Чоловік, якого створили стереотипи Найактуальніше Суспільство 

Чоловік, якого створили стереотипи

«Тобі треба багато їсти, ти ж чоловік», «не плач, ти ж чоловік», «як це ти не вмієш лагодити електронні прилади, ти ж чоловік» – чи чули ми хоч раз в житті такі фрази? Не важливо чи чули ви їх в свою адресу,  своїх друзів або знайомих. Такі вислови натякають нам про існування одного загальноприйнятого ідеалу чоловіка, який мають наслідувати всі. І справді в останні роки, коли так гостро стоїть питання руйнації стереотипів про жінок та розповсюдження фемінізму, стало зрозуміло, що не тільки жінки є тою пригніченою частиною патріархату. Фемінізм показав те, що і чоловіки частіше виконують ролі, приписані їм соціальними стандартами, аніж ті, які вони самі би хотіли.

   Що означає бути чоловіком?

Неправильно говорити про одну  роль спеціально призначену чоловікові на біологічному рівні. Зокрема австралійська соціологиня Рейвін Коннелл, що вперше ввела термін гегемонна маскулінність, впевнена, що не так біологічні відмінності між статями формують традиційну маскулінність, як суспільство та його стереотипні уявлення та сподівання щодо них. Отже, щоб вас не обзивали «дівчинкою» в школі, то родитися хлопчиком недостатньо. Потрібно розвивати в собі маскулінні риси.

Автор: Кузьомська Ольга

Що таке маскулінність? Маскулінність – це соціальна категорія розуміння поведінки, особистісних та тілесних рис, соціальних взаємодій, що притаманні виключно чоловікам. Уявлення про маскулінність залежать від расових, географічних, релігійних та історичних складових. В різних країнах в різні часи було різне розуміння цього терміну. Проте все ж ми спостерігаємо деякі загальновідомі стереотипи про чоловічу стать.  Наприклад, ролі годувальника, захисника та голови сім’ї.

Які тоді характеристики з цих ролей ми можемо визначити? Якщо годувальник, то він повинен заробляти вдосталь, бути успішним, амбітним, самодостатнім. Захисник – мужній, сильний, готовий до конкуренції, та той, хто не може показати свою слабкість. До цієї ролі можна приписати і зовнішні стереотипи про чоловіків – високий, з широкими плечима, натренований.  Голова сім’ї – назва вже саме за себе говорить про ієрархію та позицію чоловіка в ній. За цією роллю чоловік повинен бути авторитетним лідером, що добре контролює свої емоції та бажання,  несе відповідальність за інших членів своєї сім’ї чи соціального оточення. Ще одним правилом успішної маскулінності – повністю відрізнятися від жінок. Все жіноче, від психологічних якостей та поведінкових особистостей до моди,  не є прийнятним для справжнього чоловіка.

Рейвін Коннелл, яка досліджувала варіативність маскулінності та гендерні відносини, визначила термін «гегемонна маскулінність». Це образ маскулінності, що визнаний найбільш «правильним» та ідеальним. Саме він найчастіше розповсюджується в рекламі, фільмах та книгах. Цьому терміну підпорядковуються всі відомі стереотипи про чоловіків, і разом творять ідеальний образ. У дійсності ж ніхто не відповідає «нормам» закладеним у цю концепцію. «Гегемонна маскулінність» є більше видуманим ідеалом, який не має нічого спільного з реальність, проте все ж має на неї великий вплив. Отже, головною ідеєю цієї концепції є не підходити під абсолютно всі стандарти, бо це не завжди можливо навіть біологічно, а намагатися якомога більше відповідати їм та адаптуватися саме під ці стереотипи.

В повсякденному житті прийнято вважати маскулінність наслідком біологічних відмінностей. Особливу увагу в цьому питанні приділяють гормонам – якщо точніше тестостерону, що, як кажуть в народі, відповідає за рівень агресії. Коли говорять про тестостерон, то частіше в голові вимальовується образ чоловіка, хоча насправді у жінок він теж присутній, правда у набагато меншій кількості.

Є стереотип, що чоловіки особливо підвладні впливу цього гормону. Проте соціолог Теодор Кемпер проводив численні дослідження на цю тему, та довів, що рівень тестостерону залежить від досвіду та від ситуації. Наприклад в його дослідах у людей, які перемагали та добивалися високих позицій в суспільстві, рівень гормону збільшувався, а в переможених зменшувався чи залишався таким самим. При тому, що у дівчат в таких ситуаціях, він теж підвищувався. Тобто виявилося, що рівень тестостерону не міг вплинути на результати чи на дії особистостей.

Залежність агресивності від рівню тестостерону теж виявилася міфом. Хоч це і логічне пояснення в суспільстві – у чоловіків високий рівень гормону, тому вони і більш агресивні. Проте вчений-біолог із Стенфордського університету Роберт Сапольски доводить, що збільшення рівня тестостерону не викликає агресію, а збільшує вже існуючу. Тобто тестостерон виділяється вже під час агресії, що доводить неправдивість стереотипу про підвладних гормонам чоловіків.

Взагалі стереотипи маскулінності перш за все будувалися на відмінностях між статями. Наприклад, всім відоме упередження, що в хлопчиків  математичний склад розуму. В статті «Статеві відмінності в математичних здібностях» Чорткова Юлія та Єгорова Марина описують феномен цього стереотипу. Вони досліджують тести хлопців і дівчат, з яких роблять висновки, що різниця в математичних здібностях стає більш помітною з віком. До підліткового періоду різниці в результатах математичних тестів між статями немає взагалі. А от в підлітковому віці вже можна побачити певну різницю, проте все одно дуже малу.

Автори також згадують і про вплив соціальних установок на мотивацію та впевненість дівчат та чоловіків до математичних здібностей. Наприклад батьки можуть очікувати від хлопчиків кращих математичних здібностей, що впливає на ще не сформовану дитину та змушує її  бути впевненою у своєму математичному складі розуму та любові до цього предмету. Спростування цього стереотипу змогло би допомогти у руйнуванні поділу на чоловічі та жіночі професії. Адже від хлопців під час вступу в університети частіше очікують вибір технологічних та математичних спеціальностей, коли гуманітарні науки віддають дівчатам.

 Стереотипи в повсякденному житті

На що ще впливають стереотипи?  Створюючи “яму” між статями, соціум вирішив не завершувати лише на професіях та поведінці.   Дитячі іграшки, кольори, їжа – все це дуже звичайні для нас речі, які, на жаль, також мають гендерне забарвлення.

Що перше роблять батьки після того як дізнаються стать майбутньої дитини? Зазвичай йдуть купувати необхідні речі. Та який постійний механізм ми тут помічаємо? Якщо дівчинка, батьки беруть все рожеве. Якщо хлопчик навпаки. Чим зумовлена така тенденція?

Колір має і справді великий вплив на формування як психологічного, так навіть і фізичного стану людини. Наприклад, фізіолог Сергій Кравков довів вплив кольорів на вегетативну нервову систему. При цьому зауваживши, що різні кольори викликають збудження у різних її відділах. Так червоний та жовтий збуджують нервову систему, а синій та зелений пригнічують її, повертаючи баланс.

Отже колір впливає на психофізіологічний стан людини. Проте він також несе і символічні значення. Так як синій та рожевий це стереотипні кольори двох гендерів, то зазначимо що ж вони означають. Синій – один із холодних кольорів. За дослідженнями він може стимулювати розвиток інтуїції та творчості, також може виконувати заспокійливу функцію. Символізує серйозність та мудрість. Рожевий колір – один з теплих кольорів. Вважається романтичним та ніжним. Символізує м’якість, доброту та комфорт.

Як ми вже дізналися раніше, колір може впливати на стан людини. То можливо ці кольори використовуються як протилежні для чоловіків та жінок, щоб з дитинства сформувати особливі якості та моделі поведінки? Можливо, все не настільки критично, але маленьку роль у формуванні особистості колір все ж має.

Далі очевидною річчю будуть іграшки. Ми вже давно звикли, що хлопчики граються з машинками та солдатиками, будують конструктори, а дівчатка в той час бавляться з пластиковими копіями немовлят та вдягають ляльок в рожеві сукні. Тут все так само очевидно. Батьки купують дітям іграшки, що за їхніми стандартами найбільше підходять дитині. Адже частіше не немовля вибирає собі забавку. Ігри у війну та конструювання розвивають у хлопчиків конкретні якості. Як, наприклад, стратегічні навички, почуття конкурентності та бажання йти до перемоги. Вони частіше символізують стереотипну роль чоловіка у суспільстві. Саме ці навички, дитина потім розвиває у школі, адже це єдине до чого вона вже пристосувалася. В майбутньому це може вплинути навіть на вибір професії.

Що частіше запропонують чоловікам поїсти? Йогурт? Може салат? Але ні, йогурти і салати залишили жінкам, коли справжня «чоловіча їжа» це м’ясо та риба. Сенс з біологічної точки зору справді є. Оскільки у чоловіків обмін речовин проходить швидше вніж у дівчат, то їм потрібно споживати більше калорій в день. Проте віднесення м’яса до «чоловічих страв» через більшу калорійність є просто смішним. чловікам корисно споживати овочі та молочні продукти, так само як і жінкам. Тому цю більшу порцію калорій не потрібно заповнювати просто жирнішою їжею.

Отже гендерні стереотипи щодо чоловіків переслідують їх на кожному кроці життя, чи то з уст матері, чи з білборду реклами чоловічої білизни. І це насправді формує їх особистість набагато більше за біологічні відмінності та гормони.

 Чому ж стереотипна маскулінність шкідлива?

Американська Асоціація психологів у 2019 році опублікувала рекомендації щодо психологічної практики з чоловіками. В цих настановах, вони не лише пишуть про правильний підхід психолога до пацієнта, а й основні проблеми чоловіків, пов’язані зі стереотипами. Вони стверджують, що традиційна маскулінність, що характеризується конкурентоспроможністю, агресією та домінуванням, насправді шкідливо впливає не лише на оточуючих, але й на самих чоловіків. Вони наводять приклади, що чоловіки з традиційними переконаннями про маскулінність схильні уникати психологічної допомоги, навіть коли вони відчувають, що це потрібно.

Рівень самогубст чоловіків (червоний) і жінок (темно-синій) у світі на 100 000 осіб. Ресурс: OurWorldInData

Дослідники вважають, що цьому посприяли виховання та стереотипи, що надають чоловікам риси самодостатності та самовпевненості. Через це вони  бояться показувати слабкість та просити допомоги. Наприклад, вислів «не плач, ти ж чоловік» сприяє формуванню думки у хлопців, що вразливість та емоції це погана риса. І надалі вони матимуть тенденцію накопичувати в собі весь негатив. Що може навіть призвести до психологічних  розладів та агресії.

Так само в багатьох стереотипах є нормальним вважати, що вживати алкоголь та тютюн – це поведінка притаманна чоловікам.  Часто це стає поштовхом для хлопців починати курити, бо так роблять «круті» чоловіки, випивати та ходити в нічні клуби. Також  поширеність стереотипу про любов до ризиків у чоловічої статі, може призвести до вищої смертності через травми, нещасні випадки та інше. Таку сукупність рис, що можуть нашкодити не лише оточуючим, а й самим чоловікам називають «токсичною маскулінністю».

Отже не лише жінки страждають від гендерних стереотипів. Чоловіки підвласні впливам суспільних думок точно так само. І ці стереотипи можуть бути шкідливими. Тим більше з розвитком суспільства та рухом фемінізму починається криза маскулінності, коли чоловіки не знають яким самим соціальним ролям їм слідувати.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос)

Також буде цікаво: