«Діалог двох культур – 2016»: досягнення польсько-українського порозуміння Культура Найактуальніше 

«Діалог двох культур – 2016»: досягнення польсько-українського порозуміння

У вересні 2016 року обласному літературно-меморіальному музею Юліуша Словацького (на фото вгорі) у Кременці (Тернопільська обл.) виповнилося дванадцять років. Створений за сприяння президентів, представників урядів і народної дипломатії Польщі та України, у співпраці Міністерств культури обох держав, Спілок польських та українських письменників, науковців музею літератури ім. Адама Міцкевича у Варшаві та Кременці, з участю люблінських і кременецьких будівельників, Товариства польської культури в рідному місті поета, музей став яскравим взірцем співробітництва в галузі культури двох слов’янських народів, глибокої взаємоповаги і взаємодовіри між ними. Ці настрої співзвучні з творчістю великого польського поета і драматурга Юліуша Словацького, народженого в Кременці, серце якого змалку билося між двома Польщею та Україною…

Учасники конференції покладають квіти
Учасники конференції покладають квіти до пам’ятника Т. Шевченка

Було чимало цікавих подій, які посприяли успішному увердженню нашого закладу серед музеїв України і Польщі. Заснування музею 2004 року стало символом єднання народів. Відтоді він із року в рік реалізовує свою місію. Наприклад, завдяки міжнародним українсько-польським літературно-мистецьким зустрічам «Діалог двох культур», започаткованим у музеї 2005 року, які вже стали традицією в культурному й літературному житті обох країн. Прикметно, що ідейними натхненниками й організаторами цих зустрічей стали музей Юліуша Словацького (директор – автор цих рядків) від України і Національний музей Землі Перемишлянської (директор – Маріуш Ольбромський разом із мистецтвознавцем Уршулею Ольбромською) від Польщі. 2012 року цю традицію перейняв музей Юзефа Пілсудського у Сулеювку (директор – Кшиштоф Ярачевський, онук Юзефа Пілсудського; віце-директор – Гжегож Новік), а 2015-го – музей імені Анни та Ярослава Івашкевичів у Ставіску (директор – М. Ольбромський).

Маріуш Ольбромський і Тамара Сеніна
Маріуш Ольбромський і Тамара Сеніна – ініціатори та організатори проведення літературно-мистецьких зустрічей «Діалог двох культур 2005-2016 рр.»

Щороку 4 вересня, у день народження Ю. Словацького, «Діалог» пропонує своїм учасникам насичену програму: упродовж кількох днів у рамках події відбуваються конференції з участю провідних науковців, видатних письменників, літераторів і музейників України та Польщі, далекого і близького зарубіжжя; презентації авторських творів (публіцистичних, прозових, поетичних, музичних); літературно-мистецькі вечори; концерти знаних в Україні та Польщі піаністів і співаків, лауреатів вітчизняних і міжнародних премій – виконавців класичних і сучасних музичних творів; художній і фотографічні пленери… Коло шанувальників «Діалогу» щороку збільшується, поповнюючись новими іменами.

Тематика наукових конференцій завжди добре продумана й ґрунтується на аспектах порозуміння і толерантності. Теми на кшталт: «Романтизм польський та український», «Спільна культурна спадщина», «Мистецтво, традиції, люди», «Кременець – родинне місто Словацького», «Волинь, Галичина, Поділля – літературні й мистецькі», «Літературні польсько-українські взаємини в період міжвоєнного 20-річчя», присвячені важливим подіям обох держав, об’єднують учасників актуальністю та спільним досвідом. Цьогорічний, ХІІ Міжнародний літературно-мистецький форум «Діалог двох культур – 2016» відбувався у музеї Ю. Словацького упродовж 4–6 вересня. Наукові конференції, круглі столи, молодіжні «Літературні кав’ярні», фотопленери, презентації літературних видань, які увійшли в програму заходу, посприяли налагодженню польсько-українських відносин.

Тамара Сеніна (директор музею Ю. Словацького) і Ярослав Матвіїшин
Тамара Сеніна (директор музею Ю. Словацького) і Ярослав Матвіїшин (науковець із Києва)

Тут, у приміщенні музею, на міжнародному рівні вшанували 160-річчя від дня народження Івана Франка та 145-річчя від дня народження Лесі Українки. Григорій Штонь виступив із доповіддю «Бездержавний романтизм. Естетико-духовний вимір. Словацький – ШевченкоЛеся Українка», а польський професор Генрик Дуда оприлюднив своє дослідження «Іван Франко польськомовний. Кілька штрихів про повість “Для домашнього вогнища”». Саме Івану Франку належать перші критичні оцінки творчості Ю. Словацького, бо вже в 70-х роках ХІХ століття він зацікавився польським романтиком. В одній зі своїх рецензій на твори поета Франко писав: «Після смерті Словацького його твори викликали такий ентузіазм, що їх цінували вище від творів Адама Міцкевича. На них зросла ціла плеяда наслідувачів…». Глибоко розуміла історико-філософську суть творів Словацького і Леся Українка. І для неї, і для Франка творчість польського поета була справжнім взірцем. Так переплелися шляхи видатних діячів України та Польщі.

Натхненним було представлення виходу друком збірки Ярослава Івашкевича «Вежа. Вибрані поезії» у перекладі українською Дмитра Павличка. Презентуючи твори польського поета, який відвідав Кременець 1969 року, Д. Павличко зазначив: «Своїми перекладами хотів би показати полякам, що в особі Івашкевича ми маємо не тільки польського, а й українського поета. Як представник своєї нації він писав польською мовою, але духовно у свою поезію ввів образ України повсталої, яка воювала за свою свободу. В Івашкевича є вірш, присвячений дисиденту Євгенові Маланюку. Івашкевич у своїх творах каже про українські мову, волю і долю. Він писав про українських волів, якими наші люди орали… Я є польським патріотом за своїм письменницьким покликом. Переклав українською твори 50 великих польських пое­тів. Під них відведено восьмий том збірки моїх творів. Цього року мене знову запрошують у Польщу, бо переклав українською 120 віршів великого поляка, мого друга Ярослава Івашкевича. Ярослав народився у Кальнику біля Вінниці. Його, сина економа, виховали наші українські жінки. Він був великим знавцем України. Написав чимало поезій про мальовничу українську природу. Казав, що кращого неба, ніж у нас, не бачив ніде: коли сонце заходило, ця височінь мала стільки кольорів, що не міг їх описати, назвати жодним словом. Згодом, коли Івашкевич приїхав до Варшави, ніяк не зміг звикнути до тамтешньої природи – перед його очима були українські краєвиди…».

Виступає Дмитро Павличко
Виступає Дмитро Павличко

У музеї кожен із «Діалогів двох культур» стає неповторним, хоча головною темою зустрічей є життя і творчість Ю. Словацького. Тут до великого кременчанина ставлення обережне, не заідеологізоване. Доповіді, які виголошують дослідники під час таких зустрічей і дотичні, стосуються також і інших вартих уваги особистостей. Відкриваючи нові імена в літературі й  мистецтві, «Діалог» акцентує увагу й на особливих фактах у спільній історії, популяризує їх у пресі, збірниках тощо. Місто Словацького цілком виправдано стало незмінним місцем зустрічей українських і польських інтелектуалів, охочих будувати добросусідські відносини між державами. Важливою подією на цьогорічному «Діалозі» був круглий стіл із приводу встановлення у Кременці пам’ятної таблиці, присвяченої колишньому учню Кременецького ліцею – всесвітньо відомому скульптору Томашу Оскару Сосновському (1812–1886). Тему для обговорення запропонували краєзнавці з Рівного устами голови Товариства ім. Т. Сосновського Ярослава Ковальчука, яку підтримав ректор Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Афанасій Ломакович.

Цікавою, хоч і дискусійною була одна із конференцій «Про польські та українські дороги до незалежності. 1914 – 1920», запропонована Інститутом політичних досліджень ПАН у Варшаві. Згадуючи минуле і звертаючи увагу на особливості сучасності, українські та польські історики – учасники «Діалогу» – торкалися спільних проблем, що стосувалися перемог і поразок 1914–1920 років і способів досягнення порозуміння та єдності сьогодні. Художня література, історичні джерела, архівні матеріали слугували джерелом для досліджень науковців обох країн. Обговорення цієї теми перетворилося на емоційні дебати між істориками, літераторами й іншими небайдужими учасниками: приміром, між професором із Варшави Гжегожем Новіком, який виступив із доповіддю на тему «Місце України в геополітичному баченні Юзефа Пілсудського», і Петром Кралюком, доктором філософських наук національного університету «Острозька академія», який розповів про «Оцінку українською стороною Варшавського договору Юзефа Пілсудського і Симона Петлюри»; між Тадеушем Кшонстеком – полковником, викладачем Інституту Східної Європи Варшавського університету, який ознайомив присутніх із «Пам’ятними місцями польських і українських битв за незалежність 1918-1920 рр. Між Варшавою і Києвом», і Миколою Жулинським – членом-кореспондентом НАН України, доктором наук, директором Інституту літератури імені Тараса Шевченка у Києві, який виступив із дослідженням «Політичний трактат Аполло Коженьовського “Польща і Москва”: проекція на сучасну ситуацію»; між Збігнєвим Пальським, кандидатом наук Інституту політичних досліджень ПАН у Варшаві, і Наталею Єржеківською – кандидатом наук, старшим науковим співробітником Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України у Києві, у темах яких теж були спільні аспекти: «Українські і польські військові пісні 1914-1920 рр.» і «Польські та українські письменники – учасники військових дій 1914-1920 рр. – та відображення цих подій у їхній творчості». У дискусії взяли участь Григорій Штонь, Гжегож Новік, Павєл Рокіцький, Марія Копицінська-Лєхунь, Валерій Левченко та інші українські й польські науковці, політологи, краєзнавці. Особливо запам’яталися слова, сказані під час цієї конференції Дмитром Павличком:

«Коли я став послом України у Польщі, найперше, що робив, – постійно наголошував на тих історичних подіях, коли ми з поляками стояли пліч-о-пліч. Бо в єдності ми завжди вигравали. Так, були часи, коли українці з поляками воювали. Розуміючи, які наслідки може мати нове протистояння між нашими народами, я вишукував у нашій минувшині будь-які моменти, які засвідчували, що нам із поляками треба бути заодно. Свого часу президенти Кучма і Кваснєвський підписали історичний, вважаю, документ – “Порозуміння і примирення”. Тоді я перебував під впливом великого польського політика, редактора “Культури” Єжи Гедройця, який, звертаючись до своєї влади, казав: “Союз Польщі з Україною – це набагато важливіше для Варшави, ніж вступ Польщі в НАТО”. Ці слова слід пам’ятати завжди, кажучи про українсько-польські взаємини. Бо їх висловив великий польський патріот, який після Папи Римського Івана Павла ІІ чи не найбільша у ХХ столітті постать польського національно-державницького і загальноєвропейського мислення. Дуже добре колись казав Іван Павло ІІ: ми повинні все дуже добре пам’ятати. Але не для того, щоби роз’ятрювати рани, а для того, щоби будувати майбутнє без трагічних подій. Хотів би, щоб наші брати почули мене. Хочу, щоби ми, поляки й українці, наближалися одне до одного…».

Літературно-мистецький форум 2016 року зібрав чимало однодумців – понад сто учасників, які, незважаючи на дуже складну ситуацію в державі через війну на Сході, приїхали в Кременець чи не з усіх областей України та воєводств Польщі. Прибули також учасники із Литви, Великобританії, Франції, Швейцарії, Австрії, Греції, Іспанії…

Кожен день форуму закінчувався так званою театралізованою «Літературною кав’ярнею» – виступами учнів із Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини й України, представників Європейської родини шкіл імені Юліуша Словацького, яка діє під керівництвом пана Анджея Круля (викладача з м. Хожува, РП) понад двадцять років. Гідною була відповідь української молоді, яку представив музичний гурт «Друзі» – студенти Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Традиційно на завершення програми Європейської родини шкіл ім. Ю. Словацького у дворі музею посадили троянди й інші квіти – як дарунок Поету.

На святі вулиці Юліуша Словацького
На святі вулиці Юліуша Словацького

Літературно-мистецький форум 2016 року вже минув, однак у пам’яті залишилися спогади про спільно прожиті дні, чимало приємних моментів, незабутні спілкування і враження… Стимулом для проведення наступних «Діалогів» стало звернення-привітання від уряду Республіки Польща (заступника голови ради міністрів) і міністра культури та національної спадщини Республіки Польща, яке озвучила директор департаменту Міністерства Дорота Якубяк-Янішевська:

«Шановні учасники та організатори зустрічі “Діалог двох культур”! Музей Юліуша Словацького у Кременці вкотре став місцем інавгурації “Діалогу двох культур”, обміну думок, поглядів та мистецьких презентацій. Родинна садиба Великого Романтика є не мертвим, забутим, штучним твором, а живою тканиною міста, спрямованим у майбутнє вогнищем культури, музеєм, який співпрацює з науковими установами, шкільною та студентською молоддю, мистецьким середовищем. [] Цьогорічна тематика «Діалогу» спонукає до роздумів про шляхи до незалежності. Ними переповнена романтична література обох наших народів. Учасники “Діалогу двох культур” добре знають вартість понять “воля”, “мультикультуралізм”, “приязнь”. Кременецькі зустрічі кілька років поспіль переплітаються із зустрічами в музеї Анни та Ярослава Івашкевичів у Ставіску, що сприяє досягненню польсько-українського порозуміння, а також популяризації наших культур. Музей Юліуша Словацького вкотре підтверджує, що є центром мистецьким і дослідницьким, відкритим і діяльним…».

Від себе ж зазначу, що успіхи «Діалогу» значною мірою залежать і від наших друзів: науковців із Києва та Варшави, Львова й Кракова, Чернігова і Познані, Ужгорода й Вроцлава, Кривого Рогу і Перемишля, Умані й Любліна, Хмельницького і Сулеювека, Житомира і Гданська, Луцька і Хелма, Тернополя і Жешува, Кременця і Хожува, Бережан і Торуня, Старого Скалата і Борщова, Велесніва і Вишнівця тощо, за що ми їм вдячні.

Загальне фото на пам'ять
Загальне фото на пам’ять

У рамках цьогорічного «Діалогу» відбулися: художня виставка, організована Кременецьким краєзнавчим музеєм; екскурсії Кременцем та в інші міста регіону; Міжнародний українсько-польський турнір ім. Юліуша Словацького – чемпіонат зі стрибків на лижах із трампліна.

Проведенню Міжнародного форуму «Діалогу двох культур – 2016» в Україні посприяли: Тернопільська обласна рада, Тернопільська обласна адміністрація, управління культури Тернопільської ОДА, Тернопільський обласний методичний центр народної творчості, Кременецька міська рада, міський відділ культури. Представники Польщі брали участь у «Діалозі» під патронатом уряду і міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща, завдяки сприянню Фундації «Допомога полякам на Сході», Інституту політичних досліджень польської Академії наук у Варшаві, адміністрації Гродзінського повіту, Генерального Консульства РП в Луцьку.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 голоси)

Також буде цікаво: