В якому з популярних джерел Львівщини найякісніша вода? Найактуальніше Суспільство 

В якому з популярних джерел Львівщини найякісніша вода?

Необхідність моніторингу хімічного складу питних вод є нагальною потребою сьогодення, адже обумовлена загостренням проблеми якості питної води як в усьому світі, так і в Україні зокрема. За прогнозами, наступна світова війна розпочнеться через запаси чистої води, хоча вже сьогодні ця проблема є найважливішою для багатьох регіонів, а в Україні, за статистикою, кожен п’ятий мешканець п’є неякісну воду. Водночас у більшості жителів нашої країни немає доступу до об’єктивної інформації про воду, яку вони споживають. Це, своєю чергою, породжує ряд стереотипів, які вміло використовують деякі бізнесові кола. Насамперед це стосується виробників систем очистки води та продавців «води на розлив». Думка спеціалістів-гідрогеологів не завжди збігається із усталеними твердженнями. Пропонуємо читачам журналу результати дослідження якості води найпопулярніших джерел Львова та Львівської області.

В умовах сучасного українського міста серед його мешканців побутує думка, що водопровідна вода є малопридатною для пиття та приготування їжі. Вирішують цю проблему по-різному: одні встановлюють різноманітні фільтри для очищення води, інші купують бутильовану воду чи воду в пунктах розливу. Ще одна категорія мешканців користується водою з джерел, які розташовані в містах або за їх межами. Критеріями вибору таких джерел є їхня доступність, рекомендації друзів і смакові якості води, проте далеко не завжди вдається вибрати безпечну та якісну воду. Саме тому метою нашого дослідження було вивчити основні компоненти хімічного складу води природних джерел у Львові та області, щоб забезпечити жителів інформацією про якість джерельної води. Для досліджень вибрано найпопулярніші джерела, воду з яких споживає значна кількість населення. Якість води джерел ми оцінювали за двома критеріями на відповідність: 1) нормативам санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води; 2) показникам фізіологічної повноцінності мінерального складу води. Загалом вивчено хімічний склад 20 джерел: 5 у місті Львові та 15 у районах області.

Карта-схема розташування досліджуваних джерел
Карта-схема розташування досліджуваних джерел

Показники якості води у досліджуваних джерелах

Показник№ джерела (див. рис. вгорі)Твердість, мг-екв/дм3*Загальна лужність, мг-екв/дм3*Сухий залишокНатрій +КалійАмонійКальційМагнійЗалізо загальнеХлоридиСульфатиНітратиНітритиМінералізація
Показники фізіологічної повноцінності води, мг/дм3*1,5-7,00,5-6,5200-5002-2025-7510-50
Нормативи безпечності та якості питної води, мг/дм3*≤7,0н.в.≤1000≤200≤0,5н.в.н.в.≤0,2≤250≤250≤50≤0,5≤1000
Погулянка110,46,8651,325,20,0182,415,80,035,5151,134,00,0858,7
Медова Печера2

9,5


7,2


619,3


41,3


0,0


158,3


19,5


0,0


53,3


114,8


12,5


0,1


838,4


Високий Замок3

10,8


6,3


775,6


50,4


0,2


190,4


15,8


0,0


49,7


176,6


100,0


0,1


967,7


Брюховичі4

5,6


4,7


354,6


24,3


0,0


68,1


26,8


0,6


17,8


64,2


9,5


0,0


498,0


Знесення5

8,7


6,2


506,5


8,4


0,0


148,3


15,8


0,5


14,2


82,7


47,5


0,0


695,6


Раковець6

6,0


5,1


365,0


18,6


0,0


104,2


9,7


0,0


14,2


62,7


0,0


0,0


520,5


Хоросно7

5,6


5,3


388,5


34,4


0,0


110,2


1,2


0,0


24,9


39,9


16,3


0,0


550,1


Давидів8

6,3


5,2


345,4


1,4


0,4


96,2


18,2


0,3


14,2


44,0


12,0


0,0


504,0


Велика Воля9

5,8


4,1


399,8


26,2


0,0


106,2


6,1


0,5


35,5


51,9


48,5


0,0


524,9


Криниця10

3,1


2,3


253,1


29,4


0,0


42,1


12,2


0,0


24,9


38,7


35,5


0,0


323,3


Меденичі11

3,8


2,1


209,5


3,1


0,0


44,1


19,5


0,0


28,4


47,3


3,0


0,1


273,5


Вербляни12

4,5


11,3


806,3


229,1


0,4


62,1


17,0


0,0


28,4


76,6


47,5


0,5


1150,9


Млинки13

5,7


4,6


372,7


24,2


0,7


94,2


12,2


0,3


24,9


51,1


25,0


0,0


513,0


Золочів14

8,7


6,7


575,7


38,2


0,0


146,3


17,0


0,3


46,2


81,9


41,5


0,0


780,1


Плугів15

6,7


5,7


412,7


24,0


0,0


110,2


14,6


0,0


24,9


62,2


3,0


0,0


586,5


Демня16

2,4


1,9


184,9


17,6


0,0


42,1


3,7


0,3


7,1


37,6


18,5


0,0


242,8


Урич17

3,4


3,1


186,1


6,6


0,0


42,1


15,8


0,0


3,6


23,5


0,0


0,0


280,6


П’ятничани18

6,2


5,0


378,2


19,1


0,0


94,2


18,2


0,0


24,9


45,3


24,0


0,0


530,7


Хватів19

5,0


4,0


270,7


4,9


0,0


74,2


15,8


0,0


14,2


36,6


3,0


0,0


392,7


Стрілків20

3,2


1,7


244,7


22,3


0,1


46,1


10,9


0,0


39,0


34,6


0,0


0,0


296,6


*Одиниця виміру – од. рН
** Одиниця виміру – мг-екв/дм3

Проведені дослідження показують, що вода популярних серед населення Львівщини джерел, як альтернатива централізованому водопостачанню, має дуже різну якість і тому її споживання не завжди є виправданим. Проте кращі води з досліджених джерел за якісними показниками не тільки цілком відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів, а й близькі за хімічним складом до популярних зарубіжних марок бутильованих вод, які реалізують в торгівельній мережі за дуже високою ціною. Це, з одного боку, вказує на доцільність пошуку вод аналогів відомих світових марок у нашій державі, а з іншого – обумовлює необхідність більш зваженого підходу до освоєння територій для збереження наявних ресурсів унікальних підземних вод.

Підсумовуючи результати досліджень, можна зробити такі висновки:

  • вода 19 джерел є прісною і одного (Вербляни) мінералізованою;
  • для щоденного вживання можна використовувати воду вісьмох джерел (Раковець, Хоросно, П’ятничани, Хватів, Плугів, Урич, Меденичі та Криниця);
  • вода трьох джерел (Велика Воля, Демня, Львівська Швейцарія) умовно придатна для щоденного вживання після відстоювання, за умови стабільності хімічного складу впродовж року;
  • вода решти джерел без водопідготовки непридатна до щоденного вживання, особливо це стосується води з Високого Замку, Млинків та Верблян;
  • за параметрами фізіологічної повноцінності найкращою можна визнати воду із Хватова та Меденич.

 

Вважаємо, що такі дослідження варто продовжувати, а їхні результати викладати у вільний доступ, що дозволить підняти рівень екологічної освіченості населення та запобігти споживанню неякісної води. Крім того, це дозволить систематизувати інформацію про якісний стан води у водопунктах регіону і розробити заходи щодо його покращення. Варто зазначити, що джерела мають важливе екологічне, історико-культурне, естетичне, рекреаційне значення і високу ландшафтну цінність, тому такі дослідження дозволять виділити найцінніші джерела й рекомендувати надання їм статусу пам’яток природи.

P.S. З детальними з результатами досліджень можна ознайомитися тут або переглянути одну із доповідей нижче:

Руслан Дідула, головний гідрогеолог
Юрій Блавацький, гідрогеолог, ПрАТ «Геотехнічний інститут», м. Львів
Євген Кондратюк, гідрогеолог, ТЗОВ «ФІРМА Т.С.Б», м. Трускавець

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(5 голосів)

Також буде цікаво: