Неготовність до сприйняття – теж свого роду хвороба

«Хворобу Лібенкрафта» Олександр Ірванець написав у 2010 році для оспівування трьох вічних тем: театру, смерті й внутрішнього зору. «MORBUS DORMATORIUS ADVERSUS» Ця постапокаліптична антиутопія особисто для мене стала посередині між орвелівським «1984» та «Прекрасним новим світом» Хакслі. Насправді мене дуже вразила манера письма (подачі) автора: немає солодких слів, що медово огорнуть читача. Автор рубає жорстокі слова, щоб передати атмосферу. І ти поринаєш у цю історію, бо відчуваєш себе тінню головного героя. Сам Ірванець визначає своє творіння як «понурий роман». Не погодитись із цим неможливо. Тут немає яскравих сонячних метафор, також…

Читати далі