5 причин подивитися «Кіборги»

7 грудня в український кінопрокат вийшла стрічка «Кіборги» про однойменних захисників Донецького аеропорту. Авторка цих рядків побувала на прем’єрі й зібрала п’ять фактів про те, чому варто переглянути цей фільм.

1. Все в кінокартині засноване на реальних подіях

Тут 200 і 300 – не числа, а люди. Тут правила писані кров’ю. Часто – кров’ю найкращих. Тут вижити означає перемогти. А патріотизм тут проявляється не у футболках з тризубами й пафосними дописами в соцмережах, а в берцях, що по коліно в багнюці, у втомлених очах тих, без кого ніколи не було б нас. Навіть вітання «Слава Україні!» тут набуває присмаку диму. А за позивними й закіптюженими обличчями героїв стоять реальні люди. Ті, хто вижив, а отже – переміг.

2. Ви нізащо не засумніваєтесь у «справжності» героїв

Цим можна завдячити не лише професійній грі акторів, а й присутності справжніх кіборгів на зйомках кінокартини. Серед головних персонажів є доброволець Мажор, мобілізований Старий, кадровий військовий Субота, який на війні тому, що «присягу давав». У кожного з них за плечима своя історія, дружина, діти, батьки. Втім, їхню мету окреслює командир Серпень: «Ми тут, аби сьогодні розплачуватись за минуле, захищати теперішнє і нести відповідальність за майбутнє». І це приклад того, як можуть об’єднатися абсолютно різні люди задля здійснення одної мрії.

Особливо вражає сюжетна лінія Психа – військового психолога, чия мудрість і відвага під постійними атаками врятували не одне життя. Він герой не лише у фільмі, а й у реальності. Медик Ігор Зінич в аеропорту провів місяць і буквально повернув з того світу більше п’ятдесяти бійців. Він загинув під завалами терміналу в останній день оборони.

3. Музика

Після перегляду цього фільму ви більше не зможете спокійно слухати «Гуцулку Ксеню». Її мелодія знайома кожному українцю, а у виконанні Мажора (у мирному житті – учасника міжнародного музичного конкурсу) нікого не залишить байдужим.

Так само сильно звучить реп-версія Шевченкового «Заповіту», що її виконують кіборги, дізнавшись про запланований сепаратистами штурм нового терміналу смертоносною системою «Буратіно».

4. На передньому плані тут – діалоги, а не батальні сцени

Особливо торкне розмова двох українців – полоненого донбасівця-сепаратиста Свата і командира кіборгів Серпня. Про шахтарів з Червонограда і Донбасу, про те, що накипіло, і те, що не встигли сказати за 20 з лишком років Незалежності Схід і Захід України.

Найбільш пронизливими є сцени, коли батько-кіборг телефоном розповідає донечці віршик, коли українські захисники в руїнах ДАП, за крок від окупантів, співають вищезгадану «Гуцулку Ксеню», коли «старожили» на початку і в кінці фільму проводять «новачкам» екскурсію по дьюті-фрі й «3D-реальності».

Фільм доповнений гумором так, що мимоволі усміхнешся крізь сльози. Бо навіть там, на лінії вогню, знайшлося місце для сміху. Це не вульгарні жарти про сало й шаровари, а дійсно якісний і влучний гумор, що розрядить напружену ситуацію.

5. П’ять гривень з кожного проданого квитка йдуть на допомогу сім’ям загиблих кіборгів

Для мене це було найпершою причиною, що спонукала переглянути фільм.

«Кіборги» висвітлюють історію найбільшої перемоги, в якій вистояли люди – не вистояв бетон. Бо, зрештою, як сказав один із героїв військової драми, «аеропорт наш, котики». Бо вогонь запеклих не пече, і з такими захисниками іншого виходу, окрім перемогти, нема.