Українське мистецьке фото: відоме у Франції, але не в Україні Культура Найактуальніше 

Українське мистецьке фото: відоме у Франції, але не в Україні

Нещодавно в Парижі відбулися дві події, надзвичайно важливі для українських арт-фотографів: ринок мистецької фотографії Paris Photo та виставка «Great Shots 1865-2021», організована випускницею кафедри зарубіжної преси та інформації ЛНУ імені Івана Франка, відомою художницею Зоєю Скоропаденко.

Фотомистецтво – річ складна і концептуальна. Якщо у просто гарному фото основне – це красиве зображення, то в мистецькому фото найважливіше – це ідея. Концептуальне мистецьке фото потребує пояснення і знання контексту.

Тим не менш, не варто протиставляти мистецьку фотографію і комерційну: вже доволі тривалий час у світі арт-фото є доволі прибутковою справою. Мистецькі знімки цінуються не тільки серед колекціонерів мистецтва, а й у середовищі моди та дизайну – саме тому на ринках мистецької фотографії можна зустріти багатьох дизайнерів, а стенди для митців коштують чималих грошей.

Саме в Парижі майже 200 років тому було винайдено фотографію, і саме в Парижі вона стала не лише мистецтвом, а й комерційно успішним бізнесом.

Цьому неабияк сприяв ринок арт-фотографії Paris Photo, започаткований 1997 року, зараз це – один із наймасштабніших світових ринків, на який з’їжджаються колекціонери з усього світу. Цього року на Paris Photo взяли участь 149 галерей, тут відбувалися 177 виставок.

Найактивнішою присутністю на заходах ринку традиційно відзначається Харківська школа фотографії, зокрема – Борис Михайлов, класик сучасної арт-фотографії. Його проєкт «Випробування смертю», серія диптихів, ідея яких прийшла після відвідин майстерні українського художника Володимира Мельниченка та Київського крематорію, у 2021 році отримав Національну премію імені Тараса Шевченка в категорії «Візуальне мистецтво». Михайлов живе на два міста – Берлін та Харків, на Paris Photo експозицію його робіт організувала французька галерея Suzanne Tarasieve.

Стенд Бориса Михайлова на Paris Photo
Стенд Бориса Михайлова на Paris Photo
Борис Михайлов з Дружиною та Зоя Скоропаденко
Борис Михайлов з дружиною та Зоя Скоропаденко

Також на ринку цьогоріч виставляли свої роботи харківська група «Шило» (Сергій Лебединський та Владислав Краснощок), фотографиня з Нікополя Вікторія Підуст, котра наразі мешкає у Берліні, та канадський фотохудожник з українським корінням – Едвард Буртинський. Їхні твори також виставляли закордонні галереї, переважно французькі.

В Україні наразі арт-фото перебуває швидше у зародковому стані – навіть класиків світового рівня за кордоном знають більше, ніж вдома. Галереї мистецького фото можна порахувати на пальцях, займатися просуванням українських фотомитців у світі їм фінансово тяжко.

Але ціна стенду на Paris Photo навіть не всім французьким галереям по кишені. Однак середина листопада – чи не найвдаліший час у році для проведення фотовиставок у Парижі. Адже саме завдяки Paris Photo до міста з’їжджаються поціновувачі мистецьких світлин з цілого світу.

Тож художниця і арт-фотограф Зоя Скоропаденко, разом з віртуальною галереєю The Meloy Art та приватним об’єднанням митців, колекціонерів та кураторів мистецтва «Мистецьке коло Зої», провела на найстарішій площі Парижа виставку мистецького фото «Great Shots 1865-2021». Виставка, звісно, набагато менша, ніж Paris Photo, однак її відвідувачі мали можливість побачити своєрідну кротку історію фото, ілюстровану розповідь про ключові моменти перетворення інженерного винаходу на витвір мистецтва.

Так, для прикладу, там можна було побачити оригінальний відтиск фото місяця, зробленого у 1865 році піонером астрофотографії Льюїсом Резерфордом. Світлини Резерфорда, безсумнівно, вплинули і на розвиток науки, і на розвиток мистецтва, зокрема – й кінематографу. Фото, котре демонструвалося на виставці, зберігається у приватній колекції, і досі жодного разу не виставлялося на широкий загал.

Фото французького фотохудожника Надара та «Місяць» Льюїса Резерфорда на виставці «Great Shots 1865-2021»
Фото французького фотохудожника Надара та «Місяць» Льюїса Резерфорда на виставці «Great Shots 1865-2021»

«Ми зібрали оригінальні віддруки історичної фотографії найвідоміших фотомитців світу ХІХ-ХХ сторіч: Брассаї, Надара, Мен Рейя, фотографа Пабло Пікассо – Андре Вільє, японської фотографині 19 сторіччя Ічіди Соти.

Я презентувала на виставці свою нову серію фотографій під назвою «Яблуко» – це серія портретів фантастично цікавих людей – моїх друзів, які тримають яблука. Кожен фотопортрет супроводжувався невеличкою історією», – розповідає Зоя Скоропаденко.

Яблуко, як відомо, фрукт філософський – першу презентацію провели для Адама і Єви, чим перевернули тогочасний світ, друга історична презентація для Ньютона теж не минула для світу безслідно…

У серії арт-світлин Зої Скоропаденко яблуко на голові тримає теж доволі символічна людина, неабияк причетна до трансформації світу – Віталій Віталієв.

Портрет Віталія Віталієва із серії «Яблуко» Зої Скоропаденко
Портрет Віталія Віталієва із серії «Яблуко» Зої Скоропаденко

Українець, майже призабутий на пострадянському просторі – і добре відомий на Заході.

Народився у Харкові, закінчив Харківський університет, став дипломованим перекладачем з англійської і французької, однак на початку 1980-х переорієнтувався на журналістику, був спецкором в журналі «Крокодил». Завдяки досконалому знанню англійської, він став кореспондентом Кліва Джеймса з BBC (на той час Джеймс був найбільшою зіркою англійського телебачення). Розповідав про радянську мафію, політичних в’язнів. Навіть в епоху «гласності і перебудови» такі теми не віталися, тож в січні 1990 року він, разом з родиною, емігрував спочатку до Лондона, а потім в Австралію, де став редактором однієї з провідних газет континенту. Проте досить швидко засумував за подорожами і пригодами, покинув спокійне, прибуткове місце і повернувся до Великобританії. Оселився в Шотландії, почав писати книги, подорожувати по Європі і працювати в журналах. Він був колумністом в The Guardian, The European, The Glasgow Herald, The Australian, The Age, The Canberra Times, South China Morning Post, The Daily Telegraph, The Sunday Herald Sun

Потім переїхав на якийсь час до Ірландії – щоб повернутися до Лондона, де став редактором найбільшого у світі журналу для інженерів E&T magazine, який розповсюджується у 120 країнах світу.

«З Віталієм ми познайомилися на вечірці для інженерів, фізиків-ядерників та інвесторів, які вкладають гроші в нові технології. Він був на заході як редактор E&T magazine. Я прийшла з відчаю – втамувати потребу розумних розмов зі вченими, і думала знайти когось просто поговорити (в Монако, де я живу, вчених зустріти тяжко). (Зоя Скоропаденко — член Національної ради з мистецтва у Королівстві Монако, у 2011 році уряд країни надав їй офіційний статус художника, – М.О.)

Першою ж людиною, з якою я познайомилася на вечірці, був Віталієв. Знайомство переросло в міцну дружбу. Я була спецкором для E&T magazine, Віталій кожного разу приходив на всі мої виставки в Лондоні. Він – найкращий приватний гід по Лондону і Англії – я побачила і дізналася про купу неймовірних місць. Віталій привіз мене в село, де жив і писав його найулюбленіший письменник Джордж Оруел, пройшлися біля прототипу його Ферми. Зайшли до колишнього пабу, який тримав Оруел, і де він писав.

Зловити Віталія, як і мене, до карантину було важко. Тому цей фотопортрет було зроблено під час нашого швидкого обіду на вокзалі Сен-Панкрас в Лондоні. Віталій мав їхати до Амстердама, а я – до Парижа. Яблуко на голові він потримав», – розповідає Зоя Скоропаденко.

Попри те, що в дні проведення «Great Shots 1865-2021» Париж був переповнений мистецькими подіями, виставка, організована українською художницею, пройшла надзвичайно успішно. Іноді відвідувачі навіть стояли у черзі на вулиці – щоб потрапити всередину.

Черга відвідувачів на виставку «Great Shots 1865-2021»
Черга відвідувачів на виставку «Great Shots 1865-2021»

«Наша виставка була неймовірною! Ми не очікували такого зацікавлення! До нас завітала донька класика світової фотографії Анрі Картьє-Брессона, колекціонери з Америки, Японії, Англії. На наступну виставку чекаємо колекціонерів з України», – підсумовує Зоя.

Що ж, будемо сподіватися, що «Яблуко» Зої Скоропаденко переверне якщо не світову мистецьку фотографію, то хоча б ставлення до фотомистецтва в Україні.

Відкриття виставки «Great Shots 1865-2021», виступ японської барабанниці Єви Кестнер
Відкриття виставки «Great Shots 1865-2021», виступ японської барабанниці Єви Кестнер

Фото пресслужби галереї The Meloy Art

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(4 голоси)

Також буде цікаво: