Не утопія, а необхідність: толерантна публіцистика Фетхуллаха Ґюлена Найактуальніше Планета 

Не утопія, а необхідність: толерантна публіцистика Фетхуллаха Ґюлена

Фетхуллах Ґюлен – один із найвпливовіших і найсуперечливіших інтелектуалів сьогодення. Його називають першим мусульманином, який публічно засудив трагедію 11 вересня. Його вважають другим турком після Реджепа Ердогана. Бізнесменом, який збагачується на своїх філософських ідеях. Зрадником Батьківщини. Проте для мільйонної армії прихильників він є постаттю цілком однозначною –  втіленням геніального мислителя, який по-новому інтерпретує іслам і по-новому відкриває його для світу.

Найвпливовіші медіа презентують 21 століття як століття миру і толерантності. Але чи справді це так? Чи справді красномовні штампи на зразок «європейських цінностей» та «боротьби за права людини» зробили людство милосерднішим?

Трагедій не поменшало. У різні часи мільйони людей помирали від пандемій, голоду, природніх катаклізмів. Були війни – громадянські і світові, ті, про які знає кожен школяр, і ті, про які сьогодні не відомо нікому. Люди помирали завжди, і часто – від рук інших людей. Але ніколи раніше насильницька смерть не була такою неприродною, як сьогодні.

Масові вбивства невинного цивільного населення на тлі надтолерантної світової спільноти виглядають особливим звірством. Якщо для людини попередніх століть війна була природнім явищем, то сьогодні нормою є мир. І проповідники всесвітнього миру і «міжкультурних обіймів» вбивають заради миру. Для тих, хто кричить про рівність усіх рас і народів, життя європейської дитини важить набагато більше, ніж дитини сирійської.

Саме в епоху всесвітнього миру з’явилась ісламофобія. Власне, нетерпимість до сповідників чужої релігії існує стільки, стільки й сама релігія. Проте чи є виправданим її існування сьогодні, у час, коли будь-який вид нетерпимості піддається суворому осуду?

Здавалося б, нічого не виникає нізвідки. Було б зайвим згадувати трагедії, винуватцями яких вважають (доведено або ні) сповідників ісламу. Але чи всі мусульмани заслужили на наш страх? І чи є підстави звинувачувати іслам в терактах, які сьогодні є нічним кошмаром Європи? Відшукати відповіді можна в публіцистиці Фетхуллаха Ґюлена.

Обкладинка книжки
Постаті Фетхуллаха Ґюлена присвячено чимало наукових розвідок. Одна із останніх – праця професора Австралійського католицького університету в Мельбурні Ісмаїла Альбайрака (2012). © bluedomepress.com

Який він, ліберальний іслам?

Фетхуллах Ґюлен народився в 1941 році в невеличкому селі недалеко від міста Ерзурум, що на сході сучасної Турецької Республіки. У той час тут панував особливий напрям ісламу, який тісно переплітався з турецьким націоналізмом. Ґюлен змалку ним захоплювався, і вже у 14 років виголосив свою першу проповідь. І вже тоді його інтерпретація ісламу була «інакшою».

Бадіуззаман Саїд Нурсі
Саїд Нурсі (1878–1960). Фото для паспорта (1918 рік). © biyografya.com

Аби краще зрозуміти Ґюлена, необхідно зачепити історію руху Саїда Нурсі – одного з найбільш харизматичних релігійних діячів пізньої Османської імперії і ранньої Турецької Республіки. Як і Ґюлен, він був модернізатором. Нурсі виступав за «новий іслам» і світськість Туреччини. Мав тисячі прихильників і послідовників, найвідомішим з яких є Фетхуллах Ґюлен. Так, Ґюлен не був першим, хто насмілився перевернути іслам з ніг на голову. Але саме йому вдалось проштовхнути ці ідеї на світовий рівень.

Ґюлен проповідує турецький варіант ісламу в сучасній інтерпретації. Він підкреслює важливість науки і освіти в житті суспільства. І зовсім не вважає, що вони можуть підривати релігійні підвалини мусульманської віри.

Також він виступає за відкритий діалог ісламу з іншими релігіями. Ґюлен – прихильник абсолютної віротерпимості: «Серед багатьох речей, які ми втратили, можливо, першочерговою і найважливішою якістю є терпимість. Це слово розуміється як сприйняття всіх людей незалежно від інакомислення, світоглядів, ідеологій, етнічної належності або віри».

Публіцист вважає, що лише терпимість відповідає інтересам миру і прогресу в суспільстві. Різко засуджує будь-який релігійний радикалізм і тероризм.

Ґюлен – прихильник абсолютної віротерпимості. Вважає, що лише вона відповідає інтересам миру і прогресу в суспільстві. Різко засуджує будь-який релігійний радикалізм і тероризм.

У політиці вважає демократію найбільш оптимальною формою правління, яка дає змогу задіяти на благо країни всі верстви суспільства. Є активним прихильником євроінтеграції Туреччини.

У 1999 році Ґюлен поїхав у США на лікування і з тих пір до Туреччини не повертався. Зараз проживає у штаті Пенсільванія. Проте відстань не змусила його забути про Батьківщину, її зовнішньо- і внутрішньодержавні справи. У 2013 році він публічно засудив корупцію в оточенні Ердогана, який тоді займав крісло прем’єр-міністра. У відповідь Ґюлена звинуватили у спробі державного перевороту та ініціювали проти нього кримінальну справу.

Згодом турецький суд видав ордер на арешт Ґюлена. Були підготовані документи для того, щоб оголосити його в міжнародний розшук. Інтерпол досі не прийняв їх через відсутність доказової бази.

Гюллен - Ердоган
У 2013 році Фетхуллах Ґюлен публічно засудив корупцію в оточенні Ердогана, який тоді займав крісло прем’єр-міністра

Руйнівник стереотипів

Усі теракти, воєнні дії чи злочинна поведінка біженців зі Сходу так чи інакше формують загальну думку про іслам як такий і про його сповідників в цілому. Проте варто розуміти, що релігія і люди, які проголошують себе прихильниками цієї релігії – це різні речі, які не можна зводити до одного визначення. Найкращий шлях до зруйнування (або підтвердження) стереотипів про «Всесвіт» чужинців – занурення в їх культуру, традиції, віру:

«Якби люди шукали справжнє обличчя ісламу в його власних джерелах, історії й істинних його представниках, вони б побачили, що про брутальність, насильство, страх і фанатизм й мови не могло бути. Це релігія всепрощення й толерантності».

Свою діяльність Фетхуллах Ґюлен присвятив темі терпимості та взаєморозуміння між людьми і націями. На його думку, саме відкритість сприяє взаємозбагаченню і обміну цінним досвідом та знаннями, і тільки завдяки відкритості можна побудувати світле майбутнє для світу.

У своїх публікаціях Ґюлен багато роздумує про ставлення немусульманського світу до ісламу. Більшість людей неправильно розуміють світогляд пересічного мусульманина, бо роблять висновки із поведінки обмеженої кількості сповідників цієї релігії.

Джихад: моторошне слово з безпечним значенням

Трагедія 11 вересня посіяла страх перед мусульманами в усіх куточках земної кулі. Тоді й сформувалось нове значення терміну «тероризм», з яким незмінно асоціюються смугляві бородаті чоловіки, оперезані поясами шахіда.

Відтоді теракти, виконані людьми, що називають себе мусульманами – звична справа. Це страшно, боляче, але… Ними вже нікого не здивуєш. І не можна звинувачувати француза, який став свідком розстрілу своїх друзів під вигуки «Аллах акбар!», в тому, що для нього винуватцем є іслам. Що винною є саме релігія.

Фетхуллах Ґюлен кілька десятків років присвятив розвінчанню стереотипу «мусульмани = терористи»: «Це величезна історична помилка. Той факт, що система цінностей, яка ґрунтується на таких поняттях, як безпека й довіра, мимоволі покривається завісою тероризму, ще раз доводить, що дух ісламу залишається непізнаним».

Він наголошує що, згідно із вченнями Корану, вони просто не можуть ними бути. Адже Коран застерігає: якщо люди вчинять зло, навіть найменше, то розплачуватимуться за нього як і за життя, так і після смерті:

«Сьогодні ми можемо сказати, що про іслам практично нічого не знають. Мусульмани повинні заявити про те, що у справжньому ісламі немає місця терору. Такий гріх, як убивство людини, в ісламі прирівнюється до куфру (запереченню, невірі в Бога). Жодна людина не має права на таке вбивство. Ніхто не може вбити безневинну людину навіть під час війни».

Слово «джихад» з арабської перекладається як «зусилля», «боротьба», «священна війна». Але в жодному разі не війна фізична. Це поняття передусім означає «внутрішню боротьбу віруючого проти всього, що стоїть між ним і Богом». Зрештою, те саме маємо у християнстві – у Біблії сказано, що людина має свобідну волю і розум, щоб обирати добро і боротись зі злом.

Ґюлен став першим мусульманином, який публічно висловив співчуття з приводу трагедії 11 вересня. Він засудив тероризм і вкотре зазначив, що терорист не може бути мусульманином, а мусульманин – терористом:

«На таке здатні лише істоти з душами вбивць, які не мають нічого спільного з людством… Цей напад заслуговує лише на ненависть і гнів, кожен повинен його засудити й затаврувати».

Джихад – це лише одне із понять, яке постраждало від хибного трактування. Дуже легко прикриватись словами, які є священними для тієї чи іншої релігії. Дуже легко виправдовувати ними зло. Так роблять сучасні терористичні організації на зразок «ІД», так робили і католики-інквізитори.

Фетхуллах Ґюлен в гостях у Фаріда Захарії (CNN)
Фетхуллах Ґюлен в гостях у Фаріда Захарії (CNN)

Надія на віротерпиме майбутнє

Фетхуллах Ґюлен постійно наголошує на необхідності толерантності та терпимості. Якщо суспільство вважає себе цивілізованим, то воно зобов’язане не лише дбати про власну історичну пам’ять, культуру і традиції, а й поважати чужі. Чи не про те саме говорив Шевченко? Чи не про це в різні часи писали найбільш шановані інтелектуали світу?

Але ті люди, чиє знання ісламу обмежується заголовками з газет про теракти, терористів-смертників та приниження жінок у мусульманських державах, ні за що не хотітимуть вступати в діалог із людиноненависниками і вбивцями, якими постають для них мусульмани. Саме тому так необхідно розвінчати цей стереотип – для того, щоб діалог між Заходом і Сходом взагалі став можливим.

Для того, щоб звичайний мусульманин, який не має жодного стосунку до терактів та воєнних дій, міг спокійно сповідувати віру своїх предків, не остерігаючись осуду з боку немусульманських сусідів. Врешті-решт, для того, щоб не виправдовувати злочинців. Вбивати чи ні – вирішує сама людина. Не релігія.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(12 голосів)

Також буде цікаво: