Через парадні двері Медіа Найактуальніше 

Через парадні двері

На урочистому відкритті 7 травня 2016 року у Полтаві пам’ятника голові Української Козацької Держави (1687-1709) Іванові Степановичу Мазепі (1639-1709) прозвучали багатозначні слова Президента України Петра Порошенка: «У той час, коли російський цар Петро I силою прорубав вікно у Європу – гетьман Мазепа давно й по праву ходив туди через парадні двері». Оскільки наші медіа скупо висвітлили цю подію, вважаємо за потрібне познайомити читача з дослідженням відомого вченого Теодора Мацьківа – теж під багатозначною назвою «Гетьман Іван Мазепа – князь Священної Римської імперії» (повністю стаття вміщена у журналі «Український історик». – 1966. – Ч. 3-4).

Хоч Україна була під московським протекторатом, як слушно зауважив німецький історик Ганс Шуман у своїй дисертації, вона мала свою територію, населення, військові сили, тобто козаків, своє законодавство, свою культуру, звичаї, навіть дипломатичні зв’язки з чужими державами (крім Польщі та Туреччини) й творець Гетьманської Держави Богдан Хмельницький de facto був суверенним володарем. Українська Держава була зазначувана на тодішніх європейських мапах і чужоземні дипломати звертали на це увагу. Французький посол у Москві Жан де Балюз, який відвідав 1704 року гетьмана Мазепу у Батурині, писав у своєму листі: «…З Москви я приїхав на Україну, країну козаків, де я був гостем князя Мазепи, який виконує в цій країні найвищу владу». Відомий англійський журналіст і автор «Робінзона Крузо» Данило Дефо у своїй книзі про царя Петра I писав: «…Мазепа не мав королівського титулу, але він був рівний королеві відносно влади, й у всякому відношенні був рівний, якщо у даних обставинах не перевищував короля Августа». Вже про його вибір гетьманом 4 серпня 1687 року писала європейська, зокрема німецька та англійська преса. Підкреслювалося, зокрема, що Мазепа досконало володіє латинською мовою. Західноєвропейська освіта, висока товариська культура, воєнний досвід, а передовсім факт, що він вміло кермував адміністративним апаратом в Україні та командував 50-тисячною козацькою армією – усе це враховували у Москві. Молодий цар Петро I прислуховувався до його голосу та порад. У 1700 році Петро відзначив Мазепу найвищим російським орденом св. Андрея. Усі ці обставини підкреслював австрійський посол у Москві Отто Плеєр.

З нагоди прийняття дипломатичного корпусу в Москві кореспондент гамбурзького тижневика «Historische Remargues» (Історичні повідомлення) у своїй кореспонденції 27 листопада 1703 року пише, що «… цар довго й приязно розмовляв з гетьманом Мазепою, який подарував йому прикрашену діамантами шаблю». Лейпцігський щомісячник «Die Europaische Fama» (Європейські вісті) надрукував на першій сторінці портрет Мазепи та помістив його доволі докладну біографію у прихильному світлі, підкреслюючи воєнні подвиги гетьмана. Віденський двотижневик «Der Post-tagliche Mercurius» (Щоденний поштовий Меркурій) 25 березня 1705 року дослівно писав: «Москва. 11 лютого. Вчора виїхали Їх Ексцелєнція Пан Іван Мазепа, генерал або Начальний Вождь Запорозьких Козаків до своєї резиденції в Батурин на Україну». Інший віденський двотижневик «Das Wiennerische Diarium» (Віденська Газета) 16 грудня 1706 року, згадуючи про Гетьмана, називає його Фельдмаршалом. Як широко знали про Мазепу у світі, свідчить і такий факт – одна з найстарших американських газет «The Boston News-Letter» 29 січня 1705 року, спираючись на інформацію англійської преси, писала: «…славний Мазепа, що командує козацьким військом, в склад якого входить 19.000 вибраних козаків та обоз артилерії з 36-ти гармат, з’єднався з королем Августом недалеко Яворова. Цей князь (Мазепа) здобув два сильні замки від князя Любомирського. За свої воєнні успіхи Мазепа одержав у 1703 році від Августа II найвище тодішнє польське відзначення – орден «Білого Орла», а згодом титул «князя св. Римської Імперії» від тодішнього «римського цісаря німецького народу» Йосифа I. З уваги на те, що у нього нема дітей Мазепа просив наділити княжим титулом також його небожа Андрія Войнаровського як його спадкоємця. Однак згодом виявилося, що інтриги Меншікова, що «копав під Мазепою яму, щоб самому стати гетьманом», забаламутили ситуацію. Щораз більше підступів Меншікова та інших правителів Росії недвозначно засвідчували про наміри Москви ліквідувати українську державу. Тому й Мазепа «повернувся до Європи». Наступні події відомі. Те, що вони спотворені російською пропагандою, засвідчує не тільки ницість московських правителів, але й їх приреченість.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів)

Також буде цікаво: