Індійська вісімка: Нобелівські лауреати країни контрастів Найактуальніше Планета 

Індійська вісімка: Нобелівські лауреати країни контрастів

15 серпня Республіка Індія відсвяткувала 70-ту річницю незалежності, яку довго та рішуче виборювала. Зрештою їй вдалось позбутися колонізаторського гніту Великої Британії і здобути статус самостійної держави. Проте, що ми знаємо про Індію сьогодні? Окрім величезної кількості населення, яке нерідко живе за межею бідності, ця країна володіє справжнім скарбом – тисячолітньою культурою та великою духовною спадщиною. Індійські інтелектуали в різний час завойовували науковий світ, підкоряли планету мистецтвом і дивували альтруїзмом. Пропонуємо познайомитись з усіма Нобелівськими лауреатами, які жили і творили в цій країні контрастів.

Рабіндранат Тагор

Рабіндранат Тагор
Рабіндранат Тагор. © banglatribune.com

Нобелівську премію з літератури 1913 року здобув Рабіндранат Тагор. Бенгальський письменник, художник, композитор і громадський діяч став першим неєвропейцем, якого було нагороджено літературним Нобелем. Творчість Тагора здійснила величезний вплив на культуру Індії, зокрема рідної Бенгалії. Письменник народився в сім’ї індуїста і проповідника, тому всі його твори пронизані духовним началом. Незважаючи на те, що він писав як поезію, так і прозу, найбільшу славу Тагор здобув саме як поет. Його вірші, покладені на музику, сьогодні є національними гімнами Індії та Бангладеш.

Рабіндранат Тагор виступав за незалежність Індії, впровадження реформ і покращення освітньої системи. Він заснував Університет Вішва Бхараті та Інститут реконструкції сільського господарства. Тагор сам писав лекції і часто читав їх для великих аудиторій. За життя він побував у більш ніж тридцяти країнах світу, де зустрічався з відомими політиками, письменниками і науковцями. У 1930 році Тагор зустрівся з Альбертом Ейнштейном. Найбільший вплив на творчість Рабіндраната Тагора здійснила народна творчість Бенгалії. Його вірші настільки нагадують перлини фольклору, що навіть сьогодні їх легко сплутати з народними.

Тагор – це людина-харизма, творчість якої пронизана індійською містикою, древніми релігійними мотивами та магічним реалізмом. Він безперечно заслуговує уваги не лише бенгальського, а й українського читача.

Чандрасекхара Венката Раман

Чандрасекхара Венката Раман
Чандрасекхара Венката Раман. © thefamouspeople.com

Чандрасекхара Венката Раман – лауреат Нобелівської премії з фізики за 1930 рік – людина, яка пояснила, чому море має темно-синій колір, а небо – світло-голубий. Виявляється, вся справа в тому, що колір моря визначається розсіюванням світла по молекулах води, а колір неба пояснюється розсіюванням світла по молекулах повітря. Окрім вивчення кольорів та їх сприйняття, індійський фізик відкрив на рідинах комбінаційне розсіювання світла. У результаті виник ефективний метод дослідження електронної структури молекули – раманівська спектроскопія. 28 листопада Індія святкує Національний день науки на честь відкриття раманівського розсіювання у 1928 році.

Музика – ще одна стихія Рамана. Науковець вивчав акустику музичних інструментів і навіть розробив теорію поперечних коливань струни.

Чандрасекхара Венката Раман став першим азійцем, який отримав Нобелівську премію в галузі фундаментальних наук. До цього індус Рабіндранат Тагор став володарем Нобелівської премії в галузі літератури. На честь Рамана названо місячний кратер та астероїд 55753.

Гар Гобінд Корана

Гар Гобінд Корана
Гар Гобінд Корана. © thefamouspeople.com

Нобелівську премію з фізіології та медицини 1968 року здобули Гар Гобінд Корана, Роберт Голлі і Маршалл Ніренберг «за розшифрування генетичного коду і його ролі в синтезі білків».

У 1950-х роках було встановлено, що генетична інформація передається від ДНК до РНК. Одна послідовність трьох нуклеотидів у ДНК відповідає певній амінокислоті в межах білка. Як можна зламати цей генетичний код? Після того, як Маршалл Ніренберг розгадав першу частину головоломки, решта коду була поступово досліджена у наступні роки. Гар Гобінд Корана зробив важливий внесок у цю галузь, будуючи різні ланцюги РНК за допомогою ферментів. Використовуючи ці ферменти, він зміг виробляти білки штучним шляхом. Його дослідження стали вирішальними в процесі розшифрування генетичного коду, і науковий світ нарешті зміг осягнути його роль у синтезі білків.

Дослідження Корана можуть здаватись чимось далеким від практичного застосування, проте саме вони стали першою сходинкою у боротьбі з генетичними захворюваннями. Генетичний код перестав бути загадкою, а вродженні хвороби – нездоланними.

Матір Тереза

Мати Тереза
Мати Тереза. © thehindu.com

У дванадцятирічному віці католицька албанська дівчина Аґнес Ґондже Бояджіу почула дзвінок. Як вона згодом розповідала, тоді їй довелось розмовляти з Богом – він просив, щоб вона присвятила Йому життя. Аґнес вступила до жіночого монастиря, здобула освіту і була відправлена до Калькутти (Індія), щоб працювати вчителем. Її нове ім’я було Тереза.

В Індії жінка отримала другий заклик від Бога: допомагати бідним, живучи серед них. Вона заснувала нову доброчинну місію – сестринство благодійності. Матір Тереза та її помічники спорудили в Калькутті будинки для сиріт, лікарні для догляду за прокаженими та хоспіси для невиліковно хворих. Організація матері Терези також займалася місіонерською роботою в різних частинах світу.

Згодом скромна монахиня стала відомою на весь світ. У 1979 році вона здобула Нобелівську премію миру. Але не обійшлось без критики. Зокрема стверджувалось, що вмираючим людям у хоспісах відмовляли навіть у полегшенні болю, а сама матір Тереза при потребі одразу ж поїхала в сучасну лікарню. Суперечливим є і її ставлення до абортів, яке громадські активісти вважали консервативним і недоцільним. У 2003 році Папа зробив перший крок до канонізації матері Терези, прирівнявши її до лику блаженних. 4 вересня 2016 року матір Терезу було канонізовано.

Субрахманьян Чандрасекар

Субрахманьян Чандрасекар
Субрахманьян Чандрасекар. © www-news.uchicago.edu

У 1983 році Нобелівську премію з фізики розділили між Субрахманьяном Чандрасекаром за теоретичні дослідження фізичних процесів, що стосуються структури та еволюції зірок, і Вільямом Фаулером за теоретичні та експериментальні дослідження важливих ядерних реакцій.

Субрахманьян Чандрасекар (у науковому світі відомий як Чандра) – один із найвидатніших астрофізиків ХХ століття. Він був одним з перших вчених, які поєднали фізику та астрономію в одну науку, досліджуючи її як одне ціле. Саме Чандра довів, що маса білого карлика має верхню межу. Його дослідження також стосувалися утворень наднових зірок і вибуху старих. Чандра розробив цінні теорії про зіркові атмосфери, чорні діри, зіркові структури та масу зірок. За життя науковець опублікував десять книг про астрофізику. Протягом дев’ятнадцяти років він працював на посаді редактора у видатному «Астрофізичному журналі». У 1999 році, через чотири роки після смерті науковця, NASA запустило «Чандру» – рентгенівську обсерваторію, названу в честь Субрахманьяна Чандрасекара.

Амартія Кумар Сен

Амартія Кумар Сен
Амартія Кумар Сен. © oxfamblogs.org

Цього нобелівського лауреата з економіки за 1998 рок і досі вважають одним із найяскравіших економістів нашого часу. Амартія Сен намагається боротися з економічними проблемами, опираючись на етичність та мораль.

Сімейна легенда гласить, що ім’я Амартія означає «безсмертний», і що це ім’я для дитини обрав інший індійський нобелівський лауреат Рабіндранат Тагор. 1943 року Амартія Сен у віці 10 років став свідком проблеми голоду: тоді в Бенгалії через недоїдання померло близько 3 мільйонів людей. Пізніше він вивчить цю проблему і вважатиме, що, окрім впливу Другої світової війни, причиною голоду став економічний бум у містах, які підняли ціни на продукти. Дохід селян залишився попереднім, і це посприяло недоїданню, а згодом привело й до смертей.

Винятковість Сена в тому, що його розробки щодо вирішення глобальних проблем базуються саме на моралі. У своїй монографії «Колективний вибір і суспільний добробут» автор намагається пояснити, як потрібно діяти суспільству, щоб його вибір був обґрунтованим і не обмежував прав інших. Адже проблемою є те, настільки суспільство може зробити справедливий вибір, коли є стільки різних уподобань та суджень. Сен заявляє, що при будь-якому виборі колективу інтереси конкретного індивіда не мають постраждати.

У наступних працях Амартія Сен уже вивчає проблеми нерівності й бідності. Сен займається дослідженням голоду в країнах «третього світу» й запевняє, що проблемами для цих країн є не лише нестача продовольства й ріст цін на них, але й інфляція, зменшення заробітної плати. Амартія Сен завжди звертає увагу й на те, що невирішеними проблемами є охорона здоров’я та відсутність належної освіти.

Венкатраман Рамакришнан

Венкатраман Рамакришнан
Венкатраман Рамакришнан. © newasianpost.com

У 2009 році Нобелівську премію з хімії вручили одразу трьом ученим: Аді Йонат, Венкатраману Рамакришнану та Томасу Стайцу. Премію присуджено за «дослідження будови і роботи рибосом». Найбільшим досягненням у роботі цих дослідників є те, що вони розробили перші моделі структури рибосом на атомарному рівні, отримані за допомогою рентгеноструктурного аналізу. Дослідження роботи рибосом проводяться вже не один десяток років, проте деталі їх механізму та будови були здобуті лише на межі XX-XXI століть, хоча багато нюансів структури рибосом досі залишаються загадкою.

Перші спроби вивчення рибосом за допомогою рентгенових променів зробила Ада Йонат та незалежні від неї вчені з Інституту білка в Пущино. Пітер Мур та Томас Стайц згодом удосконалили технологію кристалізації та методику аналізу рентгеноструктурних даних й отримали більш точну структуру рибосом. Таку ж детальну модель рибосом зумів дослідити Рамакришнану, який опублікував про це статтю в «Nature».

Важливо розуміти значення цього відкриття, адже за його допомогою вдалося розробити антибіотики, які можуть вбивати хвороботворні бактерії, позбавляючи їх рибосом.

Кайлаш Сат’ярті

Кайлаш Сат’ярті
Кайлаш Сат’ярті. © hindustantimes.com

У 2014 році Нобелівську премію миру «за боротьбу проти насильства над дітьми та молодими людьми і за право всіх дітей на освіту» отримали наймолодший лауреат за всю історію премії Малала Юсуфзай та індійський борець за права дітей Кайлаш Сат’ярті. Якщо з непересічною особистістю Малалою Юсуфзай знайомить її автобіографічна книга, яка вже набула популярності в українського читача «Я – Малала. Історія незламної боротьби за право на освіту», то Кайлаш Сат’ярті в Україні майже не відомий, хоча саме його організація «Bachpan Bachao Andolan« врятувала більш ніж 80 000 дітей із 144 країн із рабства.

Інженер-електрик Кайлаш Сат’ярті з дитячих років є шанувальником Магатми Ганді. Шануючи пам’ять «батька нації», Сат’ярті прагне продовжити справу Ганді щодо шанобливого і однакового ставлення до усіх каст, які є в Індії. Він вважає великою проблемою систему, яка принижує представників найнижчих каст. Кайлаш Сат’ярті народився у вищій касті і, намагаючись встановити рівність між усіма, одного разу навіть розділив трапезу із так званими недоторканими, що вважається недопустимим. За це, як він сам згадує у своєму виступі на TED, його разом з родиною хотіли вигнати із касти. Врешті, коли було вирішено покарати лише Сат’ярті, він сам відмовився від будь-якої кастової системи. Щоб перестати бути членом своєї касти, йому довелося змінити прізвище, бо зазвичай воно і є назвою касти. Відтоді він Сат’ярті, тобто «шукач правди».

Згадувана організація, яку створив нобелівський лауреат, є найбільшим рухом в Індії, що стоїть на захисті дітей та забезпечує їм якісну освіту. Організація заявляє, що прагне «створити дружнє до дитини суспільство, де всі діти вільні від експлуатації та отримують безкоштовну і якісну освіту».

Виступ Кайлаша Сат’ярті на TED може здивувати, адже послідовник Ганді заявляє, що встановити мир у світі можна завдяки гніву. Він запевняє, що найкращі думки прийшли до нього саме у гніві. Говорить про просту формулу: гнів повинен перетворитися в ідею, а ідея – в дії. Важливим є те, що людина в гніві не повинна залишатися в рамках свого егоїзму, який переростає в ненависть та насильство, а відчувати співпереживання. Саме це співпереживання щодо несправедливості й бід інших людей пробуджуватимуть у нас велику силу, яка рятуватиме світ від руйнації.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(8 голосів)

Також буде цікаво: