Чи отямимося?

1. Сучасний збентежений світ опинився перед неминучим вибором: або комерційно-маніпулятивна цивілізація негайно проведе капітальний ремонт, або зійде з історичної арени. Так чи інакше мусимо очиститися від:
А) НЕНАВИСТІ,
Б) ЗАХЛАННОСТІ,
В) ЗБАЙДУЖІННЯ.

Відразу зазначимо: подібні катаклізми людство переживало не раз, тому й розпадалися імперії, світові гегемонії після жорстоких воєн, очищалася природа і отямлювалися людські душі. Але сьогодні зло тотально – так, ТОТАЛЬНО – саме себе дегуманізує, обдурює, висмикується з прірви, демонструє неадекватність багатьох понять і категорій мислення, переінакшує сенси. Відтак світ вражений кризою вартостей. Світогляд натомість не може орієнтуватися на сезонне зацікавлення на підставі матеріалізму фактів чи патент на слова «демократія», «правова держава» тощо. «Видовження зору» (думка Емми Андієвської) передбачає усвідомлення метаісторії , тобто постійно діючих чинників, аргументів разом із тлом подій: історія + футурологія + філософічність + сенсовність. Певна річ, запевнюючи епічне бачення світу.

2. Оскільки упорядкування предметів і понять за ознакою їхньої спорідненості є завданням нашого мислення, «комбінаторний» підхід (поєднувальний – термін Ернста Юнгера) спирається на масштабні взаємозвʼязки істин. Спроможність до комбінаторного мислення відрізняється від спроможності логічно мислити (і не більше) тим, що в центрі уваги постійно залишається головне, загальне і людина не розгублюється в окремих деталях (наприклад: чільна теза індійського мислителя Шрі Ауробіндо «Комерційна цивілізація неодмінно мусить поступитися духовній» або Вацлава Гавела «Відповідальність за слово – проблема не семантична, а моральна»). Ми не можемо безкінечно витрачати ресурси нашої невеликої планети. Але про це на основі комбінаторного мислення говорили, писали Конфуцій, Будда, Сократ, Христос, Сенека, Августин, Паскаль, Карлейль, Шевченко, Ганді, Швайцер і сотні інших речників 14 тисяч народів без винятку.

Якщо ми не отямимося, особливо сьогодні, усі підемо на вселенський цвинтар. Та ще й загорнемо з собою тих, хто ще не зрікся Бога, зберіг рівновагу душі, розуму й тіла, сповідує святую правду. Тож неминучим є діалог із сучасним світом, культурою (символи, герої, звичаї, вартості). Реєстрації проблем замало, доконечно відкривати сенс, усвідомлюючи, що людина – Боготвірний феномен, оригінал, а не секонд-хенд. Водночас розуміючи, що історичні координати змінюються.

3. «Одна Сибір неісходима,
А тюрм, а люду!.. Що й лічить!
Од молдаванина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!»
(Тарас Шевченко)

«І часто серце запалає болем,
А щось гаряче аж за горло стисне
Коли над рідним, тим же самим полем
Зависне інша, незнайома пісня»
(Олена Теліга)

«Можна деякий час обдурювати весь народ.
Можна тривалий час обдурювати частину народу.
Але не можна весь час
Обдурювати весь народ»
(Авраам Лінкольн)

4. Минають дні, минають ночі,
А Україна знов горить…
Орда пекельна
Мінує поля,
Руйнує міста,
Спалює лікарні,
Викрадає дітей…
Знищує збіжжя,
Паплюжить культурні цінності,
Нацьковує одні держави
На інші,
Нагромаджує зброю,
Загрожує ядерним ударом…
Джеймс Мейс,
Професор Києво-Могилянської
Академії,
Консультант газети «День»,
Вже віддавна голосно говорив
Перед світом
Про геноцид української нації
у 1932-1933 роках,
внаслідок чого Україна виявилася
Скаліченою державою,
Зазнала страхітливої
Лоботомії – вбивства розуму нації.
Він глибоко вірив
У світле майбутнє
«одного з найрозвиненіших,
Духовно найбагатших
Народів Європи»
(Див. «Дзеркало тижня». – 2000. – 12 серпня).

5. Мільйонами заганяли
Нас у Сибір –
Відтак «Архіпелаг ГУЛАГ»…
Воркута, Соловки, Колима,
Берлаг, Норильськ, Магадан…
Щільно НКВД запихали
У кримінали десятки тисяч
Українців на початку
Другої світової війни.
Відступаючи перед німцями,
Московські енкаведисти
Виявили нечувану жорстокість
Супроти українського населення.
З садистичною кровожерністю
НКВД вимордувало
У Львові, Луцьку,
Рівному, Дрогобичі,
Вінниці, Умані,
Одесі, Дубно,
В інших містах
Десятки тисяч
Українців…
І про це тоді ж
Писали американські газети
«Нью-Йорк Пост»,
«Нью-Йорк Геральд Трібюн»,
Кореспонденти
«Ассошіейтед Прес»
Та інші західні видання.
Донині тисячі мешканців
Міст і сіл України
Щороку відзначають пам’ять
3500 жертв Саліни –
Саме там, біля Добромиля,
У соляних шахтах
Закатрупили у дикунський спосіб
Чоловіків, жінок, дітей різного віку.
Так само донині пам’ятають
Винятковий злочин НКВД:
В одній тільки Перемишльській
Єпархії ліквідовано двадцять два
Українські католицькі священики.
Як і тоді, коли про це писала газета
«Краківські вісті» у 241 числі за 1941 р.,
Нині згадують їх поіменно.

6. Століттями нелюди Московії
Від дивовижного комплексу
Власної неповноцінності,
Через війни, голодомори, репресії
Прагнуть стерти з лиця землі
Народ український.
Одне з багатьох свідчень:
Гарет Джонс, який першим
Писав про голодоморний геноцид
1932-1933 рр., так оцінював ситуацію:
«Мене мучило питання, чому люди
Вмирали з голоду в одній із
Найбагатших
сільськогосподарських країн світу?
Я питав селян: звідкіля голод?
Вони відповідали:
«Це не вина природи,
Це вина комуністів.
Комунізм зробив з нас рабів».
А чому комунізм
Так легко прижився
В Московії?
Віддавна саме цей
ординський край
Привертав увагу звідусіль.
Багато хто здивується досі
Але, либонь,
Найточнішу відповідь
Ще на початку ХІХ століття
Дав француз
Астольф де Кюстін:
«У народі – давке відчуття тривоги,
В армії – неймовірне звірство,
В адміністрації – терор,
Що поширюється навіть на тих,
Хто тероризує інших,
У церкві – низькопоклонство
І шовінізм,
серед знаті – лицемірство
й святенництво,
серед нижчих класів –
невігластво й крайні злидні…
І для всіх і кожного – Сибір.
Ось така ця країна,
Якою її зробила історія,
Природа чи провидіння»
Див.: (Астольф де Кюстін.
Правда про Росію. – Торонто –
Нью-Йорк. – 1958).
Якщо, на думку Д. Донцова,
«книга Кюстіна є дороговказом
В нашу темну добу, на яку
Впала тінь московського диявола»,
То під сучасну пору
Путінська Російська Федерація
Тотально захиталася,
Зрушила з опорної точки.
Як давним-давно влучно висловився
Імператор стародавнього Риму
Веспасіан, «Не заважайте ворогам
Знищувати самих себе
власними руками».
Московія осатаніла.
Погибель її неминуча.

7. За великим рахунком,
Слід влаштувати світ
На фундаментах,
Що можуть витримати
Неминуче споживацтво
«першого світу», тероризм,
«шахівницю Євразії», на якій
Розгорнулася боротьба
За світову гегемонію
(думка З. Бжезінського, який
Принагідно далекоглядно
Визначив три найважливіші
Події ХХ століття: кінець
Першої світової війни,
Падіння комунізму
І поява на політичній
Карті світу України), а також
Велич духу (судження Августина:
«Серце буде блаженне тоді,
Коли без перешкод і прикростей
Радітиме єдиною ПРАВДОЮ,
Від якої походить усяка правда».
Культурно-історичні вияви
Української духовності, релігійність,
Ідеалізм, згідність засад і справ,
Національна незалежність,
Вселенський підхід (від Трипілля
До нинішнього моменту, коли
Вартість нації та особистості
Залежать від самопізнання,
Пошанування свого
життєвого ідеалу,
уникнення патерналістських
повчань, схильність
до системного мислення –
саме такі чинники
завоювали нам повагу
більшості країн світу.
У взаємних контактах
Політиків, інтелектуалів,
Гуманітаріїв, волонтерів.
Молоді, військовиків –
У багатогранному вияві
Звучить «Слава Україні,
Героям слава!». Як тепло
Про це сказав свого часу
Наш знаменитий поет
Василь Симоненко:
«Народ мій є!
Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить
мій народ!
Пощезнуть
всі перевертні
Й приблуди
І орди завойовників –
заброд!
Ви байстрюки
катів осатанілих,
Не забувайте, виродки,
Ніде:
Народ мій є!
В його гарячих жилах
Козацька кров
Пульсує і гуде!

Допоможи нам,
Милосердний Боже!