1986

Ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС присвячується Тиша, кажуть, панувала тоді, Коли страшний атом звільнився, Немов весна передувала зимі, Пелюстки на твели змінились. Рев сирен, що лунав звідусіль, Лиш кликав чимдуж смерть у гості, Що, як прийшла, не схотіла піти – Все чекала людей на помості. Атом годують піском, ллють свинець, Та він все і далі голодний. Потім йому подали і людей – Щоб гріх замолили червоних. Залізні птахи літа над вогнем, Вони все гудуть, не співають. Один з них крилом зачепився і все – Його теж забрала аварія. Струмок, як…

Читати далі