«Промприлад.Реновація»: як старий завод став центром франківської урбаністики Найактуальніше Суспільство 

«Промприлад.Реновація»: як старий завод став центром франківської урбаністики

Субота, майже друга година, я заходжу на територію старого заводу «Промприлад» і піднімаюся на третій поверх. Від таких приміщень мимоволі очікуєш атмосфери гри «S.T.A.L.K.E.R.», але тільки не тут. На «Промі» кипить життя: в офісах працюють люди, у конференц-залі обговорюють покращення ґрантової системи, на барі й літній терасі відпочивають працівники й відвідувачі. Завод є однією з основних локацій різноманітних фестивалів – тут проводять івенти в рамках Porto Franko, Carpathian Space, Design Village.

Минулого року «Промприлад» став платформою для City Scanning Session – фестивалю урбаністики. В його рамках відбулася екскурсія-перформанс «Скори Прому», під час якої можна було потрапити в закриту для відвідувань частину заводу, який має понад сторічну історію.

Закриту для відвідувань частину «Промприладу»
Закриту для відвідувань частину «Промприладу» можна було побачити хіба під час фестивалю урбаністики City Scanning Session. Фото Антона Куби

Раніше тут виготовляли газові лічильники роторного типу і товари народного вжитку: парасольки, інші деталі та інструменти. В часи розквіту на заводі працювало близько п’яти тисяч людей, а продукцію експортували у 68 країн світу. Після розпаду Радянського Союзу такі промислові об’єкти перестали отримувати допомогу від держави – відповідно, їм доводилося якось виживати самим. «Промприлад» продав частину своїх приміщень: якщо раніше завод займав фактично весь квартал, то сьогодні залишилося тільки чотири корпуси. Інноваційний центр працює в одному із них.

«Промприлад» на макеті
«Промприлад» реальний і на макеті. Раніше завод займав цілий квартал недалеко від центру Івано-Франківська. Фото Андрія Баштового та Юлії Равлюк

Ідея ревіталізації «Промприладу» виникла ще у 2016 році завдяки платформі «Тепле Місто» – стратегічному партнерові цього проєкту. На той час у них вже було багато різноманітних ініціатив – культурних, мистецьких, освітніх, урбаністичних, про спорт та сталу мобільність. Вони організовували архітектурну школу від «CanActions», запрошували архітекторів з України та з-за кордону, досліджували Івано-Франківськ, робили так званий «архітектурний паспорт міста». З-поміж інших промислових зон відомий український архітектор Віктор Зотов звернув увагу на «Промприлад». Його унікальність в тому, що він розташований в центрі міста – звідси до міської ратуші можна пішки дістатись за п’ятнадцять хвилин. Це нетипово для європейських міст, коли виробництво знаходиться в центрі, – зазвичай промислові зони виносять за його межі. Було проведено велике дослідження, яке тривало майже три роки. Залучали міжнародну експертизу, різноманітні українські компанії і розробили план перетворення старого заводу на інноваційний центр, в якому органічно поєднуються як соціальні, так і економічні функції. Про основну мету проєкту та про унікальну систему інвестицій розповіла координаторка з маркетингу та комунікацій «Промприлад. Реновація» Рената Налисник.

Рената Налисник
Координаторка з маркетингу та комунікацій «Промприлад. Реновація» Рената Налисник. Фото із facebook-сторінки Ренати Налисник

– Основна мета проєкту в тому, щоби повертати таланти в міста, щоб людям не доводилося виїжджати за кордон, щоб тут була можливість реалізуватись та створювати своєю діяльністю якусь додану вартість. Власне, якщо ми говоримо про проєкт на нинішньому етапі, то в нас реалізовано п’ятнадцять відсотків від усієї площі. Це майже тридцять вісім тисяч квадратних метрів у центрі міста. Тут будуть інкубатори, акселератори, R&D центр, дитячі розвиткові простори, мистецькі галереї, фермерський ринок, різноманітні офіси для компаній. Ми створюємо інклюзивний простір для людей, щоб будь-хто, від малого до старого, міг тут знайти щось цікаве для себе. Також планується кіноконференц-центр, великий виставковий майданчик, готель, хостел, апартаменти, парк. Ми створили унікальну бізнес-модель, яка дозволяє будь-якій людині інвестувати в цей проєкт від тисячі доларів, а в майбутньому, по завершенню ревіталізації всього цього комплексу, інвестори будуть отримувати свої дивіденди. При бажанні, можна вийти з проєкту на будь-якому етапі, продавши свою частку. Тридцять відсотків прибутку від всього цього інноваційного центру буде реінвестовуватися на розвиток соціальних функцій і тридцять відсотків всіх площ будуть віддані соціальним функціям за зниженою орендною ставкою.

На сьогодні ревіталізовано близько п'ятої частини всіх площ «Промприладу»
На сьогодні ревіталізовано близько п’ятої частини всіх площ «Промприладу». Фото Юлії Равлюк та Андрія Баштового

– Розкажіть, будь ласка, докладніше про систему імпакт-інвестування.

– Імпакт-інвестиції – це досить новий для України термін, хоча в Європі та Америці це дуже популярно. Суть такого інвестування в тому, що воно обов’язково передбачає повернення інвестиції, але водночас і вимірюваний соціальний ефект, створений цією інвестицією. Тобто, крім того, що людина вкладає кошти в розвиток цього проєкту, вона розуміє, що її інвестиція довгострокова і змінюватиме це середовище на краще. Інноваційнний центр має потенціал розвивати економіку не лише міста, а й цілого регіону, створювати нові робочі місця. Всі оці соціальні функції, закладені в екосистему проєкту, – це якраз і є оцей імпакт, так званий позитивний вплив, який здатний вирішувати якісь певні соціальні проблеми.

Один із переходів між корпусами колишнього заводу
Один із переходів між корпусами колишнього заводу – поки ще не освоєний… Фото Юлії Равлюк

Наприклад, зараз на пілотному поверсі в нас є дитячі розвиткові простори «Дрібнота» та «Робоклуб», є мистецька галерея «Детектор», MultimediaLab, MetaLab – урбаністична студія, – це все соціальні функції, які створюють певну додану вартість. Скажімо, мистецька галерея вирішує проблему нестачі виставкових майданчиків в Івано-Франківську, дитячі розвиткові простори мають свої соціальні програми для дітей. MultimediaLab створює навчальні програми для вчителів інформатики… Тобто головне, попри повернення інвестицій, – вимірюваний соціальний вплив. І ми розуміємо, що завдяки тому, що резиденти, які реалізовують соціальну функцію, мають знижену орендну ставку, вони можуть робити більше, спрямовуючи кошти на певні соціальні програми.

Після спілкування з координаторкою проєкту я вирішила дізнатися, що думають відвідувачі «Промприладу» про цю ініціативу. На барі я зустріла Софію Дейчаківську, засновницю міського онлайн-журналу «Куфер».

Софія Дейчаківська
Засновниця онлайн-журналу «Куфер» Софія Дейчаківська. Фото: tedxwomen.if.ua

«У цій ініціативі мені подобається багато речей, – говорить Софія. – По-перше, сама ідея. Вона грандіозна, багатошарова, яку дуже складно просто пояснити, але вона дуже чітко продумана, практично кожне рішення має якесь обґрунтування. Друга штука – це люди, які тут є, бо це все неможливо було б зробити без такої кількості людей. Мені подобається, що це точка в місті, яка збирає і притягує людей. І ще одна річ, яка мені дуже подобається, – що все це у Франківську, в моєму рідному місті, і воно показує, що тут можливо все».

На літній терасі я помітила кураторку урбаністичної лабораторії MetaLab Анну Доброву і вкрала у неї кілька хвилин обідньої перерви.

Анна Доброва
Кураторка урбаністичної лабораторії MetaLab Анна Доброва. Фото із facebook-сторінки Anna Dobrova

«В теорії це хороший задум, якщо він буде реалізовуватися в тому напрямку, як планувався, –створення умов для розвитку соціальних, мистецьких, урбаністичних і освітніх ініціатив, – розповідає Анна. – Імпакт-інвестування, імпакт-бізнес, тобто прибуток від великого проєкту, буде підтримувати різні проєкти в місті і в регіоні. Я вважаю, що це хороша можливість для Франківська та його розвитку. Працюючи тут уже півтора року, можна зрозуміти, як живе ця екосистема, тобто це можливість для різних взаємодій між різними секторами. І якщо це все буде сконцентровано тут, у якомусь збалансованому вигляді, це буде дуже хороша платформа для різних цікавих проєктів».

На завершення я зазирнула у «Відкритий Цех» – там зазвичай втілюють у життя проєкти в рамках грантових програм чи фестивалів. Сьогодні робота теж у розпалі. Я попросила Михайла Веклина, співзасновника громадської ініціативи «Лабораторія Ресайклінгу RE», розповісти про те, над чим вони зараз працюють.

Михайло Веклин
Cпівзасновник громадської ініціативи «Лабораторія Ресайклінгу RE» Михайло Веклин. Фото: Суспільне:Карпати

«Ми займаємося збором, переробкою та переосмисленням вторсировини, – говорить Михайло. – Ми досліджуємо її і даємо їй нове життя. Зараз виготовляємо пристрій для переробки пластику. Він складається з двох частин, з двох окремих компонентів: один пристрій для подрібнення пластику, другий для того, щоби з нього виробляти пластикову струну, з якої вже можна безпосередньо формувати нові вироби. Це більше творча майстерня, ми не будемо переробляти пластик у промислових масштабах, але ми покажемо, що пластик є цінною сировиною, що його можна переробити майже в домашніх умовах. Ми будемо запрошувати різних майстрів, хендмейдерів, які люблять щось творити, і давати їм новий варіант матеріалу. В основному будемо переробляти пластик високої щільності, який використовують у кришечках для пляшок. Сам проєкт називається «Precious Plastic» – «Дорогоцінний Пластик». Голландець Дейв Хакінс розробив цей пристрій і виклав його у відкритому доступі в інтернеті. Вже більш ніж 500 майстерень у світі користуються цими апаратами і хоч якось борються з пластиковим забрудненням. В Україні близько десяти таких майстерень, і ми хочемо з’явитися на карті цього проєкту й показати Івано-Франківськ світові».

Як підсумок – я дуже рада, що в моєму рідному місті знайшлися небайдужі люди, які змогли дати нове життя покинутому заводу, перетворивши його на інноваційну платформу для реалізації соціально важливих ініціатив. Проєкт «Промприлад» зацікавив не лише українських, а й закордонних інвесторів, подав ідею іншим містам. Бо й справді, закинутих промислових будівель без гідного фінансування вистачає, тому є надія, що «Промприлад.Реновація» не залишиться одиноким прецедентом.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(6 голосів)

Також буде цікаво: