Лицар пізнається в повсякденному житті Історія Найактуальніше 

Лицар пізнається в повсякденному житті

Лицар. Скільки благородності ми чуємо в цьому слові. І цей ідеальний образ сформувався, найімовірніше, завдяки масовій культурі.

В більшості людей лицарі асоціюються з відданістю, честю, силою та неймовірно романтичними історіями кохання. І вони зазвичай мають забагато клятв та подвигів як на одну людину. Лицарі готові жертвувати своїм життям, завжди шукають пригод та носять важкі обладунки. На задньому плані повсякчас майоріє замок, а король нагороджує благородного лицаря за відвагу. Здається вони не можуть жити без війни та постійних пошуків кохання. Та чи справді така картинка нічого за собою не приховує?

Про лицарів ми здебільшого дізнаємося з літератури.  Та іноді це можуть бути не достеменні факти. Адже задля хорошої історії не гріх скористатися гіперболізацією чи фантазією автора, щоб притриматися усталеного образу. Найперше, що не потрібно забувати, це релігійні корені формування лицарства. Адже весь дух середньовіччя просякнутий християнськими ідеалами, а Церква займала одне з провідних місць у суспільстві. Тому не дарма родоначальником чи покровителем лицарства був Архангел Михаїл.

Ресурс: Universitätsbibliothek Heidelberg

Здається в такому випадку лицарі повинні були дотримуватися християнських цінностей. І, дійсно, правила, за якими мали жити лицарі (або ж більш відомий нам «лицарський кодекс честі»), були благородними та, якщо їх дотримувалися, звичайно, заслуговували глибокої поваги. Проте перша ж риса лицарів, яку ми згадуємо – гордість, більшою мірою може вважатися гріхом. Тобто вони за будь-яких умов мають захищати свою честь. А це в свою чергу означає здобувати славу, що може і звучить гарно, проте трохи суперечить словам з Євангелії, яких вони повинні дотримуватися. Цьому також аніяк не сприяє факт, що лицарями могли стати персони лише з хорошого роду, що одразу робило їх «вищими» над простим народом. Тому гордість чи навіть «честь» були основними рушіями лицарства, як витоку аристократії, у досягненні власних цілей.

Що ж до кохання? Так, обожнювання дами було ще однією важливою мотивацією для лицаря, щоб здобути перемогу. На що лише не підеш заради кохання, або навіть просто ідеї кохання. Воно тут, напевно, існує більше як трофей, який потрібно заслужити шляхом поєдинків чи подвигів, та є своєрідним символом, що завершить образ ідеального лицаря. Але навіть кохання мало право бути лише серед дворянства, адже об’єктом захоплення гордовитого лицаря може бути лише дама знатного роду. Проте воно зовсім не приречене на вірність чи справжні взаємні почуття.

Наприклад, у книзі «Осінь середньовіччя» історик Йоган Гейзинга згадує «Сказання про трьох лицарів і сорочку», в якому йдеться про подружжя. Чоловік надсилає трьом лицарям сорочку своєї дружини, щоб вони одягнули її на турнір замість обладунків. Один з них наважується це зробити. Він ранений, але живий, виходить переможцем із поєдинків і за це просить винагороду. Звичайно ж, нею стає серце прекрасної дами. Дарма що заміжня, вона все одно приймає та носить залиту кров’ю лицаря сорочку поверх сукні. То чи таке кохання нам видається ідеальним? Воно більше схоже на порив пристрасті, який забувається дуже швидко з часом, при цьому руйнуючи життя задля хвилинної слави та насолоди.

Ресурс: Universitätsbibliothek Heidelberg

Найцікавіша та, можливо, найабсурдніша частина життя лицарів це обітниці. Їх значення для лицарів мало як релігійний характер, прирівнюючись до духовних обітниць, так і ігровий. Вони задавали придворному життю особливого характеру. Проте їх не можна назвати звичними обітницями на кшталт служити дамі чи захищати знедолених. Знову ж таки Йоган Гейзинга у своїй книзі «Осінь середньовіччя» наводить декілька прикладів обітниці, які існували поміж поодиноких лицарів чи цілих орденів.

«Galois et Galoises» орден, який за сказаннями мав доволі дивні звичаї. Влітку вони носили шуби та грілися біля вогнища, а взимку вони мали вдягати лише літній одяг. Зрозуміло, що багато хто з них просто помирав від холоду. Ще одна цікава та не зовсім романтична обітниця цього ордену – коли до них додому приходив лицар, вони мали надати йому своє житло і дружину, а самим відправитися до коханої гостя. Виходить дуже примітивний і незрозумілий обмін, проте хто так не зробить, може накликати на себе ганьбу.

Особливого значення в обітницях лицарів середньовіччя мають волосся і  борода. Тобто багато героїв клялися не обрізати їх в знак жалоби чи, можливо, до тих пір поки вони не здійснять якусь справу. Ще розповсюдженими були обітниці пов’язані з їжею та сном. Наприклад, їсти та пити протягом декількох років стоячи, як це робив лицар із ордену французького воїна та письменника Філіпа де Мезьєр. Також можлива відмова лицарем від конкретного виду їжі. Чи, навпаки, якщо він з’їсть певну кількість будь-якої страви, лише тоді зможе виконати заплановану дію. Або ж ще один вид дивних обітниць, який згадується у віршах, що описують «обітниці чаплі»: граф Солсбері на бенкеті клянеться не відкривати одне око доки не переможуть вони Францію у війні.

Ресурс: Universitätsbibliothek Heidelberg

Лицарські обітниці звучать не зовсім благородно та швидше псують образ ідеального воїна-аристократа, який є сильним в бою та розважливим і мудрим в повсякденному житті. Проте Йоган Гейзинга припускає, що ці обітниці мали одне доволі передбачуване значення – утримання від чогось стимулює якнайшвидше виконання поставленого завдання.

Незважаючи на всі дивні факти та міфи, що існують навколо ідеалу лицарства, воно все одно відіграло важливу роль в історії та особливо в житті суспільства в епоху середньовіччя. Знову ж таки Йоган Гейзинга вважає, що й образ ідеального лицаря існував не просто так. Постійні спроби відволікти суспільність від думок про відсутність порядку у середні віки – саме так міг народитися «благородний лицар», що діє по совісті та допомагає знедоленим. Красивою картинкою придворної гри, постійним нагадуванням про важливість честі кожної людини та правилами, яких повинні були притримуватися лицарі, покривалася не зовсім красива реальність.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 голоси)

Також буде цікаво: