Реформи ціною крові Історія Найактуальніше 

Реформи ціною крові

Він завжди одягався стримано й довершено: мундир або костюм та краватка. Всі ґудзики застібнуті, одяг попрасований, педантично та вишукано. Від свого оточення вимагав такої ж поведінки. Цей керманич міг не вступати в розмову, якщо співбесідник був одягнений не зі смаком…

Одні боялися його, інші захоплювалися. Той, під час правління якого в Чилі трапилося економічне диво. Унікальна особистість, яка зіграла вирішальну роль для свого народу під час Холодної війни, і є однією з найсуперечливіших постатей світової політики. Августо Піночет завжди викликав контроверсійні почуття. Досі людство ламає голову над тим, чи поставити чилійського диктатора в один ряд із найжорстокішими тиранами і злочинцями, чи з найвидатнішими політиками-реформаторами. Ніхто не міг передбачити, що непримітний хлопчина, який вступив до військової академії тільки з третьої спроби, у майбутньому стане кривавим диктатором. Він врятував країну від краху, підняв економіку й рівень життя та відстояв демократію. Але якою ціною?

Августо Піночет
Августо Піночет, генерал чилійської армії, після успішного військового перевороту 11 вересня 1973 року. © Photo12/Universal Images Group

Ранок 11 вересня 1973 року назавжди увійшов в історію Чилі. Військові на чолі з Августо Піночетом блискавично здійснили переворот. Поступово та дисципліновано колони військових, озброєні до зубів, захопили всі урядові будівлі, окрім палацу Ла-Монеда. Резиденція голови держави була останньою і вирішальною метою.

Повсталі солдати
Повсталі солдати спостерігають за бомбардуванням президентського палацу Ла-Монеда 11 вересня 1973 року. © Wars History

Президент-соціаліст Сальвадор Альєнде розумів, що це кінець. Піночет був довіреною особою, очільником всієї чилійської армії, який за спиною організував бунт проти Альєнде. Востаннє керманич країни вийшов на балкон та промовив в ефірі: «Я готовий заплатити за процвітання свого народу власним життям. Вони сильні і можуть навіть підкорити нас, але це не зупинить соціальний прогрес». Нещадний штурм розпочали з авіації. Перемога була очевидною. Президент віддав наказ покинути будівлю, а сам закрився в кабінеті. Сальвадор Альєнде вкоротив собі віку, а військова хунта беззаперечно отримала владу.

Генерал сухопутних військ Августо Піночет і президент Чилі Сальвадор Альєнде
Генерал сухопутних військ Чилі Августо Піночет і президент країни Сальвадор Альєнде. © nacion.com

Що спонукало поважного генерала ризикнути своїм становищем у суспільстві й очолити путч? Це була не манія величі, а бажання змінити свою батьківщину. Соціалізм не прижився у країні, держава була на межі бідності та економічного краху. Чилійців готували до примусових робіт у колгоспах, люди масово бунтували, проте мітинги та протести швидко розганяли. Напередодні перевороту вже лунали вибухи, праворадикальна молодь очолювала теракти, країна наближалася до громадянської війни. Тому генерал Піночет легко отримав підтримку народу й спочатку не відчував опору.

Одразу після путчу диктатор виголосив промову, де чітко обґрунтував свої дії: «Акція, яку сьогодні провели військові, мала тільки одну мету – ми керувалися патріотизмом, щоб захистити чилійський народ від хаосу, в який запроторив країну марксистський уряд Сальвадора Альєнде», – впевненим, владним голосом диктатор розпочав своє правління.

Щойно військова хунта освоїлася в можновладних кабінетах, у державі почалися репресії. Був введений надзвичайний стан, створили фільтраційні табори. Всіх людей, які були причетні до комунізму або ж були противниками військової хунти, ліквідовували чи масово арештовували, залякували чи жорстоко допитували. Національний стадіон у Сантьяго перетворився на табір для інтернованих.

Солдати охороняють прихильників Сальвадора Альєнде
Солдати охороняють прихильників Сальвадора Альєнде, зігнаних на національний стадіон у столиці Чилі Сантьяго. © Wars History

За час правління диктатора Піночета більше 3 тисяч осіб було вбито, близько тисячі зникли безвісти, понад 30 тисяч людей зазнали катувань. Інакодумців переслідували. Піночет замінив цивільний суд військовим трибуналом. Були створені таємні катівні, з яких найбільшої слави набула «Вілла Ґрамальді». Жорстокими методами Августо Піночет почав радикально змінювати країну. Чилі на кілька років туго затягнуло пояси, щоб потім стати одною з передових країн Південної Америки.

Для таких рішучих дій Піночет потребував неабиякої мужності та сили волі. Цього майбутньому керманичу було не позичати ще з дитинства. У чотири роки його збив транспорт, лікарі поставили жахливий вирок – ампутація ноги. Для дитини та її батьків це був шок, проте у жодному разі не зневіра. На щастя, завдяки правильному лікуванню та бажанню малого Августо повноцінно жити, операції вдалося уникнути. Така ж жага спонукала Піночета змінювати Чилі.

За час правління диктатора була зупинена інфляція, а економічне становище суттєво покращилося. Ресурси Чилі почали працювати на саму країну. Піночет розумів, що сам не впорається з економічним питанням, тому передбачливо вирішив запросити американських фахівців, які за кілька років створили «економічне диво».

Августо Піночет під час зустрічі з Держсекретарем США Генрі Кіссінджером
Августо Піночет під час зустрічі з Держсекретарем США Генрі Кіссінджером, 8 червня 1976 р. © Bettmann / Getty Images

Сам диктатор вирішив реформувати армію та суд, оскільки відчував найбільшу компетентність у цих сферах. Разом з науковцями керманич створив карту бідності, де були зафіксовані найбідніші райони й винесені поради, як це усунути. Повільно, але впевнено Піночет покращував країну. Чилійський диктатор був чи не єдиним Президентом, який відвідав острів Пасхи. Попередникам Піночета до нього було байдуже. Завдяки йому острів Пасхи перетворився на туристичний центр. Тут були збудовані лікарні та школи, а пізніше все необхідне для подорожувальників.

Августо Піночет на острові Пасхи
Августо Піночет на острові Пасхи. © puranoticia.cl

Августо Піночет залишив по собі безліч питань. Світ засуджує методи чилійського очільника, жахається від страшних фактів, проте захоплюється «економічним дивом». Попри криваві злочини, диктатор врятував Чилі від зубожіння. Іноземці дивуються, як можна поважати вбивцю й ката, а чилійці ставляться до Піночета неоднозначно. Більшість народу вважають колишнього Президента диктатором, проте досі існують праворадикальні прихильники військової хунти.

Вдячні чилійці після смерті Августо Піночета
Вдячні чилійці після смерті Августо Піночета в грудні 2006 р. організували парад-подяку. © АFР
Хода пам’яті жертв диктатури Августо Піночета
Хода пам’яті жертв диктатури Августо Піночета. Сантьяго, 2014 рік. © mintpressnews.com
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(4 голоси)

Також буде цікаво: