«Маленький рятівник» – проект, що зберігає життя Найактуальніше Суспільство 

«Маленький рятівник» – проект, що зберігає життя

Чи були ви свідками нещасних випадків? Чи доводилось надавати першу домедичну допомогу чи хоча б викликати для потерпілого швидку? Ні? Проте краще бути готовим зазделегідь до непередбачуваних життєвих ситуацій. Таке ж гасло сповідує Оксана Бенцак та її проект «Маленький рятівник».

Недільний ранок у Львові зовсім несхожий на лінивий вихідний. Принаймні на вулиці Шептицьких, 16, адже тут розташований львівський осередок «Пласту». Сьогодні маленькі пластуни зможуть навчитися надавати першу домедичну допомогу. У гості до них завітали інструктори проекту «Маленький рятівник» із організатором Оксаною Бенцак.

Оксана Бенцак
Оксана Бенцак. Фото зі сторінки О.Бенцак у Facebook

«За освітою я – викладач англійської філології, до медицини близького стосунку не мала, аж допоки мій старший син Роман після першого курсу медичного університету, нічого не сказавши батькам, поїхав у зону АТО у складі першого добровольчого медичного шпиталю, – розповідає Оксана Бенцак, директор та засновник тренінгового центру «Інвест». – Після посиленого професійного навчання у складних умовах, Роман став сертифікованим інструктором. Навчали хлопця тактичній медицині в організаціях «Медсанбат», «Білі берети», «Захист Патріотів». Роман тренує військових і цивільних громадян, також оповідає про базову підтримку життя у побутових випадках: якщо хтось захлинувся водою чи подавився їжею, показує, як спинити кров, що робити, коли на твоїх очах авто збило пішохода, як правильно викликати «швидку» тощо. І одного вечора у нас виникла ідея: створити медичні навчання для діток. Так і народився наш проект «Маленький рятівник». Він передбачає навчання дітей двох вікових категорій: 6-10 років і трохи старших дітей від 10 років».

Шурхіт гумових килимків, скрегіт від розпаковування новеньких манекенів, стуків стільців – триває запекла боротьба за найкраще місце біля центру подій – так розпочинається навчання для малих пластунів. І перше, як виявилося, непросте завдання – одягти гумові рукавички, які чомусь зовсім не слухаються. Але з допомогою інструктора все вдається. Всі у формі – можна розпочинати!

Тренування на манекенах
Тренування на манекені. Фото надав тренінговий центр «Інвест»

«Ми вчимо дітей, як собі зарадити в різних життєвих ситуаціях: як правильно накладати пов’язки, як спинити кров, – продовжує Оксана Бенцак. – Також розповідаємо про епілепсію, як потрібно поводитися, якщо з другом стався такий припадок, аби не нашкодити ні йому, ні собі та моделюємо інші ситуації, що потребують вміння надати допомогу».

Юний пластун непорушно лежить на карематі, інший – наполегливо намагається повернути друга у безпечне та правильне положення. «Вільна каса» – піднімаємо руку потерпілого вгору, «зателефонувати мамі» – долоню другої руки прикладаємо до протилежного вуха, «давай потанцюємо!» – згинаємо ногу лежачого в коліні – і перевертаємо потерпілого. Дорослі прийоми з дитячими назвами – хороший спосіб запам’ятати алгоритми дій не лише для малюків, а й для дорослих, які зацікавлено прислухаються.

«У всіх розвинених країнах надавати першу домедичну допомогу вміє 25-30% населення. В Україні чомусь ця статистика доволі сумна – 3-5%, – наводить дані пані Оксана. – Що тут і казати, якщо ми навіть не вміємо правильно викликати «швидку». Тому «Маленький рятівник» навчає дітей навіть таких, здавалося б, елементарних речей: куди телефонувати, що і як казати».

У ролі громадянина, що став свідком, як комусь стало зле, пробує себе кожен: хтось імітує ситуацію на природі, хтось – на вулицях міста. Начебто проста справа – зателефонувати за номером «103», виявилось, має безліч нюансів: не забути продиктувати свій номер телефону, правильно описати стан потерпілого замість звичного нам «людині погано», у жодному разі не класти слухавку першими, адже медпрацівник може не встигнути записати дані. Навіть за ігрових умов з першого разу зробити все чітко та правильно вдається не кожному, навіть дорослому.

«В Америці є такий соціальний проект «Help your granny» («Допоможи своїй бабусі»), – розповідає Оксана Бенцак. – У його рамках дітей залишають зі старшими людьми, що перебувають в зоні ризику, мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Малечу вчать, як потрібно допомагати таким людям у момент критичної ситуації, до прикладу, як треба покласти непритомну людину, аби не запав язик та вона не задихнулася. Ми теж вчимо своїх учнів таких корисних навичок».

Круговерть миготливих пластунських споряджень, плескіт у долоні, сміх: інструктор вирішив зумисне створити напружені умови, тож тепер перед тим, як накладати джгут, аби спинити кровотечу, пластуни повинні хвилину присідати та крутитися навколо себе. Після такого ритму важко зорієнтуватися у просторі, тому завдання стає цікавішим.

Правильно накласти пов’язку
Правильно накласти пов’язку не так уже й легко. Фото надав тренінговий центр «Інвест»

12-річний Лев активно бере участь у всіх завданнях і незвичайним тренінгом дуже задоволений: «Я вважаю, що люди повинні знати про першу домедичну допомогу, бо це допоможе зменшити смертність в Україні! Сьогодні мені найбільше сподобалося, коли ми уявляли, що ми в лісі, або в місті знайшли людину, яка потребує допомоги і вчилися викликати швидку. Я ще ніколи не викликав швидку і не надавав допомогу, але я думаю, якщо буде треба, то я зможу».

А далі – ще більше нових вправ: як допомогти другові, який чимось подавився, безпечно для себе підійти до непритомної людини, щоб перевірити, чи вона не прикидається, аби пограбувати тебе, відпрацювання штучного дихання на манекенах та багато іншого…

«Ми розвиваємо проект по всій Україні. Вже відбулися волонтерські тренінги не лише у Львові, а й у Вінниці, Кропивницькому, Харкові та інших містах. Зараз працюємо над Хмельницьким, Тернополем, Дніпром. А тренування пластунів стало ще одним пунктом у нашому плані, – додає Оксана Бенцак. – Більшість наших інструкторів – це студенти-медики, але ми готові взяти в команду усіх зацікавлених. Перед тим, як вони зможуть давати уроки дітям, ми тренуємо, навчаємо усіх деталей та специфіки надання домедичної допомоги».

А тепер улюблений момент: нагородження сертифікатами усіх, хто брав участь у навчанні. Шурхотіння папірців, веселий сміх і тупотіння на сходах – маленькі пластуни, втомлені, але щасливі, вирушають на вулиці свого міста, тепер готові його рятувати.

Сертифікати отримано
Сертифікати отримано, шикуймося до пам’ятного фото. Фото надав тренінговий центр «Інвест»

 

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(9 голосів)

Також буде цікаво: