були знайомі із главою держави, як при Дювальє. Але саме народ скинув цього диктатора. Суперечливим був і її вчинок в рідній Албанії: у 1990 році Матір Тереза поклала квіти до могили комуністичного диктатора Енвара Ходжа. Під час його правління переслідувалася будь-яка релігія – існував один лише культ лідера Енвара Ходжа.

У фільмі також згадується зв’язок Терези Калькутської з американським банкіром Чарльзом Кітінгом, який пожертвував чималі кошти для Місії Терези – 1,25 мільйона американських доларів. Цікаво, що згодом Кітінга звинуватили у шахрайстві та корупції, а Матір Тереза відмовилася віддавати гроші, що пожертвував Кітінг, які виявилися краденими, до того ж просила суддю проявити поблажливість до нього.

Скандальна книга Крістофера Гітченза
Скандальна книга Крістофера Гітченза «Місіонерська поза: Мати Тереза в теорії і на практиці»

Через рік після фільму Крістофер Гітченз пише книгу «Місіонерська поза: Мати Тереза в теорії і на практиці», якою й сьогодні послуговуються, коли пишуть про сумнівні дії Матері Терези. Зазначимо, що і книги «Бог не великий» та «Місіонерська поза: Мати Тереза в теорії і на практиці» хоч і стали бестселерами, проте піддавалися нищівній критиці. Гітчензу часто закидають обмежене знання Біблії, яку він намагається критикувати. Також автора звинувачують у тому, що його негативні висловлювання щодо Матері Терези не мають серйозних доказів. Проте це ніяк не хвилює Гітченза, який, борючись з релігіями як із найбільшим сучасним злом, пише у своїй статі для газети «The State»: «Те, що можна стверджувати без доказів, можна відхилити без доказів». І вже після беатифікації Матері Терези він пише статтю «Найдорожча Мамочка. Папа беатифікує Матір Терезу – фанатичку, фундаменталістку й шахрайку».

То ким же була Тереза Калькутська? Якось вона сказала: «Не забувайте, що наше суспільство складається не зі святих, а з тих, хто намагається ними стати». Тож ми повинні ставитися до неї, як і до кожної людини, чи навіть святої, що має свої гріхи та чинить те, що можливо піддати сумніву. Чи можна заперечити факт, що метою її життя стала допомога нужденним? Смиренність і відданість своїй справі – це те, що не можна піддати сумніву. І неважливо, у що ми віримо, адже у Згромадженні Місіонерок Любові могла знайти прихисток людина будь-якого віросповідання. Крім того, про людину найкраще розповідають її вчинки і те, що вона після себе залишає. Матері Терези немає уже 20 років, а її справа досі живе і приносить втіху знедоленим з усього світу. За даними 2017 року місія Сестри Місіонерки Любові діє у 130 країнах планети.

Матір Тереза. Париж, 1965 рік
Матір Тереза. Париж, 1965 рік. © Keystone-France

Матір Тереза про молитву

  • «Молитва існує в усіх речах та жестах».
  • «Пам’ятаймо: якщо хочемо бути здатними любити, мусимо бути здатними молитися!»
  • «Єдність – це плід молитви, покори, любові».


Матір Тереза про любов

  • «Коли ми бачитимемо Господа одне в одному, то й любитимемо одне одного, як Він любить нас. У цьому – виконання закону».
  • «Щоб навчитися любити, необхідно вірити, бо віра – це любов у дії, а любов у дії – це служіння. Щоб навчитися любити, треба побачити й торкнутися. Віра в дії через молитву, віра в дії через служіння: це одне й те ж – та сама любов та співчуття».


Матір Тереза про прощення

  • «Кожна людина була створена рукою Божою, і всі ми знаємо щось про Божу любов до нас. Неважливо, яка наша релігія, адже ми знаємо, що коли справді хочемо любити, треба спершу навчитися пробачати».
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(9 голосів)

Також буде цікаво: