Німецький Ротенбург-на-Таубері: враження та думки Найактуальніше Планета 

Німецький Ротенбург-на-Таубері: враження та думки

– Юлю, я тобі зараз придбаю взуття на низькій платформі. Ти ж собі ногу підвернеш на цій бруківці, – намагався переконати мене мій чоловік. А бруківка у німецькому туристичному містечку Ротенбурзі-на-Таубері й справді давня, тож не надто зручна для каблуків і платформ.

«Які ж тут красиві будинки», – подумала, щойно потрапили у місто через старовинні ворота. Ці будинки й назву спеціальну мають – фахверкові доми. Їх будували ще у Середньовіччі з дерев’яних балок, які прикрашали кам’яні стіни, а також були опорою.

Вежа на в’їзді в місто
Вежа на в’їзді в місто. Фото Юлії Василини

Навколо туристи, туристи, туристи. Серед яких, між іншим, багато літніх людей. Готелі у Ротенбурзі невеликі – на 10-15 номерів. Є й елітні – «Eisenhut», «Rothenburger Hof», «Prinzhotel Rothenburg», де зупинялися знаменитості різних епох – Еріх Марія Ремарк, Святослав Ріхтер, а також Річі Блекмор.

Один із численних готелів Ротенбурга
Один із численних готелів Ротенбурга. Фото Юлії Василини

Безліч крамничок, які так і ваблять. І всі мають старовинні вивіски, бо сучасні місцева влада заборонила. Заходимо у магазин зброї та обмундирування. Тут легко знайти все необхідне для середньовічного воїна. І раптом серед мечів, рушниць та іншої зброї – міні-ставок з екзотичними рибками. Оце так сюрприз! Спускаємося вниз. За дерев’яним столом сидить воїн. Торкаюсь до нього. Обличчя та шкіра на дотик наче людські. Навпроти першого воїна – другий. Але у того замість голови лише череп. Ми зайшли до магазину, а потрапили мовби у музей. Як вміло поєднали продаж товарів з головною силою Ротенбурга – багатим на події минулим.

У середньовічному підземеллі
У середньовічному підземеллі. Фото Юлії Василини

Виходимо на вулицю та прямуємо до готичної церкви св. Якова 1445 року, яка ніби впирається у небо. Вітражі мають аж по 18 метрів. Спокійно, радісно та по-королівськи чуємо себе у цій атмосфері збереженої історії та старовини. Доторкаємось пальцями до грубих стін оборонних мурів і відчуваємо приємний холод… Вони тут стоять з XIII століття. До міста було важко підібратися. Навколо високі скелі, дерева та урвища. Незважаючи на це, Ротенбург процвітав і був центром торгівлі. Тут і зараз безліч затишних крамничок.

Готичний собор св. Якова
Готичний собор св. Якова Ротенбурзі. Фото Юлії Василини
Скульптура св. Якова перед собором
Сучасна скульптура св. Якова перед собором. Фото Юлії Василини

Не можу відвести очі від тієї безлічі гарних дрібничок. Хапаю чоловіка за руку й наполегливо тягну в езотеричний магазин. Таких у Ротенбурзі я нарахувала лише два. Тут так світло. Ароматичні свічки, різного розміру фігурки Будди, прикраси, ароматичні олійки, лампи зі сталактитів, камені. Приглядаюся до одного. Підходить продавчиня. Приваблива жінка. Їй десь трохи за 60. Усміхається. Розповідає, що цей камінь з Мальти. Вона не намагається продати. Лише з любов’ю оповідає про річ. До всього хочеться торкнутися кінчиками пальців. Мені здається, що минуло хіба п’ять хвилин, та чую рідний голос:

− Юлю, ти вже щось вибрала? – квапить мене чоловік.

− Га? Та я майже все, – відповідаю, ледь змушуючи себе вийти з цього чарівного місця.

Крутими вуличками серед фантастичних будинків рушаємо далі. У Ротенбурзі зникають всі думки. Просто насолоджуєшся. Трохи охолодитися від спеки можна біля фонтану. Їх у місті аж 40. І не просто так. Оскільки Ротенбург побудований на пагорбі, то людей потрібно було забезпечити водою. І у випадку пожежі фонтани також пригодилися б.

Фонтани у Ротенбурзі
Фонтани у Ротенбурзі. Фото Юлії Василини

Головна площа Ротенбурга – Marketplatz. Невелика. Зате багато квітів. Основну частину з них посадив садівник міста, а решту – самі мешканці. Взимку тут починається справжня святкова феєрія – Різдвяний ярмарок. А весь рік працює крамниця зі сотнею тисяч різдвяних іграшок.

Головна площа Ротенбурга – Marketplatz – засаджена квітами
Головна площа Ротенбурга – Marketplatz – засаджена квітами. Фото Юлії Василини

У роки Другої світової війни під час авіанальоту американців, 31 березня 1945 року, було розвалено 700 метрів оборонної стіни. Але за 5 років її таки вирішили відновити спільними зусиллями. Один метр реконструкції стіни коштував тоді 40$. Проте місцеві мешканці хотіли, щоб влада домоглася відновлення й середньовічних будинків. І у 1980 році нарешті відтворили фасади старовинних будівель. А у 2014 настала черга стін, веж, міської ратуші, старовинної аптеки. На це витратили 1,5 мільйона євро. І недарма. Зараз місто заробляє на тому, що зберегло свою історію.

У Ротенбурзі є ще безліч музеїв, які ми не встигли відвідати: Музей середньовічних тортур, Християнський музей, Музей ляльок та іграшок, Музей Різдва і т.д. Про деякі ми дізналися, коли вже були далеко від цього казкового міста.

Туристи з різних країн світу давно облюбували Ротенбург
Туристи з різних країн світу давно облюбували Ротенбург. Фото Юлії Василини

За воротами середньовічного Ротенбурга ми опиняємося у сучасному. І воно також комфортне, чисте та привітне. Відчувається розкіш. Люди ходять щасливі, ніби нікуди не квапляться. Але вже о 6-7 ранку тут на багатьох підприємствах починається робота.

Супермаркети на вихідних не працюють. Таким чином закон змушує власників давати своїм працівникам законні вихідні. А у всі робочі дні продавці у крамницях усміхаються. Щиро. Зазвичай тут у супермаркетах свої покупки ви зможете спакувати лише в еко-сумки, бо поліетиленових пакетів немає. На виході стоїть фандомат – апарат, який приймає пластикові пляшки від різних напоїв, а взамін видає чек з певною сумою грошей. Потім на ці гроші можете придбати будь-що у супермаркеті. Ми купували «Fanta», то за одну пляшку 0,5 літра отримали 25 центів.

Знаєте, що ще здивувало? Багато мешканців міста віталися з нами, з незнайомим для них людьми. Велосипедисти, яких тут дуже багато, дякували й дякували, якщо їм уступали дорогу. Ще нам часто траплялися місцеві мешканці на шикарних спортивних машинах. Та що там казати – майже у кожному невеличкому місті є автосалони Porche, Mercedes, Audi.

Місцеві мешканці на шикарних спортивних машинах
Місцеві мешканці на шикарних спортивних машинах. Фото Юлії Василини

І дороги в Німеччині справді ідеальні. Їх завжди ремонтують, тож доводиться час до часу довго стояти у заторах. Можна ще багато писати, ділитися емоціями, розповідати про життя у Ротенбурзі, але це потрібно побачити і відчути самому. Нам таки справді потрібно більше їздити по світу. Хоча б щороку. Нових вам вражень та відчуттів!

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос)

Також буде цікаво: