Занурення у медичну історію Львова Історія Найактуальніше 

Занурення у медичну історію Львова

Чи знали ви, що ще в 1905 році в нашому місті відкрили перший інститут-клініку стоматології, де львів’янам надавали спеціалізовану медичну допомогу абсолютно безкоштовно? В цьому ж закладі студенти мали можливість навчатися та здобувати практичні навички. Незважаючи на те, що Львів став першим стоматологічним центром у Східній Європі ще в 1828 році, навіть зараз можна з упевненістю сказати: місто не втратило свого поважного статусу.

Стоматологічний музей при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького – дійсно унікальне місце. І не лише тому, що це єдиний такий музей в Україні. Вся магія в іншому – тут буде затишно й комфортно навіть людям із гострою формою дентофобії. То в чому ж секрет? Мабуть, у тому, що ще з порогу відчувається вся та любов і увага до деталей, з якими Володимир Степанович Гриновець (керівник музею) підбирав експонати для колекції.

«Серед колекціонерів йде справжнє змагання за цінні експонати. Стоматологічні крісла на ніжках австрійського періоду коштують під тисячу доларів. Тож від них ми були змушені відмовитись», – з сумом зізнається Володимир Степанович.

При вході в музей відвідувачів зустрічає бурштинова ікона святої Аполонії – покровительки стоматології, атрибутами якої є зуби та щипці.

У свій час Аполонію піддали жорстоким тортурам – вибили всі зуби, – аби змусити її відректися від християнства
У свій час Аполонію піддали жорстоким тортурам – вибили всі зуби, – аби змусити її відректися від християнства

Говорячи про людей, які мали безпосереднє відношення до стоматології, неможливо не згадати професора Антонія Цєшинського – одного із основоположників львівської стоматологічної школи, який керував відповідною кафедрою з 1913 по 1941 рік. Також він був одним із заступників голови Всесвітньої федерації стоматологів (FDI).

«Цєшинський написав перший атлас рентген-стоматології в світі. Його розробка використовується й досі. Він розрахував, під яким кутом робити знімки, щоб зображення не було спотворене тінню та світлом, – розповідає Володимир Степанович. – Друга важлива справа, якій він приділяв багато уваги, – подолання у відвідувачів страху перед стоматологією».

Антоній Цєшинський. Стенд у музеї, присвячений знаменитому вченому
Антоній Цєшинський. Стенд у музеї, присвячений знаменитому вченому

Для якісного знеболення Антоній Цєшинський першим почав застосовувати в анестезії судинозвужувальні препарати. Як відомо, перші стоматології працювали при перукарнях. І там, аби знечулити зуб, використовували наркотичні речовини. Ця традиція дожила до середини ХХ століття. Але винахід Цєшинського дав змогу завершити епоху використання наркотичних речовин у стоматології. Щоправда, після цього він довго лікувався, бо всі експерименти проводив на собі.

У Львові, як в одному із центральних міст стоматологічної сфери, проводилися різні тематичні зібрання, наприклад, перші два з’їзди стоматологів Польщі. Також виходили різні журнали, зокрема «Польська стоматологія», який потім навіть отримав назву «Слов’янська стоматологія».

«Лікарський вістник» – одне із відомих медичних видань Львова міжвоєнного періоду
«Лікарський вістник» – одне із відомих медичних видань Львова міжвоєнного періоду

Більшість експонатів музею відображають процес впровадження новинок науково-технічного прогресу. До прикладу, тут можна простежити еволюцію стоматологічних крісел: від довоєнних років і до наших днів.

«Крісла, які збереглися, – початку ХХ століття. Вони були запатентовані в Америці, але Радянський Союз їх вдало копіював. До електрики крісла не під’єднувалися, все функціональне, що тут є, – механічне. За рахунок тиску крісло підіймалося й опускалося. Є тут навіть військові крісла зі шпиталю», – розповідає завідувач музею.

Ще один унікальний експонат – довоєнний дерев’яний фантом, на якому вчилися студенти.

«Фантом ще часів Польщі. Перед тим, як щось робити, лікар-стоматолог має навчитися на фантомі: як до клієнта підійти, як все зробити, який тиск має бути і так далі», – зауважує Володимир Степанович.

У Львові також було налагоджено виробництво керамічних зубів (до того протези робили з кості). «Складність професії полягає в тому, що, з одного боку, стоматологія – це медична дисципліна (бо зачіпає початок травного тракту), а з іншого боку – стоматологи також мали знатися на матеріалах, з яких робили протези», – наголошує завідувач музею.

Хоча приладдя для виготовлення пломб і коронок із золота та печі для виплавлення каучукових й пластмасових зубних протезів вже відійшли в минуле, але ви все ще зможете побачити їх на власні очі у львівському Стоматологічному музеї
Хоча приладдя для виготовлення пломб і коронок із золота та печі для виплавлення каучукових й пластмасових зубних протезів вже відійшли в минуле, ви все ще зможете побачити їх на власні очі у львівському Стоматологічному музеї

До 90-х років в роботі застосовували золото. Золоту монетку перекручували в тисках та робили із неї ковпачок. Який пізніше ставав коронкою. Все робилося вручну.

Під час екскурсії Володимир Степанович розповів цікаву історію (і не одну): «До 40-го року пластмаси не було. Керамічні зуби доводилося робити з поєднання кераміки з каучуком. Технологію було запатентовано в Америці в 1838 році. Патентовласник продавав свій винахід – без цього технологію в жодному разі не можна було використовувати. Стоматологи його дії оскаржили в суді. Щоправда, суд дуже довго тягнувся. Нерви не витримали, і все закінчилося вбивством патентовласника. Таким чином завдяки трагедії ця технологія протезування поширилася по всьому світі».

Також у стоматологіях використовували комбінації срібла з ртуттю, що дуже шкодило здоров’ю лікаря. На сьогодні вся ця технологія спрощена. Ртуть із сріблом змішуються в спеціальній капсулі, що дає інертний метал – амальгаму, який вже більше 100 років застосовується в якості пломбувального матеріалу.

Цей музей має ще безліч експонатів та пов’язаних з ними цікавих історій: стародавні вигнуті щипці, переносна електрична бормашинка, довоєнна кварцева лампа, справжні людські черепи, старі та сучасні залікові книжки та дипломи працівників медичного університету, апарати для розплавлення золота, стіл для щелепно-лицевих операцій та дерев’яна скульптура з кабінету самого Цєшинського, який, кажуть, просто обожнював дерево. А тому мав дуже багато дерев’яних речей і навіть будинок побудував собі дерев’яний…

Як відомо, краще один раз побачити, аніж сто разів почути. Тож чому б не дізнатися більше про історію розвитку медицини у Львові? Ви зможете побачити й почути багато нового та цікавого. Достатньо лише наважитись прийти сюди… А ще – подужати надскладний лабіринт із коридорів та сходів стоматологічної клініки. Чим не перевірка на щирість, сміливість та винахідливість для людей, які прийшли в музей за ексклюзивним досвідом?

Автор фото – Дарія Лєденко

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(27 голосів)

Також буде цікаво: