Великий Вартовий Історія Найактуальніше 

Великий Вартовий


ПОТЕНЦІАЛ ДУМКИ

«В діяннях, помилках, у подоланні тьми,
Бенгаліє, зрости своїх синів людьми!».

Рабіндранат Тагор


Ріка Ганг годує багато індійських сімей. Рубінові бінді на жіночому чолі мерехтять крізь шовковичні сади, веселий сміх долинає, як і плач, не минаючи багатого чи бідного. Крутиться колесо Сансари. 1861 рік, Калькутта. На світ з’являється «робі» (бенгальською означає «сонце»). Як уперше плаче дитя, так Індія дала світу свій новонароджений крик. Колонія, яка пробуджується, та поки не знає, що маленький бенгальський хлопчик вже почав підписувати свої вірші «Сонячним Левом», споглядаючи світ.

Тагор подарував своєму народу безмежну кількість праць: «Строкате», «Збирання врожаю», «Дари», «Дієзи та бемолі» й, звичайно, «Жертовні пісні». «Золотий корабель» вже давно став для бенгальців народним надбанням, а п’єси – культурною спадщиною театрів. Школа, Шантінікетон, яку він заснував у 1901 році, згодом виросте у національний університет і залишиться пам’ятником Тагору-педагогу.

Його мудрість створювала для дитячих сердець нескінченне споглядання природи та власної душі під співи птахів. Гроші з Нобелівської премії він витратить на своє дітище – навчання в університеті стане безкоштовним. Скарби «Рігведи» та «Панчатантри» відбиваються сонячним зайчиком від люстерка Тагора, щоб пробити собі шлях через морок людської зашкарублості душ.

Рабіндранат Тагор
Рабіндранат Тагор. © Pen News

Перша тантра: любов

Кохання є всеохоплюючим, проте ефірним. Як неможливо втримати краплину живої ртуті у руці, так і почуття для Рабіндраната є неможливим для людських обіймів, воно існує у його повістях лише вільним.

Вірш із циклу «Образ коханої» під назвою «Марні бажання» – це стежина до глибокого розуміння духовних догм, притаманних письменнику.

«Ти, несміливий, нерішучий, слабосилий,
голодний, спраглий, млявий і сліпий,
ти власним серцем невспромозі завладати.
Кого ж у вічну путь з собою можеш взяти
Тобі своїх бажань не вдовольнити!
У світі цім ніхто нікому не належить».

(тут і далі – Тагор Рабіндранат. Вибрані твори: оповідання, поезії, п’єси: Пер. з бенгальської / Передм. О. Гончара; упоряд. В. Батюк. – К. : Дніпро : Основи, 1997. – 637 с.)

Кохання можливе лише у християнській покорі. Не проси у Всевишнього, щоб пішов дощ, він краще знає, що потрібно твоїм ланам.

Оповідання «Мохамая» європейські дослідники творчості Тагора пов’язують з грецьким міфом про Орфея та Еврідіку. Доцільність такого порівняння спірна, адже «Упанішади» слугували джерелом натхнення і для греків. Головна героїня твору Мохамая проходить жертовне спалення, проте залишається живою й тікає з вогню під час зливи до свого коханого, маючи лише одне прохання – щоб він ніколи не дивився на неї без сарі. Хлопець не стримує своєї обіцянки й назавжди втрачає жінку.

Вплинути на таке зображення почуттів могли гіркі втрати Рабіндраната Тагора – смерть дружини, батька та двох дітей. Всі вони пішли з життя поспішно й послідовно. Поет вилив свій біль у збірку віршів «Пам’ять» (присвячена дружині), але рубець на його філософії став містком до Бога.

Друга тантра: жінка

1883 рік. Одруження письменника з жінкою, яка згодом стане музою для його книг. Мріналіні Деві народила йому п’ятьох дітей та залишалась поруч вірною супутницею, натомість Тагор подарував їй безліч творів, які будуть нагадувати нам про його любов.

Жінка у творах Тагора постає богинею великодушності та сили. Природна слабкість у ній поєднується зі спрагою до подвигу. Оповідання «Вирок», де зрада чоловіка задля спасіння власного брата не сколихнула віри у любов жінки до її мужа, навіть попри смертний вирок за вбивство, яке здійснила не вона. Перед стратою її запитали, чи любить вона свого чоловіка, та ж відповіла ствердно й гордо попрямувала на смерть, бо зрада нижче від її смаглявих ніг. Ось, що вартує поваги. Тагорівська жінка, мов велична богиня історії Гегеля, яка здатна на безмежну ніжність та турботу, попри несправедливість. Жінка-берегиня в українській літературі перегукується з дочками Бенгалії настільки гучно, що цей зв’язок не можна заперечувати.

Письменник зі своїми учнями
Письменник зі своїми учнями. © artsandculture.google.com

Третя тантра: чоловік

Рабіндранат Тагор застерігає чоловіків від материнського ніження, бо те, як вважає автор, є шкідливим для чоловічого характеру. «Лабораторія» – оповідання, яке демонструє слабкість маминого сина. У багатьох віршах Тагор неодноразово згадує цей недолік бенгальського суспільства:

Мільйонів сімдесят бенгальців рід зростив
Мільйони є синів. Чому ж катма мужів?

Можливо, письменник болісно згадує повстання індійців проти британської влади, більш відоме як розстріл мирних жителів у Армрітсарі. Тагор закликає до революції, проте всі бояться помсти імперіалістів. Він залишається сам і відрікається від титулів, подарованих Короною. Псуються стосунки з британськими друзями, проте письменник не може вибачити бездіяльності індійців й жорстокості Британії. Саме тому чоловік у творах Тагора майже завжди слабший, аніж бенгальська жінка-берегиня. Проте письменник сподівається на народження мужів й шукає джерела сили справжнього чоловіка.

Рабіндранат Тагор відвідує Альберта Айнштайна
Рабіндранат Тагор відвідує Альберта Айнштайна у його у заміському будинку 14 липня 1930 р. Ліворуч: дружина Айнштайна Ельза та його дочка Марго. © Ullstein bild / Ullstein bild via Getty Images

Четверта тантра: віра

Творча колізія привела великого лауреата до написання «Гітанджалі» («Жертовні пісні» 1912 року). Ця збірка у 1913 році приносить бенгальському письменнику Нобелівську премію, першому серед неєвропейців. «Гітанджалі» перекладені англійською, на жаль, не відкриваються для читачів у повній красі мови Тагора, адже з віршів він створив прозу. Через власну скромність Тагору здалось, що він володіє англійською не настільки добре, щоб відшліфувати збірку до золота, проте ці перестороги не виправдались. «Жертовні пісні» отримують поважну нагороду та визнаються європейським світом як вагомий внесок у літературний космос геніїв. Особиста розмова людини з Богом. Монолог кожного серця прочанина. Ось його стиль.

Безумовно, вплинули на його християнські думки істини Гайтами Сіддхартхи та брахманізм. Будда проповідував припинення страждань шляхом відмови від жаги та бажань. Тагор продовжує ці думки, які переплетені й з європейським християнством.

Глибинний гуманізм лауреата ллється, мов сезонний дощ на читача, зануреного у «Гітанджалі». Природньо, що його Бог єдиний, схожий на релікт, справжній скарб.

Тагор пов’язує божественне з працею і тільки там він відчуває Його присутність.

«Він там, де ратай оре перелоги, де проклада дорогу каменяр. У спеку, в зливу – з ними він завжди, його одежі пил запорошив. Зніми з рамен святі покрови і так, як він, ступи на грішну землю».

Селяни в його релігійному «святому» баченні оперізують всю творчість письменника. Повага до важкої роботи, яка споріднює душу з Богом, перегукується з українським уявленням про світовий баланс духовного й фізичного.

Перша зустріч двох індійських душ
Перша зустріч двох індійських душ. 6 березня 1915 р. © thelogicalindian.com

П’ята тантра: життя

Рівність та відречення від кастового поділу, Батьківщина та обов’язок перед нею, Воля, Праця, Бог – цей життєвий цикл здатний піднести націю до Божого Провидіння.

Де ти вільна душа, і де гордо піднесені чола,
Де думка розкута,
Де світ не розділений
Вузькими прихатніми мурами на закапелки,
Де з глибин істини витікають слова,
Де ненастанне поривання сягає довершеності,
Де чисті джерела розуму
Не замулюються у безплідній пустелі мертвих звичаїв,
Де ти душу провадиш до звершень і думки, і дії, –
В цьому раї свободи, о Боже, країну мою пробуди.

Брахманський світ крізь християнське начало виглядає довершеним космічним порядком. Негаразди як невід’ємна картина полотна, яке створює бенгальський геній, тільки загартовують міць нації. Чи не цих слів шукаємо ми, діти Шевченківської Правди?

Українці захоплювались Тагоровою творчістю. Переклади творів з бенгальської «Перлини світової лірики» здійснив український дипломат Віктор Батюк. Також перекладали Павло Тичина, Василь Мисик та Микола Бажан. Євген Плужник, згадуючи про Рабіндраната Тагора, написав такі рядки:

Доле людська, яка чудна ти:
На сторінках чужого твору
Правду свою шукати!

Індіра Ганді під час відвідин Київського університету отримала у подарунок книгу Рабіндраната Тагора, перекладену українською у видавництві «Дніпро». Учениця Шантінікетону схвильовано прийняла подарунок. Тут, у чужій їй країні, вона знову пригадала слова Великого Вартового.

Індіра Ганді в залі Київського державного університету
Індіра Ганді в залі Київського державного університету під час зустрічі з викладачами та студентами. 25 вересня 1982 р. © Юрій Абрамочкін / РИА Новости

У рамках індійсько-радянської дружби газети сповістили, що в Делі відбувся вечір дружби між індійським штатом Західна Бенгалія і Україною…

Індійська молитва лине крізь сиве схвильоване небо. Срібне волосся у місячному сяйві нагадує чоловікові про його літа, але ні його мудрість, ні чужа нам мова не стає на заваді українському серцю. Істини Рабіндраната Тагора дуже прості, а водночас безмежно цінні.

Магатма Ґанді назвав Рабіндраната Тагора Великим Вартовим, совістю свого народу. Європейці назавжди закарбували образ Тагора-пророка, ми ж запам’ятаємо Тагора як бенгальського брата.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(5 голосів)

Також буде цікаво: