Місія єдина – служити і захищати! Найактуальніші Суспільство 

Місія єдина – служити і захищати!

Кожна свідома людина має у житті мету. Хтось просто відпрацьовує робочі дні. Хтось лікує, навчає, майструє. Хтось творить, а хтось руйнує. Хтось робить, а хтось критикує. Хтось відгукується на перший поклик про допомогу, а хтось продовжує лежати на дивані з пивом на пузі і строчити нібито доречні коментарі… Ще колись хтось «кришував», а хтось «відмивав», брав, закривав очі, вмивав руки, підставляв і підкидав…

Пишучи це, я згадую, як два роки тому запускалась Патрульна поліція в Україні, зокрема в Луцьку, де зараз мешкаю.

Красива обгортка, з якої хотілося вибратись

Це була символічна дата – 19 грудня 2015 року, день Святого Миколая – покровителя й захисника Луцька. Більше півтори сотні молодих людей завзято співали гімн, тримаючи руки на пульсуючих серцях.

Мине рік – і ми покажемо їм сюжети з присяги на великих екранах, у красивій великій залі місцевого Палацу, з насиченим видовищним концертом і високими гостями, з подарунками і смачним величезним тортом на всіх – з нагоди першої річниці… Але того ентузіазму в очах вже не побачимо. Його вже не буде ніколи. Бо ці понад півтори сотні молодих людей зрозуміли, що реклама «нової поліції» була лише красивою обгорткою, вдало піднесеною зовсім неготовому суспільству у «потрібний» момент.

І поступово ряди рідітимуть, люди стикатимуться з реаліями повсякденної служби і не витримуватимуть. Обмежені законодавством, утиснені нормативами і наказами, перепрацьовані від незвички – вони шукатимуть, як викрутитись з тієї красивої обгортки. Бо не кожен колишній вчитель, медик, технік, банківський працівник чи звичайний студент буде здатен витримати настільки завищені оцінки суспільства загалом і настільки низьку гідність окремих членів цього суспільства, особливо коли вони у стані алкогольного сп’яніння…

Під час шикування
Під час шикування в Управлінні Патрульної поліції Луцька. Фото Ольги Бузулук

Реальність виявилась не такою, як очікували

Тож природний відбір і ряд інших чинників зроблять своє: майже за два роки існування Патрульної поліції всі зрозуміли, що служба тут непроста і не така, як була розрекламована раніше. Тут важко морально, бо ти опиняєшся ніби в іншому світі: із запуском Патрульної поліції люди побачили, скільки негативу відбувається у спокійних і безпечних на перший погляд містах!

Переглянувши перші випуски проекту «Нічна варта» (коли журналісти їздили за патрульними, знімали їхню роботу і випускали невеликі фільми), лучани жахнулись, у коментарях і розмовах лише й було чути: «То це в такому місті ми живемо?», «Що тут робиться вночі, важко було уявити!», «Ніколи б не подумали, що в нас таке може бути!».

Патрульні поліцейські теж про це не здогадувались. Але нашою метою, метою прес-служби цього відомства, було показати реальний стан справ.

Речниця Патрульної поліції Луцька – Ольга Бузулук
Керівник прес-служби Патрульної поліції Луцька – Ольга Бузулук

Тому ми ніколи нічого не приховували. У будь-яких резонансних чи кризових ситуаціях ми виходили до спілкування зі засобами масової інформації. Ми жодного разу не дозволили тиснути і впливати на нас політикам, бізнесменам і іншим «власть імущим», натомість надавали влучні і лаконічні коментарі з приводу тих чи інших ситуацій.

Тому після двох років можемо чесно і відкрито заявити: ми служимо лише Українському Народові, нікому більше. Для нас кожен – передусім громадянин, і до нього відповідне ставлення: чи то суддя, чи прокурор, чи депутат, чи робітник, а чи звичайний п’яничка, що лежить на лавочці на зупинці. До кожного – належна увага та повага, до всіх – гуманне ставлення і людяна турбота.

Інші «правила гри»

Такий підхід зрозумілий не всім. Суспільство, яке роками-десятиліттями потопало в корупції, брехні та бідності, не може так легко і спокійно прийняти нові правила гри, де не просто попереджають, а штрафують (треба ж відповісти за порушення хоча б гривнею, бо совість може бути закам’янілою), де не беруть презентів, подачок і хабарів (більше того, за пропозицію неправомірної вигоди навіть повідомляють внутрішню безпеку і потім через суд притягують до кримінальної відповідальності), де з вами спілкуються чемно, виховано, поважно, незважаючи на ваші провокації, увімкнену відеокамеру та потік неймовірної лайки і брехні.

Спілкування з громадянами
Спілкування з громадянами на вулицях Луцька. Фото Ольги Бузулук

У таких ситуаціях дуже непросто тримати себе в руках, витримка потрібна неймовірна, і в реальності стресостійкість проявляється зовсім не так, як патрульних вчили у теорії.

Жоден з тисяч і тисяч викликів, які надходили на службу 102 протягом цих двох років, не був схожим один на одного. Коли екіпажу патрульних (а це двоє осіб) скидають завдання на службовий планшет і вони їдуть на місце події, ці люди ще не знають, що їх там очікуватиме. На них можуть напасти зі зброєю. І навіть вбити (як було в Дніпрі 25 вересня 2016 року). Від них можуть почати втікати і вириватись. На них можуть кричати, їм можуть хамити, їх можуть провокувати. Їм можуть не підкорятись, товкмачити безкінечно свої права, брехати. Патрульні поліцейські можуть лише одне: діяти в рамках Закону. А Закон каже – служи і захищай!

Допомагати і рятувати, незважаючи ні на що

У будь-якій ситуації – дбай про безпеку себе і напарника, сприймай все твердо, не ведись на провокації, зберігай спокій, шанобливо стався до громадян. Якщо треба – швидко приймай рішення і рятуй, застерігай, попереджуй. Щодня, щогодини патрульні поліцейські в різних куточках України витягують людей «з води і полум’я», у буквальному сенсі цього слова.

Мало хто розуміє, але на всі виклики, що надходять лінії 102, першими приїжджають саме патрульні, і вже вони оцінюють оперативну обстановку та ухвалюють стратегічні рішення. Часом медиків ніколи чекати – і тоді надають необхідну допомогу. Часом ніколи чекати рятувальників – і самі пробираються через балкони. Часом нема часу на очікування досвідчених слідчих – і тоді самі шукають зловмисників «за гарячими слідами». І рятують. І допомагають. І знаходять. Сотні врятованих життів за ці понад два роки існування Патрульної поліції – це найважливіше.

порятунок чоловіка, який збирався вчинити самогубство
Один із екстремальних випадків на службі – порятунок чоловіка, який збирався вчинити самогубство. Фото Ольги Бузулук

Якісна комунікація – запорука довіри

Майже 13 тисяч співробітників – це єдиний живий організм, який росте, міцніє, мужніє. Тут відбуваються природні процеси, є маса негараздів, хтось іде, але хтось приходить – і це важливо. Важливо не стояти на місці, а рухатись уперед, сповідуючи ідеали і місію служіння людям.

Я не знаю більш благородної професії, яка приносить таку значну користь суспільству, як професія поліцейського. Хоча у сучасній Україні ця професія ще не дуже «модна» і не така високо оплачувана, як інші, але все це буде з часом. Бо перша справжня реформа, про яку не припиняють говорити уже понад два роки, свідчить про значне зацікавлення і високий рівень довіри.

Якісна і постійна комунікація – запорука цього. Прес-секретарі всіх управлінь Патрульної поліції знають: якщо не будуть відкритими та прозорими, то довіра різко згасне. Ось чому ми розповідаємо не лише гарні історії про роботу наших патрульних, а й показуємо ті негативи, якими все ще хворіє суспільство.

Під час охорони публічної безпеки 1 вересня
Під час охорони публічної безпеки 1 вересня. Фото Ольги Бузулук

Суспільні рани показуються сповна

Бо коли ти показуєш п’яного водія, ти кажеш людям: це – потенційний вбивця. Він може їхати і посеред білого дня вбити чи покалічити твоїх рідних. А ти, побачивши, як він сідає нетверезим за кермо, не повідомив про це службі 102…

Коли ти показуєш профілактичну бесіду патрульних з татом чи мамою, які погано дбають про дітей, то таким чином піднімаєш тему батьків і дітей в Україні загалом, ти показуєш рівень виховання, проблеми сімей, і цим закликаєш не бути байдужими інших. Бо невже сусіди чи рідні не знають, що коїться в них за стіною? То чому не повідомити про це відповідні служби? Іноді так можна заздалегідь врятувати чиїсь маленькі життя…

зустрічі з наймолодшими громадянами країни
Регулярні зустрічі з наймолодшими громадянами країни – дієвий спосіб підвищення довіри до Патрульної поліції. Фото Ольги Бузулук

Коли ти показуєш, як патрульні надають допомогу немічному, нетверезому, загубленому, хворому, у тому числі з психічними розладами, потенційному самогубцю, цим показуєш не лише їхню роботу. Цим ми показуємо, наскільки бездушними є багато людей навколо нас, наскільки беззахисною є значна частина людей, які за певних обставин опинились в тій чи іншій ситуації…

Очікуємо в лавах однодумців, які розуміють місію служіння

Очевидно, тому на початках роботи так дивно і прикро було чути, читати і дивитись, «які ж насправді неспокійні наші міста». Але за ці два роки міста і люди однозначно стали кращими.

Я не лукавлю, коли кажу, що спостерігаю розуміння громадянами всіх суспільних процесів. Вони стали краще усвідомлювати, що відбувається. Нам дуже важливо, що люди стали менше опиратись, більше розуміти, іти на контакт. Тобто високий рівень довіри зберігається.

Також підвищується і культура поведінки на дорогах, про що можна писати окремі статті. Бо не просто так щодня патрульні поліцейські спілкуються з дітьми: вони вирощують майбутнє покоління, яке не порушуватиме правил. Це – наша мрія і мета. Ми також впевнені, що ці діти приходять додому і радо діляться з дорослими враженнями від зустрічей зі «шкільними офіцерами поліції».

спільно з юнацькою бібліотекою Луцька
На одному з численних заходів, які проводяться спільно з юнацькою бібліотекою Луцька. Фото Ольги Бузулук

Дуже почесно сповідувати таку місію служіння та захисту. Почесно і похвально. Для молодих людей така служба є чудовим шансом і проявити себе, аби виконати цю місію. Тому – набір до лав Патрульної поліції триває.

Дружня, професійна та привітна команда Патрульної поліції, яка розбудовує правову державу Україну, заслуговує довіри, поваги та підтримки.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(3 голоси)

Також буде цікаво: